«Завтра о 6:30 відправка. Все їм та п`ю смачне – насолоджуюся. Вчора та сьогодні вирішував усі питання з нотаріальними дозволами та ремонтом майбутнього житла. Зараз відпочиваю. Все одно дуже спокійно себе почуваю».
Так починає своє звернення до друзів на сторінці Facebook кримчанин, український активіст, патріот, а тепер і боєць АТО Сергій Вікарчук.
Разом із дружиною і двома доньками після весняних подій 2014 року Сергій переїхав до Києва з Євпаторії. Там він працював у відділі курорту і туризму міськради, займався просвітницькою і культурною діяльністю. Масштабним проектом, який був організований за ідеєю Сергія у вересні 2013 року, став «Мегамарш у вишиванках», що зібрав понад двісті городян.
З приходом нової влади на півострові змінилися і патріотичні пріоритети, і погляди колишніх товаришів. Сім'ї Сергія стали погрожувати представники так званої самооборони Криму, став незручним активіст-організатор українських культурних заходів для перефарбованої міської влади.
Сьогодні Сергій вже в дорозі в зону проведення антитерористичної операції, чекає розподілу та подальших наказів.
Як розповіла дружина Сергія Оксана, при переїзді до Києва вони прекрасно розуміли, що там їх може чекати повістка. В Україні триває війна, оголошена мобілізація, і рано чи пізно – Сергій вирушить захищати батьківщину.
«До нас додому прийшов дільничний і приніс повістку. Чоловік був тільки «за». Він служив, він знає, що це таке, він патріот і ніколи нічого не боїться, та й я відреагувала нормально, я його і в армію відправляла», – з посмішкою згадує Оксана.
У 2007-2008 роках Сергій у військовій частині «Десна» освоював спеціальність водія-механіка III класу танка Т-64, після учебки потрапив на службу до Криму в смт. Перевальне, до того моменту вже здобув вищу освіту, тому відслужив лише дев'ять місяців.
У Києві у місцевого воєнкома Сергій попросив відтермінування на місяць, мовляв, необхідно налагодити побут, влаштувати сім'ю. Дружина залишається тут з двома дітьми і поки без роботи. Не дуже київські роботодавці хочуть брати до лав своїх компаній співробітницю-переселенку з двома маленькими дітьми і чоловіком, який збирається на службу в АТО. Сергія на місяць призначили в територіальну оборону Києва. За цей час вдалося організувати підмогу для сім'ї – придбали невелику, але свою квартиру в новому будинку, почали ремонт, вдалося оформити папери на робочому місці Сергія, тепер сім'я може почуватися впевненіше.
Сергій вирушає до військкомату о 6:30 ранку 31 березня. Поки, каже дружина, бійці не розподілені, термін служби теж не визначений, але зрозуміло, що не менше трьох місяців.
«Спілкувався сьогодні з батьками – шок). Походу, я вже помер десь на фронті – судячи з їхньої логіки, і вони мене оплакали. Згідно тієї їхньої логіки, пуйлО-лалала вже перемогло, а я йду на вірну смерть найманцем, бо у нас немає армії – воюють у нас лише божевільні й відчайдушні фашисти, що я божевільний фанат)», – пише у соціальній мережі боєць.
Батьки Сергія живуть у Криму. За словами Оксани, вони вважають себе українцями, але російська пропаганда зачепила і їхні голови.
Старшій дочці Сергія п'ять років, молодшій – три роки
«Мама телефонувала, плакала. Вона думає, що Сергій пішов добровольцем, сам зважився піти, кидає сім'ю і дітей. Він їй пояснює, що прийшла повістка і треба або йти, або від 2 до 5 років позбавлення волі, але вона йому не вірить. Мама впевнена, що у нас в регулярну армію не призивають, а йдуть воювати тільки добровольці», – говорить Оксана.
«Багато разів пояснював, що у нас тут війна і мобілізація, що треба кожному чоловіку бути там, бо це є наша робота, і що я саме такий, бо саме мама з дитинства мені казала, що це я її захисник», – пише Сергій.
Старшій дочці Сергія п'ять років, молодшій – три роки. Батьки не стали нагнітати ситуацію і розповідати дітям про війну, сказали, що тато йде служити, буде військовим. У садку діти часто малюють картинки і надсилають їх бійцям АТО, вони знають, що тепер десь там і їхній тато.
«Я готовий захищати свій народ. Спокійний, що дуже дивує і самого, але все добре. Сподіваюся, я Вас не підведу, друзі», – залишив пост у Facebook 30 березня Сергій Вікарчук.
