Востаннє в Сімферопольському міжнародному аеропорту я був ще торік, на початку березня. Точніше, саме того дня, коли там почали патрулювати озброєні «зелені чоловічки» зі своїми «добровільними» помічниками з місцевого «Беркуту» й аксьоновської «самооборони». Остання наразі в аеропорту знову «при ділах» (зокрема, пильнує біля «рамок» на виході авіапасажирів у терміналі «А») , але вже в іншому, як відомо, узаконеному «Держрадою» Криму статусі «народної дружини», у нових кольору «піску» одностроях і в парі з поліцейськими.
Самі повітряні ворота і, по суті, головні, за рік від початку анексії-окупації помітно змінились: добудований термінал «А» (приліт), після чотиримісячної реконструкції запрацював термінал «В», продовжується реконструкція міжнародного сектора, великого залу прильоту, додаткових бізнес-залів тощо. Нещодавно, 25 червня, на так званому другому Кримському транспортному форумі в Алушті глава Криму Сергій Аксьонов заявив, що навесні наступного року в Сімферополі розпочнеться будівництво нового аеропортового комплексу. «Вже вирішені всі питання з фінансуванням цього проекту. Проектні роботи будуть закінчені до кінця цього року, а в квітні (2016 року – авт.) починається будівництво. У 2018 році цей аеропорт буде введений в експлуатацію, це ми гарантуємо», – сказав Аксьонов. При цьому конкретний кошторис проекту все ж не назвав. Раніше тільки уточнив, що площа нового термінального комплексу складе близько 60 тисяч кв. м., мовляв, це дозволить обслуговувати близько 8,5 млн пасажирів на рік.
Варто також додати, що на згаданому форумі гендиректор аеропорту Євген Плаксін презентував ескізи майбутнього комплексу. Комплекс, зокрема включатиме новий вокзал, а також готель і бізнес-центр в єдиному архітектурному стилі. Новий аеропорт, за словами Плаксіна, має уособлювати «золоті ворота Криму». «У цьому конкурсі брали участь дев'ять проектів провідних архітекторів світу. За підсумками конкурсу, найбільш прийнятним варіантом будівництва та розвитку аеропорту визнаний проект корейського архітектора», – повідомив Плаксін.
І тут одразу мимоволі виникає елементарне питання: навіщо вкладати кошти в ремонт і реконструкцію нині діючих аеропорту, його терміналів, якщо наступного року будуватиметься фактично те саме «з нуля»? Можливо, у Криму і в Росії з’явились зайві мільйони і мільярди? Навряд чи. Інакше б Росавіація, приміром, виділила з 1 червня 1,5 млрд рублів субсидій російським авіакомпаніям, як власне, вони того просили, а не 612 мільйонів. Ця програма субсидування – це надання квоти в 30% на перевезення пасажирів в економ-класі за спеціальним тарифом. До слова, у неї потрапили не всі 18 компаній, що наразі здійснюють незаконні рейси до Криму, а лише 8, а саме: «Аэрофлот», «S7 Airlines», «Уральские авиалинии», «Ред Вингс», «Оренбургские авиалинии», «Икар», «Алроса» и «Ямал». А ще, говорячи про кошти, мінфін Криму не обмежився б жалюгідними 819 тис. рублів субсидій для аеропорту. Це як надання фінансової підтримки через механізм здешевлення кредитів, про що днями повідомила відомча прес-служба.
А тепер про самі авіарейси, вірніше, дії екіпажів повітряних суден, які, нагадаю, Україна визнає такими, що порушують вітчизняне законодавство (порушення порядку в’їзду на тимчасово окуповану територію України та виїзду з неї, відповідно до ст. 332-1 Кримінального кодексу). Їх, рейсів, начебто побільшало у 2,3 раза у порівнянні з 2013 роком, коли авіапасажири, за деякими даними, складали у курортний сезон 15% від усіх приїжджих до Криму. Сьогодні, певно, таких щонайменше 60-70%.
2 липня працівниця довідкової служби у терміналі «В» розповіла мені, що того дня було заплановано 98 рейсів (прильотів і стільки ж відльотів). Зокрема, до всіх трьох московських аеропортів, а також Пермі, Липецька, Тюмені, Улан-Уде, Магадана, Ставрополя, Санкт-Петербуга, Ростова. Це, до речі, в два рази менше того, що напередодні обіцяв Аксьонов: мовляв, добова пропускна можливість аеропорту сьогодні дозволяє прийняти до 200 літаків.
Перший рейс о 2.20 до Домодєдово, останній туди ж о 23.20. Виходить, що у цьому часовому проміжку літаки на «бетонку» Сімферопольського міжнародного аеропорту сідають з інтервалом приблизно 15 хвилин. Щоправда, невідомо, наскільки вони заповнені пасажирами. Особисто був свідком, що після рейсу Ростов-Сімферополь на виході біля терміналу «А» з’явилось не більше двадцяти осіб. Цікаво, що «міжнародність» місцевому аеропорту наразі забезпечує лише один маршрут Сімферополь-Єреван (аеропорт «Звартноц»), що виконує скандально відома авіакомпанія «Грозний Авіа». Це та сама компанія, що з 11 серпня 2014 року почала літати за маршрутом Сімферополь-Стамбул-Сімферополь із технічною посадкою в Анапі. Втім, робила вона це недовго, лише місяць. Але й цього було достатньо, щоб 7 травня 2015 року СБУ саме за ці польоти ініціювала проти компанії кримінальне провадження. Інша справа – чи буде від цього якийсь ефект.
Слід також нагадати, що відразу після «приєднання» російська влада надала аеропорту Сімферополя російський код URFF замість колишнього українського UKFF. Натомість Федеральна авіаційна адміністрація США (FAA) і Європейське агентство з УПС Eurocontrol поінформували, що аеропорти Сімферополя та Севастополя, як і раніше, перебувають у зоні обслуговування України і закриті. Це означає лише одне – повну заборону на здійснення перевезень до Криму. Навесні 2014 року ICAO також підтвердила, що Сімферопольський район польотної інформації залишається в зоні відповідальності України. На сьогодні за аеропортами Сімферополя і Севастополя досі зберігаються українські коди ICAO UKFF і UKFB відповідно. Таким чином навігаційні служби України зняли з себе відповідальність за забезпечення міжнародних транзитних польотів над Кримом і направляють рейси в обхід анексованого і тимчасового окупованого півострова.
Як розповів свого часу українським ЗМІ народний депутат України Георгій Логвинський, у підготовленому його колегами звіті «Механізм захисту прав в окупованому Криму» міститься скарга до ІСАО з вимогою виключити Росію з цієї організації. «Кожного дня набігає нових штрафів приблизно на 1 млн доларів. Наступний етап – подача заяви на виключення Росії з ICAO – тобто заборона літати над територією країн-учасниць ICAO, а це більш ніж серйозно і вже не тільки стосовно фінансів», – пояснив Логвинський.
Вибратись сьогодні з аеропорту в будь-який куточок півострова, звичайно, не є проблемою. Забезпечений такий-сякий порядок із регулярним автобусним і тролейбусним сполученням, у тому числі напряму до Ялти й Алушти. Не бракує таксі та приватних перевізників. Машинами останніх, до слова, щільно заставлені узбіччя по обидва боки аж від самого повороту на аеропорт. У самій привокзальній зоні офіційно працює лише одна фірма «Аеротрансюг». Місце, у неї, ясна річ, прибуткове. Аби там працевлаштуватись, як зізнались мені «грачі» на Сімферопольському залізничному вокзалі, треба дати «кому слід» щонайменше 3000 доларів. Відтак тарифи у монополіста, як кажуть, «кусаються». Наприклад, за поїздку економ-класу до Ялти потрібно викласти приблизно 2600 рублів (1000 гривень), за підвищений комфорт – 4500 рублів, а VIP, тобто на новому «Мерседесі» чи «Нісані» з шкіряним салоном і кондиціонером, аж 10000 рублів. Там йде розрахунок, як мені пояснили, 120 рублів за 1 км шляху. Цікаво, що авіаквиток економ-класу до Москви (Домодєдово) нині коштує 4200 рублів.
У залі очікування і на вулиці вдалось поспілкуватись і з авіапасажирами, які поверталися після кримського відпочинку додому. Емоції та враження від тутешньої гостинності й сервісу в деяких, надто москвичів, просто «зашкалювали». У відвертій розмові ми принагідно не оминули болючу тему «кримнашу» і майбутнього в їхньому розумінні Криму загалом. Однак це вже тема для окремого матеріалу.
