Чи вважають кримчани сьогоднішній день – 16 березня, день так званого «референдуму» в Криму за приєднання до Росії, – святом, як це стверджують у російських ЗМІ? З таким запитанням Радіо Свобода звернулось до Вельдара Шукурджієва – одного з кримських активістів, якого засудили до 40 годин громадських робіт через те, що на акції до дня народження Тараса Шевченка 9 березня він тримав державний прапор України з написом «Крим – це Україна!».
– Зі своєї точки зору, як я розцінюю цей масовий захід, «свято» так зване так: я, наприклад, його не святкую. Єдине що я цей увесь сьогоднішній день – так зване «свято» для декого – провів у суді, намагаючись з’ясувати і зрозуміти, в чому мене все ж таки звинувачують, за що мені присудили 40 годин громадських робіт. Знаю, що в місті масові якісь корки, купа поліцейських, якась там виставка військової техніки проходить, купа різноманітних прапорів, абсолютно не зрозумілої для мене символіки, зігнали зі всіх шкіл дітей «для картинки» про те, що «дітям тут живеться добре, вони щасливі, їм весело», зігнали всіх бюджетників, яких мають показати в масовому сюжеті – я знаю це, бо я бачив місто, яке перекрите, весь центр перекритий наглухо представниками самооборони, яких зараз ще й легалізували, спершу зліпили її з того, що було, а тепер ще й легалізували.
– А які заходи у школах, зокрема?
Цілком може бути, що вони захочуть заїхати до школи там на «бе-те-ері», чи там з гранатометом із самогоном у руках... Тому я не пустив свою доньку до школи
– До школи моя (донька) не пішла, бо я не хочу, щоб вона брала участь у святкуванні ось цього всього. Бо у плані заходів у школі будуть ділитися своїми спогадами знову ж таки ці представники самооборони, а ще мають приїхати до них до школи представники «ДНР» і «ЛНР», а це для мене взагалі незрозуміло, що це за люди, і з чим вони приїдуть. Цілком може бути, що вони захочуть заїхати до школи там на «бе-те-ері», чи там з гранатометом із самогоном у руках... Тому я не пустив свою доньку до школи.
– А чи спостерігається якийсь такий настрій, про який розповідають на російських телеканалах – «святковий, піднесений, радісний»?
– Ні-я-ко-го! Ніякого святкового настрою, ніякої масової ейфорії! В атмосфері жодного свята не від-чу-ва-є-ться! Його немає, свята. Звичайний день, звичайні сірі будні, яких у році 365 днів, і кожен із цих днів можна назвати «раптом святом» і святкувати з таким же успіхом, як ось сьогоднішній день. Може, хтось, якісь окремі люди, які ходять там у казацьких костюмах з папахами, навскіс одягнутими на голову; з різними лампасами – може вони відчувають якесь свято. Масово люди жодного свята не мають.
Тобто господині не стоять на кухні біля печі, на столах звичні макарони, грубо кажучи. Ті ж самі турботи, що і вчора і в будь-який інший день
Тобто господині не стоять на кухні біля печі, якось там особливо чоловіки не одягаються, щось там особливого з базарів чи крамниць на стіл не ставлять, дітям якісь там іграшки чи святкові гостинці не готують, на столах звичні макарони, грубо кажучи. Ті ж самі турботи, що і вчора і в будь-який інший день.
А на закінчення розмови Вельдар Шукурджієв – кримський активіст – додав:
– Сподіваюсь побачитися з вами в Криму на справжньому святі.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
