Справа Чийгоза: російське правосуддя пом'якшало?

Сімферополь – Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтем Чийгоз, підозрюваний в організації та участі в масових заворушеннях у Сімферополі 26 лютого 2014 року, найближчим часом може опинитися на волі. Верховний суд Криму за скаргою захисту скоротив термін перебування Чийгоза під вартою на три місяці. Соратники заступника голови Меджлісу здивовані рішенням суду, але висловили сподівання, що Чийгоз вийде на свободу. У той же час вони не виключають, що силовики можуть знайти нові приводи для того, щоб утримувати підозрюваного під вартою.

Нагадаємо, 29 липня відбулося засідання Київського районного суду Сімферополя про продовження запобіжного заходу Ахтему Чийгозу. Суддя задовольнив клопотання прокуратури і ухвалив рішення залишити заступника голови Меджлісу під арештом до 19 листопада 2015 року – на три місяці і 21 добу. Прокуратура обґрунтовувала необхідність тримати підозрюваного під вартою тим, що, на їхню думку, він може сховатися або чинити тиск на свідків.

Тоді адвокат Ахтема Чийгоза Олександр Лісовий у коментарі для Крим.Реалії сказав, що для утримання під вартою його підзахисного немає жодних підстав і він має намір подати апеляційну скаргу на рішення Київського районного суду. «За час, що минув з подій 26 лютого 2014 року, Чийгоз не здійснював жодних дій, які можна було назвати як за національним, так і за міжнародним правом діями, які перешкоджають розслідуванню або направлені на приховування доказів, або свідчать про продовження протиправних дій», – наголосив адвокат.

Як відомо, Слідчий комітет Росії підозрює Ахтема Чийгоза в організації та участі в масових заворушеннях у Сімферополі 26 лютого 2014 року. Нагадаємо, цього дня біля стін Верховної Ради АРК відбулися два масштабні мітинги – прихильників територіальної цілісності України та проросійських сил. Мітинг за єдину Україну був організований Меджлісом кримськотатарського народу, а їхніх опонентів мобілізувала партія «Русское единство», яку на той момент очолював нинішній голова Криму Сергій Аксьонов. Того дня прихильники територіальної цілісності зібралися, щоб вимагати від кримських депутатів скасувати сесію, на якій збиралися ухвалювати рішення про проведення референдуму про «приєднання» Криму до Росії. Під час акцій у тисняві загинули дві людини, які брали участь у проросійському мітингу.

Бояться Путіна?

У понеділок, 10 серпня, відбулося засідання Верховного суду Республіки Крим за апеляційною скаргою захисту Чийгоза з проханням скасувати рішення Київського районного суду Сімферополя. За словами заступника голови Меджлісу Ільмі Умерова, Верховний суд вперше не задовольнив повністю вимогу прокуратури і частково задовольнив прохання адвоката, визначивши термін перебування під арештом до 19 серпня.

Зв'язатися з адвокатом Чийгоза Олександром Лісовим не вдалося. У той же час, як зазначив у коментарі для Крим.Реалії перший заступник голови Меджлісу Наріман Джелял, рішення ВР Криму «трошки здивувало». «Рідні, близькі, друзі не очікували, що буде ухвалене таке рішення, тому що упродовж півроку Ахтему Чийгозу постійно чинили перешкоди у плані його знаходження на волі. Ми вважали і продовжуємо вважати всі звинувачення відносно нього несправедливими», – сказав Джелял.

Сам Ахтем Чийгоз, за словами Джеляла, «не особливо вірить, що його можуть звільнити». «За нашою інформацією, є ще ймовірність того, що Слідчий комітет може до 19 числа подати нове клопотання для продовження терміну утримання під вартою Чийгоза і залишити його під арештом», – розповів Джелял.

Він підкреслив, що суд, ухвалюючи рішення про зміну замголові Меджлісу терміну утримання під вартою, «діяв не самостійно». «Одна з версій – це те, що ситуація навколо Криму, ситуація у відносинах Російської Федерації з іншими країнами загострилася до серйозного напруження пристрастей і ситуація зі становищем кримських татар досягла максимальної уваги з боку міжнародної громадськості, особливо, після Всесвітнього конгресу кримських татар, в якому були позначені всі проблеми, включаючи і справу 26 лютого, і конкретно несправедливий арешт і утримання під вартою Ахтема Чийгоза. Можливо, зараз відбуваються якісь спроби знайти вихід з цієї ситуації, принаймні, змінивши запобіжний захід для Ахтема Чийгоза», – пояснив Джелял.

Ще одна версія, за словами Джеляла, полягає в тому, що, за інформацією з Москви, наприкінці серпня поточного року в Крим може приїхати президент Росії Володимир Путін. «Очевидно, що він приїде в Крим не відпочивати, а розбиратися з тим, що тут, чому і як відбувається. Можливо, деякі товариші в Криму побоюються того, що своїми бездумними діями відносно Меджлісу кримськотатарського народу, активістів вони довели негативну увагу до Криму до такої ситуації, що президент, м'яко кажучи, може посварити дуже багатьох керівників на півострові», – додав перший заступник голови Меджлісу. При цьому він зазначив, що «мало вірить у такий розвиток подій».

«Чергова маніпуляція»

Член Меджлісу, координатор Комітету із захисту прав кримськотатарського народу Ескендер Барієв розцінює рішення Верховного суду Криму щодо терміну утримання під вартою Ахтема Чийгоза як «чергову маніпуляцію».

«Це робиться для того, щоб показати всьому світові, що немає жодних політичних замовлень і що щодо Ахтема Чийгоза всі ці судові процеси не політичні. Потрібно показати, що суди різних інстанцій можуть ухвалювати різні рішення, зокрема і рішення, які не обов'язково задовольняють позицію прокуратури», – сказав Барієв у коментарі для Крим.Реалії.

Він припустив, що на рішення суду у справі Чийгоза могли вплинути міжнародні санкції проти Росії, а також звернення до міжнародних організацій, ухвалені під час Всесвітнього конгресу кримських татар, який відбувся в Анкарі на початку серпня.

При цьому Барієв не виключив «сюрпризів» після 19 серпня, коли закінчується термін утримання Ахтема Чийгоза під вартою. «Я не є оптимістом у цьому питанні. Думаю, ми після 19 серпня побачимо якісь нові обставини з життя Чийгоза, які вони (співробітники правоохоронних органів – КР) спробують піднести як якісь правопорушення. Якщо мій колега із Меджлісу опиниться на волі, я буду тільки радий», – пояснив Координатор комітету із захисту прав кримськотатарського народу.

«Тиск через суд над Сенцовим і Кольченком»

Дослідник правозахисної організації Human Rights Watch Юлія Горбунова вважає, що рішення Верховного суду Криму може бути викликане тиском на Росію через судовий процес за участю українського режисера Олега Сенцова і кримського активіста Олександра Кольченка.

«Зараз досить багато неприємного для Росії шуму через суд над Сенцовим і Кольченком. Можливо, російська влада відчуває тиск, головним чином з боку міжнародного співтовариства і з цим можуть бути пов'язані подібні кроки, послаблення (у справі Чийгоза – КР). Це може бути демонстративний крок, показати, що в Криму все добре і репресій немає», – сказала Горбунова у коментарі для Крим.Реалії.

При цьому, як вважає Горбунова, навряд чи ця обставина може свідчити про кардинальну зміну ситуації. «Я не впевнена, що можна говорити про «відлигу» на підставі цього повідомлення, безумовно, доброго. Потрібно дивитися, як далі розвиватимуться події з Чийгозом та іншими, хто проходить у справі 26 лютого», – додала дослідник Human Rights Watch.

Деякі спостерігачі не виключають, що на рішення Верховного суду Криму могла вплинути відкрита заява дружини Чийгоза Ельміри Аблялімової під назвою «Мовчати вже немає сил...», в якій вона піддала критиці співвітчизників в органах влади, які відмовилися надавати особисту поруку за Ахтема Чийгоза.

Нагадаємо, що зараз в СІЗО «у справі 26 лютого» знаходиться кримчанин Алі Асанов, батько чотирьох дітей, і житель Судакського району Мустафа Дегерменджі. Раніше з СІЗО випустили Талята Юнусова і оператора ATR Ескендера Небієва, які також є фігурантами зазначеної справи.