Рубрика «Погляд»
Нещодавно в мас-медіа з'явився знаковий коментар спікера нинішнього кримського парламенту Володимира Константинова щодо тотальної біпатрідності жителів республіки. Політик вважає, що не тільки державні службовці, а й пересічні кримчани, які проголосували за приєднання півострова до Російської Федерації на торішньому референдумі, мають відмовитися від українського громадянства.
Як основний аргумент на користь своєї пропозиції Константинов навів той факт, що українських паспортів вже позбулися всі члени нової держради республіки, та й просто «нормальні люди», які вітали «кримську весну».
Судячи з результатів референдуму, на яких наполягає російська влада Криму, таких мало набратися мінімум 1 мільйон 200 тисяч осіб (беремо не в процентному співвідношенні, а в абсолютних цифрах.
Але, за інформацією начальника відділу з питань громадянства, притулку та реадмісії управління ФМС у Криму Ірини Бойко, за рік в республіці було подано загалом 19 тисяч заяв про відмову від українського паспорта.
Виходить, що, незважаючи на серйозний тиск російських ЗМІ, за весь цей час на півострові не набралося і 20 тисяч «нормальних людей» (на думку Володимира Константинова). Якщо взяти за основу підрахунки місцевої влади, виходить, що змінити власні «проїзні документи» зважилися лише 1,5% кримчан, які захотіли повернутися в «рідну гавань».
При цьому варто зауважити, що одних тільки співробітників виконавчих органів Криму й апарату Ради міністрів за граничною чисельністю нараховується 5772 особи, кожен з яких був змушений відмовитися від другого українського громадянства для отримання посади.
І це без урахування силовиків. Так що можна з упевненістю сказати, що і прихильників, і противників фактичного приєднання півострова до Російської Федерації у Криму об'єднує одне – бажання зберегти український паспорт.
Паспорт, який дуже сильно дратує місцеву владу.
Своя сорочка ближча до тіла
Збирання громадянств – це стратегія виживання кримчан, яка з боку може здатися не зовсім зрозумілою.
Але місцеве населення живе в стані когнітивного дисонансу між негативним ставленням до колишньої батьківщини і усвідомленням практичної цінності українського громадянства.
Український паспорт – це корисна річ, що дозволяє хоч якось вибратися з блокадного півострова
Так, нехай там, у Києві, засіла хунта, до влади прийшли нацисти і взагалі все в країні погано, але український паспорт – це корисна річ, що дозволяє хоч якось вибратися з блокадного півострова.
Разом з тим, громадянство РФ населенням республіки розглядається як така ж природна можливість забезпечити своє життя, вийти на російський ринок і отримати повноцінний правовий статус на рідній землі.
Тому більшість кримчан відчайдушно намагається всидіти на двох стільцях, в душі розуміючи всю хисткість свого становища.
Ситуація ускладнюється ще й тим, що жителі півострова, які отримують російські паспорти, стикаються з жорсткою реакцією з боку України. Згадаймо хоча б заяву Петра Порошенка про те, що до кримчан, які отримали громадянство РФ, підходи будуть «іншими», ніж до тих, хто зберіг український паспорт і поїхав на материк.
Правда, потрібно розуміти, що проблема української інтерпретації подій, що відбуваються на півострові, пов'язана з важким становищем країни і, м'яко кажучи, більш гарячою обстановкою на Донбасі. Але це, звичайно, не привід нескінченно відсувати Крим на другий план, навіть не намагаючись з'ясовувати його проблеми.
Але навіть незважаючи на грубі помилки офіційного Києва, Україна досі володіє унікальним ресурсом громадянської лояльності на півострові.
Український фундамент
На старті кампанії з паспортизації кримчан Росія відмовилася від будь-яких форм вилучення українських документів. І на те були вагомі підстави.
По-перше, вилучення паспорта жодним чином не вплинуло б на наявність громадянства. Нічого не змінив би і спеціальний штамп про отримання російського паспорта в українському документі: швидше за все, в Україні, цю позначку просто б не визнали (так само, як не визнають і російські паспорти, видані українцям на офіційно окупованій території).
По-друге, подібний захід однозначно уповільнив би поширення російського громадянства на півострові. Через те, що переведення Криму в правову дійсність РФ було завданням №1, то питання про проблеми біпатрідності населення було відкладене на майбутнє. Зараз на півострові зберігається статус-кво, за якого російська влада продовжує закривати очі на використання винятково українських документів при перетині кордону в Херсонській області.
Збереження українських паспортів дозволило уникнути правового колапсу,
По-третє, збереження українських паспортів дозволило уникнути правового колапсу, адже всі інші документи (ті ж права власності) прямо «приєднані» саме до них.
Так що розмови про «нормальність» кримчан, які відмовилися від українського громадянства, виглядають неадекватно, адже відображають важкі внутрішні комплекси окремих регіональних чиновників, а не сумні реалії дійсності, створеної офіційним Кремлем.
Лев Абалкін, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
