Сімферополь – За тиждень перший і єдиний в світі кримськотатарський телеканал ATR може припинити своє мовлення на півострові. Разом з ним така ж доля чекає дитячий телеканал Lale, радіостанції «Мейдан» і «Лідер». Незважаючи на повну невизначеність, співробітники редакцій сповнені енергії та сподіваються продовжити роботу після 1 квітня. Активісти і правозахисники вважають, що закриття телеканалу стане ударом для кримських татар і викличе негативні настрої в суспільстві.
Будній день на телеканалі ATR починається з планерки, на якій журналісти обговорюють теми для інформаційного випуску новин Zaman. Ще одне питання на порядку зборів – телемарафон під назвою «Не вбивайте ATR!», який стартував у середу, 25 березня, увечері. Його особливість у тому, що виступити в ефірі зможе кожен охочий, кому не байдужа доля каналу і всього медіахолдингу.
«До нас звертаються люди абсолютно різного віку, професій, соціального стану, які розуміють значущість телеканалу. Ми хочемо дати їм слово, хочемо з їхньою допомогою донести не тільки до кримських татар (вони і так це добре знають), до суспільства в цілому, до влади значущість телеканалу, донести й те, якої втрати ми всі зазнаємо, якщо телеканал не здійснюватиме мовлення», – пояснила для Крим.Реалії ідею проведення телемарафону генеральний директор ATR Ельзара Іслямова.
У кожному відділі телеканалу можна побачити велику кількість співробітників, які ведуть роботу над новими ідеями та проектами. У студії в цей час записується музична передача «Йирла, сазим». Її ведучий Рідван Халілов веде бесіду з відомим композитором, керівником ансамблю «Дестан» Февзі Алієвим. З боку нічого не вказує на те, що вже за кілька днів цей процес може зупинитися через відсутність у каналу реєстрації згідно з російським законодавством.
«Всі – в очікуванні 1 квітня»
Журналістка ATR Сафіє Абляєва зізнається, що вона та її колеги щодня приходять на роботу з різним настроєм. «Сьогодні приходиш, і в інтернеті пишуть, що АТR закривають, завтра прийдеш і всі кажуть, що розмови про закриття – це якась провокація. Настрої неоднозначні. Всі – в очікуванні 1 квітня. У кожному разі в цей день ми прийдемо на роботу. Але ми точно так само перебуваємо в невіданні, як і всі кримські татари», – говорить Сафіє у коментарі для Крим.Реалії.
Вона зазначає, що працівники ATR відчувають підтримку з боку численних телеглядачів, які телефонують у відділ новин Zaman і пишуть у соціальних мережах. «Всі ці роки ми працювали для нашого телеглядача, і це не залишається непоміченим. Я думаю, в кожній сім'ї надають значення можливому закриттю телеканалу, і багато кримських татар хвилюються за нашу долю», – додає Абляєва.
Схожу обстановку можна побачити і в редакції кримськотатарської радіостанції «Мейдан», чиє мовлення з 1 квітня поточного року також перебуває під питанням. Тут вже з ранку гостюють відомі діячі науки і культури, а також громадські активісти, які в прямому ефірі висловлюють слова підтримки на адресу медіахолдингу.
Ведуча випуску новин на «Мейдані» Ельміра Румієва каже, що серед колег частка оптимізму присутня до певного моменту. «Ми до останнього сподівалися, що влада піде на поступки, що все-таки робота каналу, радіостанції та інших медіа, які входять до холдингу, буде продовжена, тому що для нашого народу це єдиний ресурс, з якого черпається щоденна інформація про кримських татар, все, що з нами пов'язане», – говорить Ельміра в коментарі для Крим.Реалії.
Вона не приховує, що в редакціях медіахолдингу спостерігаються дещо «занепадницькі настрої», але в той же час співробітники не втрачають бойового духу і продовжують вірити. «Раптом якесь світло в кінці тунелю з'явиться. Треба дожити до кінця місяця, будемо сподіватися», – додає ведуча.
«Закриття ATR збільшить негативні настрої в кримськотатарському середовищі»
Член Ради з прав людини при президенті Росії Андрій Юров вважає, що припинення роботи телеканалу ATR обернеться великою бідою не тільки для кримських татар. «По-перше, це буде символічний сигнал про те, що насправді третя державна мова Криму – кримськотатарська – не є такою і до неї немає особливої уваги. По-друге, це буде дуже негативний сигнал для кримськотатарського середовища про те, що їхні потреби зараз не дуже важливі для місцевої влади», – сказав Юров у коментарі для Крим.Реалії.
Закриття телеканалу збільшить негативні настрої в кримськотатарському середовищі відносно нинішньої влади, що теж буде дуже поганоАндрій Юров
На думку правозахисника, для багатьох кримських татар саме ATR в тому вигляді, в якому він зараз є, це важливе джерело отримання інформації. «Закриття телеканалу збільшить негативні настрої в кримськотатарському середовищі відносно нинішньої влади, що теж буде дуже погано», – додав Юров.
Член нещодавно створеної в Криму профспілки працівників незалежних ЗМІ Олена Попова вважає, що в питанні подальшої діяльності телеканалу присутня політична підоснова.
«Ще раніше, не у зв'язку з датою 1 квітня, упродовж усього року лунала досить різка критика на адресу АТR. Це було відкрито сказано, не тільки головою республіки, але також й іншими чиновниками. У цьому відчувається певна заангажованість. Хочеться висловити жаль з цього приводу і, можливо, нерозуміння (владою – прим. ред.) задач ЗМІ. Все-таки журналістика не має партійного характеру. Кримчани мають право на ту інформацію, яку вважають за потрібне їм повідомляти представники непартійних, недержавних або так званих незалежних ЗМІ», – сказала Попова в коментарі для Крим.Реалії.
Вона нагадала призначення журналістики: не обслуговувати владу, а контролювати її. Співрозмовниця також висловила надію на те, що ситуація зрештою вирішиться на користь телеканалу АТR.
Смедляєв: Яка політика у дитячого каналу Lale?
Активіст кримськотатарського руху Заїр Смедляєв упевнений, що співвітчизники зуміють відстояти телеканал ATR та інші ЗМІ, що перебувають у медіахолдінгу, і вони зможуть продовжити свою роботу. Серед способів досягнення мети – суспільний резонанс і петиційна кампанія.
«Якби проблема була тільки в тому, який контент несе в собі зміст новин або тієї ж самої передачі «Гравітація» (ток-шоу ведучої телеканалу Лілі Буджурової – прим. ред.), я міг би сказати, що тут присутній якийсь елемент політики. Але яка політика у дитячого каналу Lale? Там немає абсолютно ніякої політики! Там є бажання зберегти і розвивати мову, культуру, традиції», – зазначив Смедляєв.
Він вважає, що нинішня влада Криму не зацікавлена в розвитку кримськотатарського народу. «Те, що хочуть позбавити можливості кримських татар спілкуватися своєю рідною мовою, заборонити нам розвивати, зберігати культуру – це наслідки тих змін, які відбулись. Багато в чому вони залежать від тих людей, які зараз при владі в Криму», – додав Смедляєв.
Правда, з думкою кримськотатарського активіста не згодний спікер Держради Володимир Константинов. Напередодні він сказав, що розбудова нового Криму спільно з кримськими татарами – головне завдання влади.
Відзначимо, що 25 березня кримські татари Киргизстану звернулися до президента Росії Володимира Путіна з проханням надати сприяння у вирішенні питання подальшої роботи кримськотатарських медіаресурсів. На думку авторів звернення, закриття телеканалів ATR, Lale, радіо «Мейдан» йде врозріз з указом президента про реабілітацію кримськотатарського народу, а також негативно позначиться на розвитку міжнаціональної злагоди в Криму.
Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові
