Неминучим назвала спікер Ради федерації Росії Валентина Матвієнко підвищення пенсійного віку для російських громадян. Однак наголосила, що розв'язувати питання слід після широкого громадського обговорення, і що воно вимагає «детального опрацювання». Цю тему в Росії обговорюють бурхливо, адже для мільйонів російських громадян пенсія, вік і виживання – поняття тісно повʼязані.
Середня пенсія в Росії сьогодні – 8790 рублів (близько 150 доларів). Вистачає її на найнеобхідніше. Тому чимало людей, які досягли пенсійного віку, продовжують працювати. Для них це – можливість не лише заробляти зайву копійку, але й відчувати себе активними членами суспільства.
За словами громадського активіста, заступника голови регіональної організації «Українці Москви» Валерія Семененка, відчутної різниці між життям пенсіонерів і людей похилого віку в Україні і в Росії немає. Винятком можна визнати лише Москву і Петербург.
В Москві, звичайно, рівень життя дещо вищий. Тому що тут пенсії вищі. Щоправда, в Москві і ціни набагато вищіВалерій Семененко
«Якщо порівняти життя літніх людей, пенсіонерів в Україні і, наприклад, літніх людей у Росії, в регіонах, у якійсь Костромі, Тамбові, то я сказав би, що і не дуже відрізняється. І, можливо, навіть пенсіонери в Україні живуть не гірше, ніж ті літні люди в регіонах. У Москві, звісно, рівень життя дещо вищий. Тому що тут пенсії вищі. Щоправда, в Москві і ціни набагато вищі. Але такої кардинальної, відчутної різниці між Росією і Україною в цьому питанні я не бачу», – каже Семененко.
На узбіччі життя
Російські соціологи теж кажуть, що життя старих людей у великих і маленьких містах Росії – це, як кажуть в Одесі, дві великі різниці. Якщо брати більшість людей похилого віку, що мешкають в російських регіонах, то вони почуваються на узбіччі життя, зазначає керівник відділу аналітичного центру ім. Юрія Левади Олексій Левінсон.
«Тут треба розділити два боки існування старшого покоління. Що стосується сторони матеріальної і побутової, то саме цій частині суспільства жити важче за всіх. Відомо також, що в малих містах, у селах всі ці труднощі поглиблюються порівняно з містами великими і зі столицею. Що стосується боку морального, то тут є два аспекти. Один – це те, що ці люди відчувають себе на узбіччі життя, і вони цим не задоволені, а з іншого боку, ці ж люди набагато активніше, ніж працююче населення, беруть участь у суспільному житті. Або просто пліткують про нього, або проявляють якусь активність, тобто виходять на мітинги, демонстрації і так далі», – зауважує соціолог.
Жарт, втілений у життя
Є й ті соціально активні люди похилого віку в Росії, які є головними учасниками мітингів і демонстрацій. Існує навіть такий жарт: француз, виходячи на пенсію, вирощує квіти, японець починає подорожувати, а росіянин починає ходити на мітинги. Як і у всякому жарті, тут є велика частка правди, каже Олексій Левінсон.
У нас, по суті, студенти не виконують тієї ролі в суспільстві, яку вони виконують у багатьох інших країнах, включаючи Україну; а цю роль у нас грає якась частина пенсіонерівОлексій Левінсон
«Це дійсно так. У нас, по суті, студенти не виконують тієї ролі в суспільстві, яку вони виконують у багатьох інших країнах, включно з Україною; а цю роль у нас грає якась частина пенсіонерів», – вважає експерт.
Олексій Левінсон вважає, що в тому, що російські пенсіонери соціально активні, і велика їхня частина підтримує владу, значну роль відіграють державні ЗМІ. Вони, на думку соціолога, вміло використовують ностальгію літніх людей за радянськими часами. Інформаційна пропаганда на телевізійних каналах приправлена демонстрацією старих фільмів. І саме старше покоління є головним адресатом сучасних російських ЗМІ.
Ці люди по-колишньому вважають, що телевізор звертається до них від імені державиОлексій Левінсон
«Російські медіа дуже багато роблять на адресу цієї частини суспільства. Тому що це дуже важливий сегмент електорату. Ці люди як і раніше вважають, що телевізор звертається до них від імені держави. І вони в цьому сенсі перебувають у діалозі з державою. А треба ще обов'язково при цьому пам'ятати, що їх утримує держава. Тому що вони переконані, що пенсії вони отримують від держави. Тому ці люди пов'язані з державою набагато тіснішими стосунками, ніж будь-які інші частини нашого суспільства», – каже Левінсон.
Паралельне життя
За словами Левінсона, соціологічні дослідження свідчать, що більшість старих людей, які є основними споживачами медичних послуг, не пов’язують незадовільний рівень російської медицини з державою і владою. Соціолог каже, що дуже часто та сама людина підтримує Путіна і при цьому критикує медичну допомогу в Росії.
Якщо в літньої людини є люблячі родичі, то її життя забарвлене турботою про близьких, але є шанси, що діти й онуки допоможуть у важкий час. На допомогу держави літнім людям розраховувати складно. Благодійні громадські організації, фонди з більшим бажанням займаються проблемами дітей. За словами співзасновниці фонду «Старість у радість» Алли Романовської, це дійсно так.
Бабусі й дідусі дуже радіють, і це якісь дійсно неймовірні відчуття, коли ти приїжджаєш туди, і тебе чекаютьАлла Романовська
«Напевно, люди, які допомагають дітям, більше дивляться у майбутнє, а наша специфіка – це люди, яким залишилось, напевно, не так багато майбутнього. Але це не робить допомогу для них менш цінною. І за чуйністю, і за радістю прийняття цієї допомоги, я думаю, можна було б і з дітьми позмагатися. Тому що бабусі й дідусі дуже радіють, і це якісь дійсно неймовірні відчуття, коли ти приїжджаєш туди, і на тебе чекають», – каже Романовська.
Фонд «Старість у радість» – чи не єдиний, який допомагає людям похилого віку. В основному, ця допомога стосується інтернатів для літніх людей. У Росії серед подібних установ є й ті, де цілком пристойні, і навіть хороші умови. Проте, одна з тих проблем, яку розв'язувати найскладніше – психологічна, пояснює Алла Романовська.
«Це одна з найбільших проблем, яку ми намагаємося донести і з якою боремось, і в свідомості самих бабусь і дідусів, і у свідомості людей, які їх оточують. Тому що ця установка – я потрапив до будинку престарілих доживати – вона взагалі якась важко викорінювана. І в самих літніх людей, і в персоналу, і в оточуючих. Тобто, здається, як потрапив до будинку перестарілих, – це кінець. Мовляв, я вже що, нам нічого не треба, нам треба просто доживати. Нічого не хочеться, нічого не цікаво, що скажуть – те і будемо робити. А насправді вони живуть там роками, і за цей час можна було б багато всього прекрасного встигнути», – вважає Романовська.
Цікаво, що, за даними соціологів, попри те, що багато проблем у сучасній Росії найсерйозніше (і в першу чергу) позначаються на житті літніх людей, саме серед них найбільший відсоток тих, хто підтримує російську державну політику.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
