«Хтось хоче, щоб Росія вийшла з Ради Європи» – російський адвокат про арешти держмайна Росії

У Європі починається процес з примусового вилучення російської закордонної власності, не захищеної дипломатичним імунітетом, в рамках судових рішень за позовами акціонерів колишньої нафтової компанії «ЮКОС». У середу до юридичних дій з арешту такого майна приступили в Бельгії, в четвер частину рахунків клієнтів державного російського банку «ВТБ» у Франції заблокувала влада цієї країни. Реакція Москви на ці події виявилась досить нервовою.

Бельгійські пристави в середу повідомили бельгійським, російським і міжнародним компаніям у Бельгії про арешт майна, що належить Росії, за позовом колишніх акціонерів «ЮКОСу», які виграли майже рік тому процес у Постійній палаті третейського суду в Гаазі. У документі, поширеному приставами (його фотографію і переклад надано в кінці цієї статті), говориться, що зареєстрована на британському острові Мен компанія Yukos Universal Limited через свого брюссельського адвоката звернулась до судових приставів, щоб стягнути борги за рішенням Гаазького арбітражу.

Пристави заявляють, що позивач посилається на неодноразове невиконання Російською Федерацією рішень міжнародних органів правосуддя. Зокрема, вони зазначають, що Росія, очевидно, «не має наміру добровільно виконувати вердикт», тому вирішено накласти арешт на майно боржника, що перебуває у третьої особи. У позові значиться сума боргу, яка складає понад 1,6 мільярдів євро. В цілому, за рішенням Гаазького арбітражу, Росія повинна виплатити колишнім акціонерам «ЮКОСу» 50 мільярдів доларів. До цієї суми з 15 січня 2015 року (з дати закінчення терміну добровільного виконання Росією арбітражного рішення) нараховуються ще й відсотки.

У четвер правоохоронні органи Франції також наклали арешт на рахунки російських компаній і дипломатичних місій у французькій «дочці» банку «ВТБ», повідомив «Інтерфакс». «Це рахунки компаній і російської дипмісії у Франції. У дипмісії вже розморожені рахунки. Подробиць не знаю. Це абсолютно невеликі обсяги», – сказав журналістам глава «ВТБ24» Михайло Задорнов. Він також додав, що з часу набрання чинності рішень двох судів у справі «ЮКОСу» – Європейського суду з прав людини і Гаазького суду – в європейських країнах збережеться загроза для певних російських активів.

Французькі пристави, зокрема, наклали арешт на рахунок представництва міжнародного інформаційного агентства «Росія сьогодні». Про це повідомляє «РИА Новости» з посиланням на головного редактора агентства Маргариту Симоньян. «Арешт був накладений на наш рахунок у Франції. Що стосується інших країн, то після ситуації у Франції компанія подбала про те, щоб вжити заходів щодо недопущення зупинки там роботи радіо- і онлайн-мовлення», – сказала вона.

«Газета.Ru» також повідомляє, що судові приписи про арешт майна отримали в корпунктах агентства «ТАСС» в Бельгії та Франції. Представники «ТАСС» заявили, що у зв'язку з тим, що майно державних інформаційних агентств належить Росії, ці обставини їх теж стосуються. У прес-службі агентства відзначили, що стосовно цього питання ведуть роботу в рамках загальної політики держави. Увечері в четвер державні активи Росії були заарештовані і в Австрії.

Кореспондент Радіо Свобода у Франції зв'язалась із паризьким бюро інформаційного агентства «ТАСС», проте там не повідомили подробиць того, що відбувається:

– У нас є інформація про те, що на ваш офіс у Парижі накладено арешт. Це правда?

– Ви знаєте, я не можу коментувати цю інформацію.

– Ви продовжуєте працювати в звичайному режимі?

– Абсолютно.

– Хто міг би нам прокоментувати, що відбувається?

– Ви можете спробувати зв'язатися з керівником нашого бюро, Дмитром Івановичем Гороховим.

Розмова з Дмитром Гороховим:

– Добрий день, ми хотіли дізнатися, що відбувається, чи працюєте ви, або чи дійсно судовими приставами накладено арешт?

– Мені зараз не дуже зручно говорити. Пізніше зателефонуйте, будь ласка.

– Коли можна зателефонувати?

– Не знаю. Але не зараз.

Дії європейців щодо російської державної власності за кордоном уже схвалив один із колишніх власників «ЮКОСа» Михайло Ходорковський. Про це він написав у своєму твіттері:

​Адвокат Карина Москаленко, директор Центру сприяння міжнародного захисту, вважає, що зараз штучним шляхом створюється плутанина між двома рішеннями судів стосовно «ЮКОСа»: між рішенням Постійної палати третейського суду від 18 липня 2014 року, згідно з яким Росія повинна виплатити 50 мільярдів доларів акціонерам «ЮКОСа» за шкоду, заподіяну в результаті примусового банкрутства компанії, і в рамках якого зараз європейські пристави заарештовують російські активи, і рішенням Європейського суду з прав людини від 31 липня 2014 року, згідно з яким Росія зобов'язана виплатити колишнім акціонерам «ЮКОСа» компенсацію в 1,86 мільярда євро.

– Арешт активів не має жодного стосунку до рішення Європейського суду. Там на кону стоїть 1,8 мільярда, про які можна не хвилюватись – їх, як мінімум, ніде не стягнуть. А 50 мільярдів будуть відбирати. Але хтось спеціально це звалює на процедуру Європейського суду, ця плутанина умисна. Сума в 50 мільярдів доларів виникла в результаті рішення міжнародного арбітражного Третейського суду. Арбітра для цього суду Росія вибирала сама, що позначає легітимність суду. Я як професійний юрист у цьому ніколи не брала участі, тому не беруся обговорювати цю процедуру. За результатами цих висновків винесено судове рішення, яке прийнято у всьому світі поважати і виконувати. Якщо не будуть виконувати, значить, кредитори будуть звертатися за примусовим виконанням. Є примусове виробництво, і воно може бути забезпечене активами Російської Федерації. Ось кредитори і звертають увагу на всі об'єкти майна, які належать державі. У цьому сенсі багато економістів прогнозують, що таке примусове здійснення цього рішення може стати для нас ледь не вдвічі дорожчим, тому що в цьому випадку вартість активів буде обчислюватися по-іншому. Ці питання доведеться вирішувати. Тому, якщо не знайдуть переговірників, розумних економістів, то шкоди Росії буде завдано величезної. Але не тими, хто стягує, бо вони стягують за рішенням суду, а тими, хто допустив це.

– Ви сказали, що відбувається свідома плутанина між цими двома позовами?

– Хтось хоче, щоб Росія вийшла з Ради Європи, і щоб юрисдикція Європейського суду з прав людини на Росію не поширювалася. Комусь зовсім не хочеться, щоб Росія була в системі права, де за всі порушення треба платити. Влада не хоче, щоб у людей був дієвий механізм захисту прав людини, і потурає безкарності. Тому зараз відбувається дуже серйозний рух за вихід зі складу Ради Європи, за вихід з-під юрисдикції ЄСПЛ. І ось, бажаючи пробудити неприязнь росіян до Європейського суду, налаштувати всіх проти ЄСПЛ, 50 мільярдів свідомо змішуються з 2 мільярдами і пояснюють, що все це Європейський суд, що він у будь-який момент може у нас все забрати. Але у ЄСПЛ взагалі немає таких повноважень, все вирішується через Комітет міністрів, набагато більш спокійними і тривалими методами. Але в цьому випадку легше пояснити росіянам, чому ми виходимо з-під Європейського суду.

– Якщо говорити про рішення ЄСПЛ, про 1,86 мільярда євро, як би Ви оцінили слова глави Мін'юсту Олександра Коновалова, який засумнівався в тому, що Росія виконає це рішення? Він вважає його безпідставним.

– Краще думати, звідки взяти 50 мільярдів, щоб не арештовували все за кордоном, тому що нам це в підсумку вийде в 100 мільярдів. А про Європейський суд: Росія ж не зверталася до Великої палати. Треба було хоча б спробувати оскаржити. Адже російська влада звертається до Великої палати щодо великої кількості справ. Чому вони у справі «ЮКОСа» не звернулися? А тому, що вони пояснювали нашій вищій владі, що вони нібито виграли цю справу.

– Ви розумієте, чому влада вважає, що вони виграли справу?

– Напевно, тому що хтось не цілком кваліфіковано пояснив їм зміст рішення ЄСПЛ. Можливо, вони так вирішили, бо їм хотілося відрапортувати щось позитивне владі: що вони виграли справу в тій частині, що суд у Страсбурзі не визнав політичну вмотивованість переслідувань фігурантів «ЮКОСа» і політичну вмотивованість банкрутства «ЮКОСа». Я говорила, що я з повним розумінням ставлюся до рішення Європейського суду, який дуже не хоче нічого політизувати в цій справі, тому прямо і чітко відповідає на питання про те, чи було порушення, чи ні. Порушення були, і всі вони визнані: і право на справедливий суд, і право власності було визнано порушеним.

Єдине, що «ЄСПЛ» у той момент не позначив, – це сума, на яку були допущені порушення. Але юристи мали розуміти, що, якщо йдеться про право власності та втрати власності, то мова тут буде якщо не про всю вартість компанії, то хоча б про вартість компанії мінус несплачені податки. Коли влада Росії та представники «ЮКОСа» не домовилися про ціну, «ЄСПЛ» став вирішувати це питання без сторін, орієнтуючись на висновки експертів та економістів. Прийшли до певної суми. Вона, звісно, велика, Росії ще ніколи не доводилось такі суми виплачувати, але виплатити її необхідно, тому що, я дуже сподіваюся, що російська влада не буде ризикувати виходом з Ради Європи.

– Але голова Мін'юсту Коновалов каже, що немає примусової процедури виконання рішень ЄСПЛ. Чи справді її немає?

– Звісно, ні, тому що вона заснована на добрій волі, на тому, що держави увійшли до складу Ради Європи та зобов'язалися виконувати її рішення. Але, мабуть, якщо вже з доброї волі, все має бути добровільно, то можна і не платити. А ось ті 50 мільярдів доларів, які повинні бути стягнуті з третейського суду, напевно, будуть стягуватися таким примусовим чином.

Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода