В Україні налічують майже 1 мільйон 200 тисяч внутрішньо переміщених осіб, звітують у Мінсоцполітики. Найбільше проблем виникає у побутових питаннях: за які кошти знімати житло, де лікуватись та як дитині скласти ЗНО. Чиновники звітують: держава робить усе можливе, аби забезпечити людей необхідним, навіть за складної економічної ситуації. Втім, волонтери припускають, що часто на заваді стають бюрократія та нечітко виписані закони.
Переселенці отримуватимуть соцвиплати на 6 місяців довше, повідомив заступник міністра соціальної політики України Віталій Мущинін. За його словами, Кабмін вже найближчим часом продовжить термін, упродовж якого держава виділятиме фінансову допомогу на проживання та оренду житла. Наразі мова йде про 442 гривні на одну працездатну особу і 884 гривні для непрацездатних осіб.
«Для того, щоби отримати на наступний період часу відповідну допомогу, на наступні 6 місяців, особі необхідно звернутись до Міністерства соціального захисту з відповідною заявою про призначення такої допомоги. Тоді допомога буде призначена і на наступні 6 місяців, кошти для цього в бюджеті є», – каже Мущинін.
Водночас, допомогу людям з інвалідністю трохи підвищать – до 949 гривень, це – розмір прожиткового мінімуму для непрацездатних осіб. Гроші в бюджеті є, каже Мущинін. Зокрема, лише за перший квартал 2015 року Мінсоцполітики виплатило допомогу вимушеним переселенцям на понад 900 мільйонів гривень.
Держава шукає привід, щоб не платити?
Водночас, правозахисні та волонтерські організації припускають, що подекуди держава «шукає приводи для невиплати пенсій переселенцям із зони АТО». Відбувається це, за їхніми словами, через неточність процедури перевірки фактичного проживання переселенців.
Таким чином, якщо в результаті такої перевірки виявляється, що людина насправді не мешкає за вказаною адресою, виплати тимчасово зупиняють, натомість процедура їх відновлення не прописана.
Координатор громадської ініціативи «Схід-SOS» Олександра Дворецька зауважує, що механізм проведення таких перевірок досі залишається незрозумілим.
«МВС не розробило для Міграційної служби порядок проведення таких перевірок. Виявляється, що держава намагається знайти спосіб не виплачувати пенсії тим, кому вони призначені за законом, і економить на тих, хто і так постраждав від воєнного конфлікту», – каже вона.
Якщо людина претендує на пенсію та стоїть на обліку управління соціального захисту, то Мінсоцполітики має певні механізми контролю, аби гроші від держави надходили вимушено переміщеній особі за новим місцем проживання, зауважив заступник міністра соціальної політики України Віталій Мущинін.
«Органи соціального захисту обліковують вимушено переміщених осіб, а органи міграційної служби роблять відмітку у довідці про місце проживання особи. Вони здійснюють певні перевірки щодо місця проживання», – каже він.
МОЗ: у переселенців народилося понад три тисячі немовлят
Незважаючи на символічні суми допомоги від держави, у вимушено переміщених людей в Україні народилося вже понад три тисячі немовлят. Заступник міністра охорони здоров’я Альона Терещенко запевняє, що вони отримують медичний супровід, навіть якщо не завершили реєстрацію чи не мають потрібного пакету документів на руках.
Вона додала, що загалом за медичною допомогою звернулися 126 тисяч дорослих та понад 80 тисяч дітей. Кожен п’ятий вимушений переселенець пройшов медичне обстеження за рахунок держави, каже Терещенко.
«На сьогодні проведено взагалі обстежень із 1 мільйона 100 (тисяч – ред.) вимушено переміщених осіб – понад 200 тисяч. Це одна п’ята частина людей, що звернулися з тієї чи іншої причини і стали на облік», – заявила заступник голови МОЗ.
Терещенко роз’яснює, що при реєстрації в базі вимушено переміщених осіб, ті з них, хто отримував лікування за рахунок державного бюджету, мають інформувати про стан свого здоров’я. Також це стосується тих громадян, чий стан здоров’я – критичний.
6 тисяч випускників з окупованої частини Донбасу вибирають виш подалі від «ДНР» і «ЛНР»
Супроводу потребують не лише новонароджені, але й неповнолітні, чиє навчання чи вступ до вишу ускладнились через переїзд. Вже понад 70 тисяч дітей виїхали з тимчасово окупованих територій Донбасу за час ведення бойових дій на сході України, повідомив заступник міністра освіти і науки Павло Полянський.
За інформацією МОН, на окупованих територіях Донбасу залишаються близько 7,5 тисяч одинадцятикласників. Близько 6 тисяч випускників із окупованих територій висловили бажання вчитись поза населеними пунктами, які контролюються угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». Водночас Полянський наголошує: українська влада не визнає початок навчального року з 1 вересня на окупованих територіях.
МОН спрощує проходження ЗНО абітурієнтам, які живуть на окупованих територіях
Тож Міністерство освіти і науки звернулося до Служби безпеки України та інших відомств із пропозиціями: як можна скласти ЗНО абітурієнтам, які живуть на тимчасово окупованих територіях. Зокрема, вже створили базу даних абітурієнтів і їхніх батьків, яким доведеться перетинати блокпости на лінії розмежування, додає Полянський.
«Всі необхідні організаційні умови створені, ми пішли на безпрецедентні спрощення усіляких бюрократичних процедур. Реєстрація відбувається на ЗНО, а також для екстернату – щоби всі ці діти отримали шкільні атестати в он-лайн режимі, щоби мінімізувати кількість випадків, коли ці діти мають перетинати блокпости», – пояснює заступник міністра освіти та науки.
За словами Полянського, навчальний процес на підконтрольних українській владі територіях відбувається у звичайному режимі, хоча були проблеми з доставкою підручників. Зокрема, цього року на звільнених землях Донецької області школу закінчать понад 9 тисяч старшокласників, а в Луганській – близько 3,5 тисяч.
У Мінсоцполітики нарахували 1 мільйон 195 тисяч вимушено переміщених осіб, які стали на облік. Серед них налічується понад 776 тисяч родин.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
