Урожайне, Советський район – Майже п'ять місяців тому фігурант резонансної «справи 26 лютого» Алі Асанова затримали силовики біля його будинку в селі Урожайному Советського району. Батька трьох малолітніх дітей підозрювали в участі в масових заворушеннях, що стались півтора роки тому біля кримського парламенту.
Незважаючи на всі доводи захисту, ні суд першої інстанції, ані Верховний суд Криму не стали задовольняти прохання адвоката про звільнення Асанова. У червні у нього народилась четверта дитина. Про цю радісну подію чоловік дізнався, перебуваючи в СІЗО Сімферополя. Вперше побачити малюка йому вдалось через грати перед черговим засіданням суду, де йому вкотре обирали запобіжний захід. Згідно з постановою судді, він перебуватиме під вартою до 15 жовтня поточного року. Рідні та близькі вірять, що зовсім скоро Алі опиниться поруч із ними, і життя повернеться в колишнє русло.
Про те, як живуть його дружина і діти, на що сподіваються і від кого чекають на допомогу, Крим.Реалії з'ясували, вирушивши додому до Асанових.
Розташоване в 110 кілометрах від кримської столиці село Урожайне Советського району (не плутати з Урожайним Сімферопольського району) оточене величезними зораними полями. Коли півострів отримував воду Північно-Кримським каналом, ці території, на яких вирощували зернові, що називається, жили. Нині ситуація вкрай сумна: немає води – немає роботи, а значить, і немає прибутків. Торік, опинившись під російською юрисдикцією, Крим втратив дніпровську воду, а місцеві – одне з основних джерел заробітку. Відтоді життя кожного селянина круто змінилось.
Півтораповерховий будинок неподалік в'їзду до села Урожайного. Тут ще 1990-го року оселились Асанови, переїхавши зі Самаркандської області Узбецької РСР. 33-річний Алі – третя дитина в багатодітній родині, всього їх п'ятеро (три брати і сестра). «Земля годує – тільки працюй, не лінуйся» – цей вислів не виняток для сім'ї Асанових. Великий город, де ростуть помідори, огірки, перець, баклажани, картопля та інші овочі. З живності – кури, гуси, кілька корів, бичків і навіть кінь. Вулик з бджолами. Крім цього, у Асанових свій сімейний бізнес – десятки гектарів землі, де в колишні часи вони вирощували зернові. Повсякденне життя цієї родини мало чим відрізнялось від життя інших мешканців цього села.
Суд: застосував насильство щодо Івкіна
Біда до будинка Асанових постукала навесні цього року. 15 квітня Алі в рамках розслідування кримінальної справи щодо подій 26 лютого 2014 року затримали співробітники правоохоронних органів, коли він вийшов з будинка. За два дні Київський районний суд Сімферополя обрав чоловікові запобіжний захід у вигляді утримання під вартою на два місяці.
За іформацією слідства, Асанов, «реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на участь у масових заворушеннях 26 лютого 2014 року (під час багатотисячного мітингу під парламентом автономії прихильників територіальної цілісності України і представників партії «Русское единство» – КР), ігноруючи законні вимоги представників влади – співробітників МВС Республіки України – про припинення протиправних дій, застосував насильство до присутніх громадян і прихильників політичної партії «Русское единство».
«Так, Асанов застосував насильство щодо Івкіна і невстановлених осіб... Асанов та інші невстановлені особи застосували фізичне насильство, завдали безліч ударів руками і ногами, а також масивними флагштоками, виготовленими з дерев'яних палиць співробітникам МВС Республіки Україна, прихильникам громадського руху «Руська єдність» і самообороні Республіки Крим, а потім увірвалися в будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим, де пошкодили і знищили майно на суму 600 тисяч рублів».
В результаті суддя Тетяна Рубе угледіла причетність обвинуваченого «до скоєння злочину, передбаченого ч. 2 ст. 212 («участь у масових заворушеннях») Кримінального кодексу Російської Федерації. З матеріалів справи випливає, що Асанова обвинувачують у вчиненні умисного тяжкого злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі від 3 до 8 років.
Асанов провину в інкримінованому йому злочині не визнає, має паспорт громадянина України, тож може сховатись від слідства і суду на території України
Суд вирішив, що клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді утримання під вартою – обґрунтоване і підлягає задоволенню, тому що «Асанов провину в інкримінованому йому злочині не визнає, після скоєного вищевказаного злочину втік із місця події, до правоохоронних органів про скоєне не повідомив, має паспорт громадянина України, що підтверджує доводи слідства про те, що обвинувачений може сховатись від слідства і суду, зокрема, на території України, також може впливати на свідків». Окрім того, була необхідність «у перевірці Асанова на предмет причетності до інших злочинів, зокрема й екстремістської спрямованості».
Асанов має на утриманні трьох малолітніх дітей, вагітну дружину і батька-інваліда. Але суд не врахував ці обставини
При цьому Асанов і його захисник заперечували проти обрання зазначеного запобіжного заходу, мотивуючи тим, що обвинувачений не має намірів переховуватись від слідства та суду і впливати на перебіг слідства. Асанов має на утриманні трьох (станом на 17 квітня) малолітніх дітей, вагітну дружину і батька-інваліда. Але суд не врахував ці обставини.
У червні цього року суд продовжив арешт Асанову ще на два місяці. Те ж саме зробили і в серпні – за кілька днів до того, як черговий двомісячний термін мав закінчитись. Тоді біля будівлі Київського райсуду зібралась родина Алі: дружина Ельнара і четверо дітей: п'ятирічна Гульнара, чотирирічний Мухаммед, дворічна Муміне і двомісячний Мустафа. Наймолодшого чоловік побачив уперше. В ту мить Алі не зміг стримати сліз, адже новину про народження сина він дізнався, будучи в СІЗО. Фотографії цього зворушливого моменту облетіли соціальні мережі.
Дружина: ми цього не очікували
До арешту Алі жив із дружиною Ельнарою, дітьми і батьком-інвалідом Ахметом-ага. Стежив за господарством, допомагав Ельнарі у догляданні малолітніх дітей. Після того, як його затримали, на плечі дружини впали всі домашні обов'язки: з ранку видоїти корів, полити город, приготувати, нагодувати дітей, попрати речі тощо. З народженням Мустафи клопоту стало більше. На допомогу прийшли рідні: брати Алі, мама Ельнари та інші – між ними були розподілені господарчі справи.
– Ви припускали, що Алі можуть затримати? Може, було передчуття з урахуванням того, що до того моменту вже кілька людей у справі були допитані чи заарештовані? – запитуємо в Ельнари.
– Ми цього не очікували, навіть не замислювались, що таке може бути. Думали, що його допитають і відпустять, – відповідає вона.
– Після затримання вам вдавалося побачитися з чоловіком?
– Тільки під час судових засідань, більше зустрічей не було.
– Вашого чоловіка заарештували – це великий стрес, тим більше, ви були вагітною. Як ви перенесли пологи?
– Аллаhа Шукюр (у перекладі з кримськотатарської – «Дякувати Богові» – КР), все минуло добре. Але морально, як жінці, мені було важко. У такі моменти Алі завжди був поруч.
– Коли народився син, що відчував Алі?
– Звісно, дуже зрадів. Коли побачив Мустафу на суді, Алі розплакався.
– Хто придумав ім'я дитині?
– Це обопільне рішення – назвали на честь пророка, як і старшого сина. Якби він народився під час священного місяця (з 17 червня по 17 липня – КР), то назвали б Рамазаном. Він народився трохи раніше.
– Діти розуміють, що їхній батько не на волі?
– Вони не розуміють, але бачать, що відбувається. Син Мухаммед на суді так плакав, коли побачив батька за ґратами. Він думав, що його відпустять. Вийшов у коридор і став кричати: «Відпустіть бабашку (татка – КР)!».
– Коли діти запитують, де тато, що ви відповідаєте?
– Вони кожного дня питають. Я відповідаю: «Він прийде, він на роботі». Коли вони його побачили на суді, зрозуміли, що він не на роботі і не в гостях, – каже Ельнара крізь сльози.
– Хто вам допомагає вдома?
– З дітьми мама допомагає, хоч і хворіє. Старшу доньку треба водити на підготовчі курси перед школою. Також треба дивитися за господарством. У дворі стоїть трактор, на якому Алі працював у полях. Син Мухаммед нікого не пускає до нього, каже, що це трактор бабашки.
– Як зараз ви підтримуєте зв'язок із чоловіком?
– На жаль, ніяк. Тільки на суді. На останньому засіданні встигли переговорити.
– Передачі вдається передати? Ви ж далеко живете.
– Так, постійно. У Сімферополі є друзі, які нам допомагають у цьому. Ми звідси передаємо сумку з продуктами, а там її зустрічають однокласники Алі.
– На останньому засіданні Верховного суду Криму, коли розглядали апеляційні скарги вашого чоловіка і заступника глави Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, останній повідомив, що Алі змушували дати проти нього свідчення, але він відмовився. Як ви це розцінюєте?
– Як можна давати свідчення про те, чого немає?
– Слідство вважає, що Алі міг виїхати на територію материкової України, ви згодні?
– Чесно кажучи, за шість років нашого спільного життя він жодного разу не виїжджав на материк і донині у нього навіть думок таких не було. Ми як тут жили, так і живемо, тим більше, у нас маленькі діти.
– Скоро настануть холоди, у вас немає газу, як ви будете опалювати будинок?
– У нас пічне опалення. Будинок немаленький, зростають діти – не знаю, як впораємось. Важко. Сподіваємося, що до того часу Алі вийде на свободу.
– Якби у вас була можливість звернутись до чоловіка, що б ви йому сказали?
– Я би сказала, що діти ростуть, молодшому вже 2,5 місяці, схожий на Мухаммеда, ніхто не хворіє, всі здорові, не хвилюйся за них. Я дуже сильно хочу, щоб ти (Алі) вийшов на свободу, був із нами, з родиною, щоб потримав Мустафу на руках, і був поруч із дітьми. Ми їх народили і ростимо для нас.
Ми спілкувались на тапчані у дворі будинку. На руках Ельнара тримала найменшого, поруч сиділи дві дочки і син. Вони розглядали сімейні фотографії.
– Анака (в перекладі з кримськотатарської матуся – КР), бабака (татко – КР), – каже молодша донька Муміне, дивлячись на фото.
Звернення до Путіна
Трохи пізніше до нас приєдналась мама Ельнари. «Я хочу сказати, що Алі нікуди не збирався виїжджати. У нього сім'я, четверо дітей, навіщо йому переховуватися від слідства?» – додає Зарема-ханум.
У процесі спілкування жінка звернулася до президента Росії Володимира Путіна з проханням надати сприяння у звільненні її зятя, якого ні вона, ні дружина, ні рідні не вважають винним:
– Шановний Володимире Володимировичу Путін, будь ласка, повпивайте. Допоможіть нам, діти мучаться, доньці важко, все на ній: господарство, будинок. Будьте сердечні до наших дітей. Моїм онукам дуже важко. Зрозумійте мамині сльози. Зять не може без дітей. Діти щодня чекають на свого батька. Скоро зима, як донька буде з чотирма дітьми? Алі ж годувальник. Будь ласка допоможіть.
«Коли я дізнався про затримання і арешт сина, у мене була злість. Він постраждав ні за що!», – обурюється батько Алі Ахмет-ага.
Як розповідає Крим.Реалії старший брат Асанова Мемет, у минулому в Алі був невеликий конфлікт із правоохоронними органами. «Вони думали, що зараз, схопивши його, зможуть натиснути на нього, використовуючи минуле, і вибити потрібні свідчення. Хоча на мітингу 26 лютого і я був, і брат Сєрвєр», – говорить Мемет Асанов.
До теперішнього часу ні представники влади, ні духовенства не виходили на родичів Асанова з тим, аби посприяти його звільненню з-під арешту або запропонувати поруку, як це було стосовно інших фігурантів гучної справи.
Тому близькі розраховують на адвоката, власні сили і громадську підтримку, вірячи в те, що Алі незабаром вийде на свободу і буде поруч із ними.
