Страсбург – Українське питання стало основною темою обговорень у ПАРЄ в середу 22 квітня. Серед головних питань, які обговорювали – політична і безпекова ситуація, річниця окупації Криму і гуманітарна криза в Україні.
Президент ПАРЄ Анн Брассер на початку весняної сесії заявила про те, що у ПАРЄ нині дві головні проблеми – трагедія з мігрантами у Середземному морі і ситуація в Україні. Загалом, все більше парламентарів із країн Ради Європи займають проукраїнську позицію. Суперечити їм намагаються лише представники радикальних партій з Італії і Греції зі своєю пропутінською позицією, однак це суттєво не впливає на загальну позицію Ради Європи.
Якщо раніше парламентарі дискутували, як саме назвати те, що відбувається на сході України, то зараз питань не виникає і назва цьому одна – «російська агресія», яка лунає з вуст абсолютної більшість депутатів ПАРЄ. Причому, за їхніми словами, ця агресія полягає не лише у військовому втручанні, а й у незаконному утриманні політичних в’язнів, зокрема Надії Савченко, яку в Страсбурзі знову закликали звільнити.
Українці разом, але корупція не подолана
Окреме питання весняної сесії ПАРЄ – консолідованість української делегації, незважаючи на різні політичні погляди. Різких заяв про «кривавого пастора» вже у залі чути не було. Хоча представники опозиції говорять про недоліки роботи нинішнього уряду України, і в цьому випадку це навіть збігається і з позицією європейських політиків. Україну закликають до негайних реформ, до змін у суспільстві і саме цього зараз дуже активно вимагають від влади.
Вони хочуть ім’я будь-якого високопосадового корупціонера, який покараний. Вони хочуть приклади, де подолана корупціяБорислав Береза
«Вони хочуть приклади, коли в нас дійсно є боротьба з корупцією, вони хочуть ім’я будь-якого високопосадового корупціонера, який покараний. Вони хочуть приклади, де подолана корупція. Вони хочуть, щоб ми дійсно назвали, коли будуть перевибори у місцеві ради, коли це станеться. Вони хочуть таймінг змін, як обіцяло наше керівництво. Але влада поки обіцяє, а про таймінг чи будь-які кроки у цьому не розповідає», – зазначив народний депутат Борислав Береза.
Щоб повернути Крим – треба послабити Росію
Окреме обговорення присвятили першій річниці анексії Криму, де був показаний український документальний фільм про те, як відбувалась окупація півострова. Більшість політиків вважає, що впливати на ситуацію в Криму можна лише посиленням санкцій.
Росія має бути доведена до такого стану, щоб вона сама вимушено повернулася до міжнародного праваРефат Чубаров
«Росія має послабитися, оскільки вона так просто, добровільно Крим повертати не буде. Воювати за Крим ніхто теж не буде, і це непотрібно, бо будуть численні жертви. Росія має бути доведена до такого стану, щоб вона сама вимушено повернулася до міжнародного права», – заявив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
«Кримнаш», але не надовго
На думку Рефата Чубарова, для повернення Криму необхідні три складові – санкції, оборонна спроможність України і реформи в Україні.
Скоординована дія міжнародної спільноти і України дасть свій колосальний результатРефат Чубаров
Водночас, кримські татари лишаються оптимістами і твердять, що Крим знову стане частиною України, і це станеться у недалекому майбутньому.
«Скоординована дія міжнародної спільноти і України дасть свій колосальний результат і ефект. Зараз ХХІ століття – ми не будемо чекати повернення 40 чи 50 років. Все розв’яжеться набагато швидше», заявив Рефат Чубаров.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
