Львів – Понад 20 тисяч кримчан виїхали на материк. І поки одні з них чекають на допомогу від держави, інші роблять свій внесок у розвиток української економіки, створюючи бізнес. Алім і Олексій скооперувалися у Львові, аби створити власне «Пекло». «Inferno», – так називається кафе, яке переселенці відкрили на одній із вулиць Львова.
Олексій Нікітенко приїхав до Львова на початку січня 2015-го. Влаштуватися на прийнятну роботу Олексію не вдалося. Історик за освітою каже, що зарплати маленькі, а винайняти квартиру коштує більше трьох тисяч гривень. Вихід кримчанин знайшов: вже у квітні відкрив свою справу.
Разом з іншим кримчанином Алімом Ісмаїловим і з допомогою батьків він відкрив кафе, стилізоване «під пекло». Вести бізнес у Львові йому здається легше, ніж на півострові. У Криму Олексій був науковим співробітником Лівадійського палацу, якийсь час теж займався бізнесом, але розповідає, що у Львові відкрити свій бізнес набагато простіше, ніж в інших містах України. «Тут це поставлено на європейський потік. Немає черг, відповідно, і сварок у чергах. Все класно організовано. Львів – європейське місто, з європейським характером», – захоплюється Олексій містом Лева.
Гра на контрасті: Львову – «пекло», Криму – «рай»
«Ми зайшли сюди, побачили це і зрозуміли: ось тут буде «Пекло», – розповідає співвласник кафе Алім Ісмаїлов про те, як з'явилась його назва.
Він переконаний, що в Криму немає шансів відкрити кафе з такою ж назвою. «Львів – духовне місто. Пекло суперечить його засадам – воно цікаве людям. Натомість Крим – одне велике пекло... Але там можна відкривати «Рай», – сміється Алім.
Він приїхав до Львова рік тому, але бізнесом зайнявся не відразу. «16 березня я подивився на цей «референдум» і зрозумів, що в Криму робити нема чого», – розповідає свою історію Алім.
Перші магазини Apple-техніки iCom відкривав на півострові саме він. Але продовжувати діяльність у Криму Алім вважає неможливим. «Моя основна робота була пов'язана з мобільними телефонами. Через те що рівень життя, заробітку в Криму впав, то і купівельна спроможність впала. Який сенс продовжувати там чимось займатися?», – риторично запитує кримчанин.
Але є і ще одна причина. Кримець не збирався займатися телефонами завжди. «Те, що відбулось, стало одним із потужних поштовхів для того, щоб кардинально змінити своє життя», – говорить Алім.
Переїхавши до Львова, він зайнявся програмуванням. Хлопець потрапив на курси до аутсорсингової компанії «Softserve» за конкурсом. Зі 160 осіб на них пройшли тільки вісім, в тому числі й Алім. Так він став програмістом. А крім того, паралельно займався стартапами. Допомагав іншим «морально і фізично» відкрити бізнес. Тепер же – відкрив свій.
На тренінгу «Як знайти роботу у Львові» кримець познайомився з Олексієм і у них з'явилась ідея відкрити кафе. Тож зараз Алім – програміст, стартаппер, власник чебуречної, кафе і рихтувально-малярської майстерні.
Аліму простіше працювати у Львові завдяки людям. «Вони тут кардинально інші. Вони відрізняються від кримчан, від ватників-кримчан – їх все-таки дуже багато було в Криму. Ми раніше цього не помічали, ми жили з ними, спілкувалися, а коли стався розкол Росія-Україна, от тоді ця гнила сутність вилізла назовні. І приїхавши до Львова, я зрозумів, у чому різниця. Тут богобоязливі духовні люди, які готові допомогти, вони завжди відкриті й підуть на зустріч. Є частка своїх екземплярів, але вони скрізь є. А так – це люди. З ними приємно спілкуватися і легко працювати», – розповідає про відмінності між кримчанами і львів'янами кримець.
У Львові Алім сумує за батьківщиною, але не сьогоднішньою. «За Кримом сумую, але українським. Тим, яким я його пам'ятаю, коли виїжджав. Я після цього був двічі в Криму. У червні та листопаді. У червні ще не було сильної Росії – тобто скрізь Росії ще не було. Коли ж я приїхав у листопаді, то зрозумів, що Крим конкретно змінився. Мої друзі постійно туди мотаються і я щоразу запитую їх, ну як, як там? І я розумію з того, що вони розповідають, що за тим, що там зараз коїться, я точно не сумую. А ось за тим, яким він був, за Кримом українським – звісно, сумую. Дім є дім. Це рідна земля», – каже Алім. У той самий час, він сподівається повернутися в той, справжній Крим.
