Навіть коли війна на Донбасі закінчиться, економічні проблеми України нікуди не зникнуть – корупція та олігархи продовжують виснажувати бюджет, пишуть міжнародні експерти. Водночас, Києву дорого обходиться зменшення енергетичної залежності від Росії та налагодження нових торговельних зв’язків із Європою. А деякі медіа закликають Росію та ЄС налагоджувати відносити та не говорять про Україну як про рівноправного суб’єкта у збройному конфлікті на Донбасі.
Економічні проблеми України та Пуерто-Рико багато в чому подібні, пише Філіп Інман для The Guardian. Зокрема, обидві країни мають великий зовнішні борг: близько 73 мільярдів доларів обслуговував на початку 2015 року офіційний Київ, а близько 72 мільярдів доларів обслуговує Пуерто-Рико, – територія, де верховна влада підконтрольна Конгресові США.
Суттєвою відмінністю, яку Інман вбачає між цими державами, є походження їхніх боргів. Причиною економічної скрути України, пише автор, є корупція, що «роз’їдає» бюджет роками. Разом із тим, офіційний Київ не розібрався з олігархами, які хоч і збідніли за час кризи, втім досі спустошують українські ресурси, пише The Guardian. На думку Філіпа Інмана, саме небажання збагачувати і без того небідну групу українських олігархів стримує кредиторів від реструктуризації зовнішнього боргу. Загалом, посилається на думку експертів автор, є сумніви – чи вдасться державі відновитись після війни, якщо впливових багатіїв не усунуть від влади до закінчення бойових дій.
Натомість, проблеми карибського острова Пуерто-Рико, пише видання, почались 10 років тому: туристичні потоки зменшились, а витрати бюджету зростали. Ситуацію погіршила світова фінансова криза, а уряд свого часу не зміг скоротити витрати, аби збалансувати бюджет. Окрім того, порт Пуерто-Рико – як залежна від США територія – може вести справи лише з американськими компаніями, що суттєво обмежує прибутки від експорту. Вирішити проблеми держава спробувала за рахунок підвищення податків, як наслідок, мешканці змушені сплачувати до бюджету близько третини заробленого.
Європа настільки зосередилась на вирішенні грецької кризи, що може «прогледіти» українські проблеми, пише Нік Батлер для Financial Times. Експерт в енергетичних питаннях, Батлер вважає, що Україна тепер залежніша від вугілля та газу Південної Африки, Австралії та низки європейських країн, аніж до Майдану залежала від Росії. Він пояснює це тим, що нові бізнес-партнери часто очікують оплати наперед. Україна має власні ресурси, які слід раціонально видобувати та використовувати, пише Нік Батлер.
Автор вважає, що Європа не готова воювати за Україну на Донбасі, утім має зробити все, аби держава зі 45-мільйонним населенням біля кордонів із Євросоюзом вистояла і в економічному, і в політичному плані.
Європа та Росія мають почати будувати мости взаєморозуміння, пишуть Паскаль Лорот та Арнод Дубієн для The Moscow Times. Російське англомовне видання представляє Україну як державу, що найбільше програла від конфлікту на Донбасі: економіка залишається проблемною всупереч кредитній допомозі від ЄС, війна триває, а відносини з Росією погіршились.
Окрім офіційного Києва, вважають автори, програли також США та Євросоюз через те, що висловили підтримку державі ще від протестів на Майдані, а тепер мають збитки від санкцій, які наклали на Росію.
The Moscow Times пише про Росію як про опонента Європи, зазначаючи, що Кремль та президент Володимир Путін зокрема «несуть відповідальність» за конфлікт на Донбасі. Резюмуючи, автори висловлюють, за їхнім власним визначенням, «легкий оптимізм»: «Швидше за все, Росія та ЄС не зацікавлені у тому, щоб Україна перетворилась на «чорну діру» біля їхніх кордонів».
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
