Спеціально для Крим.Реалії, рубрика «Погляд»
Низка звільнень кримських чиновників, що розпочалася цієї весни, у стороннього спостерігача викликає серйозний когнітивний дисонанс. Погодьтеся, дивно: влада республіки знімає високопоставлених держслужбовців із посад у покарання за суттєві вчинки і очевидні факти корупції, але ніяких подальших санкцій щодо винних не здійснює.
І хоча Сергій Аксьонов постійно підкреслює, що так, як було раніше (в Макіївсько-регіонівські часи), в Криму вже не буде, стає зрозуміло, що півострів продовжує хворіти на синдром радянської номенклатури.
Якщо високопоставлений чиновник перебуває в команді «своїх» (навіть при наявності конкуруючих груп в межах одного апарату), то максимум, що йому загрожує навіть за найсерйозніші порушення, – звільнення «за власним бажанням» або навіть переведення на більш тиху і непомітну посаду. Саме так було в Криму при «донецьких». І, здається, відтоді тут нічого не змінилося.
Написати Аксьонову
У кримчан, які обстоювали фактичне приєднання автономії до Росії, не так давно з'явилася улюблена ідіома – «написати/ поскаржитися Аксьонову».
«Аксьонов» виконує функцію колективного старшого брата-шибайголови, самого крутого хлопця на районі
Облаяли в маршрутці – «Аксьонову напишу», припаркували машину в недозволеному місці – «Аксьонову поскаржуся», перегоріла лампочка в під'їзді – «сходжу на прийом до Аксьонова». Сенс у тому, то збірний «Аксьонов» виконує функцію колективного старшого брата-шибайголови, найбільш крутого хлопця на районі, який стежить за дотриманням понять і може покарати інших хуліганів.
Звернення до цього архетипу знімає питання про особисту відповідальність та субсидіарність, геть вбиваючи бажання вирішувати проблеми самостійно. В результаті кримчани щиро переконують себе в безгрішності режиму і дистанціюються від реального політичного процесу, не помічаючи, що розмовами про великі перспективи їм просто-напросто морочать голови.
У свою чергу, Сергій Аксьонов у свідомості населення перетворюється на царя, який має шмагати «поганих бояр», що категорично заборонено правилами номенклатурної кругової поруки. І саме в цій точці народжується діалектичне протиріччя між суттю системи та її соціальною обгорткою.
На словах керівництво республіки готове як завгодно сильно пороти недбайливих чиновників, а на ділі влада без зайвого галасу переводить злодійкуватих апаратників або тих, які «не виправдали довіру», в тихі гавані сімферопольських кабінетів.
Залишимо у спокої рух управлінських мас, забудемо про причини давнішнього звільнення Рустама Теміргалієва і звернемося до двох актуальних прикладів – Анатолія Цуркіна та Олени Юрченко.
Транспорт і туризм
Нагадаємо, що міністр транспорту Анатолій Цуркін написав заяву про звільнення 27 березня, а міністр курортів і туризму Олена Юрченко ще не пішла у відставку, але, за словами спікера Володимира Константинова, буде знята з посади найближчим часом (на наступній сесії – можливо, в травні).
Анатолія Цуркіна головний адресат колективних скарг кримчан Сергій Аксьонов погрожував звільнити ще в грудні 2014 року за те, що міністерство транспорту не змогло забезпечити швидке оформлення документів для вантажних автомобілів на Керченській поромній переправі.
Анатолію Цуркіну не те, що не влаштували службову перевірку, його навіть нормально не звільнили
Крім того, федеральній владі Росії стало відомо, що підконтрольна чиновнику організація ГУП «Кримські морські порти» освоювала бюджетні кошти з порушеннями. Про це повідомив заступник керівника Мінтрансу РФ Микола Асаул, коментуючи кар'єрні перестановки в регіональному міністерстві й висловлюючи сподівання, що в майбутньому все піде по-іншому.
І як же закінчилася вся ця довга історія? Анатолію Цуркіну не те, що не влаштували службову перевірку, його навіть нормально не звільнили.
Наступного дня після відставки міністра Сергій Аксьонов пояснив, що чиновник зовсім не звільнився, а перевівся на посаду помічника голови республіки з питань все того ж транспорту.
Як кажуть, дивовижне поруч...
Міністерський портфель Анатолія Цуркін дістався російському фахівцю і явній креатурі Кремля Андрію Безсалову, який раніше займався організацією роботи портів і водних терміналів. Тобто це звільнення дало можливість виконати чергову заміну місцевого управлінця на російського «варяга».
Випадок з Оленою Юрченко ще цікавіший.
Справа в тому, що міністр туризму і курортів умудрилася провалити домовленості з одним з найбільших російських туроператорів «Пегас-Тревел». І це напередодні сезону, який і без того обіцяє стати, м'яко кажучи, не найуспішнішим.
Як це було? Щоб створити цікаві (з точки зору ціни і логістики) турпакети в Крим, уряд вирішив безпосередньо співпрацювати з великими туристичними компаніями, серед яких значилася і «Пегас-Тревел», яка мала завантажувати 10 літаків на тиждень, забезпечуючи приїзд близько 1500 туристів.
Але на початку квітня віце-прем'єр півострова Руслан Бальбек заявив, що профільне міністерство провалило роботу з підготовки угоди з туроператором. Олена Юрченко не змогла забезпечити зустріч представників «Пегас-Тревел» з необхідною кількістю курортних підприємств (зі 120 запланованих з'явилися тільки 30, з яких «пегасів» зацікавили далеко не всі).
Виконавча влада в Криму повільно, але впевнено переходить з рук місцевих чиновників в руки російських «технократів»
Але це тільки півбіди. Як і колишнього міністра транспорту, пані Юрченко також звинуватили в корупції, але не побічно, а прямо. І зробив це не Кремль, а вже згаданий Руслан Бальбек. Віце-прем'єр привселюдно наголосив, що підконтрольне міністерству курортів і туризму ГУП «Сонячна Таврика» (до його складу входять більше ста націоналізованих курортних організацій) розробляє незаконні посередницькі програми, під які зганяє всіх місцевих туроператорів.
Але, незважаючи на потужну хвилю критики з боку керівництва республіки та низки громадських організацій, а також нищівного фіаско в роботі з «Пегас-Тревел», Олена Юрченко досі залишається міністром. А Володимир Константинов говорить, що «ніяких особистих питань до неї немає» і пані Юрченко «підшукується нова робота».
Швидше за все, зараз Москва просто шукає на її місце свою людину. Якщо новим міністром туризму і курортів дійсно стане креатура Кремля, можна буде сміливо стверджувати, що виконавча влада в Криму повільно, але впевнено переходить з рук місцевих чиновників в руки російських «технократів», геть позбавлених політичних амбіцій.
Якщо цей прогноз правильний, то цілком можливо, що на черговому електоральному витку «опальними» апаратниками, яким будуть шукати «інше місце в команді», виявляться вже Сергій Аксьонов і Володимир Константинов.
Але поки ясно тільки одне: на відміну від кримчан, мешканці високих кабінетів у Кремлі зовсім не в захваті від кримської номенклатури. А тому влада Російської Федерації маєнамір змінити цей пережиток «макіївської» епохи на номенклатуру нову – московську.
Ось тільки говорити про «припинення клановості» в такому випадку не потрібно.
Лев Абалкін, кримський політолог
Думки, висловлені в рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
