Львів – У Львові добігає кінця перший в Україні Фестиваль вимушених переселенців та львів’ян. Вихідці з окупованої частини Донбасу та Криму цими вихідними влаштовували вистави, співали джаз і фолк, пригощали випічкою й кавою, збиралися на публічні дискусії та обговорення. Організатори наголошують, основна мета такого заходу – обмін культурним досвідом і боротьба зі стереотипами про переселенців. Особливу увагу приділили традиціям та мистецтву кримських татар.
Рустем із дружиною переїхав із Сімферополя до Львова 5 місяців тому. Розповідає, залишили Крим не так із політичних міркувань, як із професійних: чоловік за фахом – веб-розробник, і через західні санкції працювати у Криму йому стало складніше.
«Більше того, там проблематично розмовляти вільно, – додає Рустем. За України ми говорили те, що хотіли, а зараз ми бачимо ставлення людей, які проходять повз: є багато таких, агресивно налаштованих».
Подружжя упевнене: люди із західної України дуже мало знають про кримських татар.
«Вони не знайомі ні з нашою історією, ні з культурою, ні навіть із нашими іменами, це для них чуже, – стверджують переселенці. – Ми для них зовсім інші. І такі фестивалі, як сьогоднішній, мають розказати більше про нас, про кримських татар. Зараз кримські татари дуже модні, ми стали в тренді, а 24 роки нас не помічали».
У перший день фестивалю у Львові кераміст Рустем Скибін провів майстер-клас із гончарного мистецтва. На музичній сцені – кримськотатарський та азербайджанський фолк і джаз у виконанні «ДжанДуету» та одна із найяскравіших кримськотатарських виконавиць Ельвіра Сарихаліл разом із джазовим колективом «Acoustic Quartet».
Художниця Зера Аблязісова на фестиваль до Львова привезла із Сімферополя малюнки на склі. На її роботах – кримськотатарські орнаменти та сюжети із народної творчості. Кожен з них має свою символіку.
«Тут намальована музика, наш народний інструмент – сас. Ось гвоздика – символ мудрості, – пояснює художниця. – У нас у вишивках її використовували, коли вишивали головні покривала для жінок. Гвоздика символізувала материнство, повагу до жінки. Кожна робота має етнографічну цінність – обробляється чорно-біла фотографія, переважно музейна».
Зера продовжує жити в анексованому Криму, з часів окупації півострова Росією на материк приїджала двічі. У подібних заходах на півострові участі не бере – така її громадянська позиція.
«А сюди приїхала висловити свою повагу і любов до України. Я вважаю, що в Криму має бути здоровомислячий прошарок (населення – КР), і я для себе вирішила, що буду жити там».
Голова Меджлісу кримських татар Рефат Чубаров, який також був присутній на заході, стверджує, що всі кримські татари – і в Україні, і за її межами – мають активізуватись для повернення Криму під контроль України.
«Я не хотів би бачити так багато кримських татар у Львові, які змушені тут жити. Я би хотів бачити тих, які вільно приїжджають сюди в гості до своїх друзів, і вільно приїжджають додому – до Криму», – сказав Чубаров.
Під час публічної зустрічі з учасниками фестивалю глава Меджлісу анонсував створення центрів кримських татар у США, Європі й Туреччині.
Також у рамках фестивалю відбулася прем’єра медійної інсталяції «На нашій юлойці» проекту Kurbasy feat Manu на основі українського та кримськотатарського мелосу. За словами координатора громадської ініціативи «Крим SOS» Аліма Алієва, захід збираються повторити.
«Ми за ці три дні намагались проекспериментувати з різними форматами: від традиційних до перфомансів. Прикметно, що на всі заходи приходила дуже різна аудиторія», – відзначив Алієв.
За словами активіста, у Львові вже встигли сформуватися певні міфи щодо переселенців: наприклад, що вони поводяться нахабно, мають сепаратистські настрої, принципово не розмовляють українською, постійно чогось вимагають і нічого не роблять.
«І тому ми вирішили познайомити львів’ян і переселенців ближче один з одним. 13 вересня у нас буде підсумкова дискусія про переселенців і місцеві спільноти. Будемо говорити не про офіційні речі, а про те, як допомагати інтегрувати ці групи у Львові. Запросили цікавих спікерів, серед яких філософ і дисидент Мирослав Маринович, головред «Української правди» Севгіль Мусаєва та інші», – резюмував Алієв.
«Фестиваль переселенців і львів'ян» розпочався 1 вересня. Організаторами виступили кримськотатарський культурний центр «Кримський дім у Львові», громадська ініціатива «КримSOS» за підтримки міжнародного фонду «Відродження».
Сьогодні на Львівщині живуть понад 3500 переселенців із Криму.
