Київ – Відділ забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу оприлюднив аналітичну доповідь під назвою «Кримськотатарський народ на порозі 2015 року». У документі, який нараховує майже 50 сторінок, відображене становище кримських татар в анексованому Криму, а також описано, наскільки дотримуються права корінного народу України на континентальній частині країни. Автори документа доходять висновку, що російська влада не виконала жодної обіцянки, даної кримським татарам, а український парламент і Кабмін мають якнайшвидше ухвалити нормативні акти, які гарантуватимуть право кримськотатарського народу на самовизначення і пільги депортованим громадянам.
«Ми зробили цю доповідь для того, щоб дати погляд на кримськотатарський народ під кутом 360 градусів. Зазвичай, коли йдеться про кримських татар, йдеться про якийсь один аспект: або що це народ під окупацією, або що це депортовані особи, або що це корінний народ. У цій доповіді ми проголосили те, що, коли ми розглядаємо кримськотатарську проблематику, ми маємо побачити її всю повністю», – сказав голова відділу забезпечення Уповноваженого президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.
Підготовлена його відділом доповідь під назвою «Кримськотатарський народ на порозі 2015 року» являє собою документ на 46 сторінках, в якому детально окреслене нинішнє становище кримських татар. Текст розділений на два розділи. У першому йдеться про права кримських татар як корінного народу і як громадян, які зазнали насильницької депортації в 1944 році. А в другому розділі йдеться про становище кримськотатарського народу під російською окупацією.
Без права на самовизначення
У першій частині стверджується, що, згідно з міжнародним правом, корінні народи мають спеціальні колективні права, які дозволяють їм зберігати і розвивати свою ідентичність певним визначеним ними самими способом. Зокрема, їм належить право на самовизначення, самоврядування, а також участь в ухваленні рішень, що стосуються їх самих, а також території, на якій вони живуть. Як приклад автори доповіді згадують скандинавські країни, в яких діють фінансовані державою парламенти корінного народу – саамів.
Згідно з доповіддю, в Україні за 23 роки незалежності так і не була розроблена законодавча база для реалізації прав кримських татар як корінного народу.
«За весь цей час про корінні народи було сказано тільки в Конституції України, не був ухвалений закон про корінні народи. Тільки 20 березня минулого року була ухвалена заява Верховної Ради України про гарантування прав кримськотатарського народу в складі української держави», – сказав Жумаділов.
У заяві парламенту було сказано, що найближчим часом необхідно ухвалити закон, який врегулює питання з правами кримськотатарського народу. Однак досі такий закон не був зареєстрований у Верховній Раді
Він нагадав, що в цій заяві парламенту було сказано, що найближчим часом необхідно ухвалити закон, який врегулює питання з правами кримськотатарського народу. Однак досі такий закон не був зареєстрований у Верховній Раді.
Значна частина доповіді присвячена тому, як реалізуються права кримських татар, які зазнали депортації 1944 року. Автори документа відзначають, що ухвалення законодавства, яке закріпило б гарантії та пільги для депортованих, також затягнулося на роки, і тільки 17 квітня 2014 року Верховна Рада ухвалила закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою».
«Те, що цей закон був ухвалений, – це прекрасно. Не прекрасно тільки те, що за весь цей рік наш уряд не спромігся розробити положення про те, як цей закон реалізувати на практиці. Через це за весь рік він так і не почав працювати», – підкреслив Жумаділов.
У доповіді наголошується, що за минулий період єдиним актом, розробленим на вимогу ухваленого закону, є порядок надання статусу депортованого за національною ознакою. Однак, як відзначають автори доповіді, цей порядок є занадто складним і забюрократизованим.
Троє вбитих, сім зниклих безвісти
Другий розділ доповіді має назву «Кримськотатарський народ під окупацією». «У цьому розділі йдеться про те, що навесні минулого року влада в Криму дуже багато обіцяла і нічого з цього не зробила. Ми наводимо таблицю, що вони обіцяли, а що – зробили. І по кожному пункту вони порушили свої обіцянки», – сказав Жумаділов.
Зокрема, в доповіді стверджується, що замість обіцяної допомоги кримським татарам, які повернулися до Криму після депортації, їх виганяють за межі півострова, а замість надання землі, самопроголошений прем'єр Криму оголосив про знесення більшості самозахоплень.
У документі стверджується, що від початку військової агресії Російської Федерації в Криму вбили трьох кримських татар, а викрали чи зникли безвісти – 7. Депортували чотирьох кримських татар, зафіксовані кілька десятків обшуків
Також у доповіді наводиться значний список правопорушень і репресивних дій стосовно кримських татар. У документі стверджується, що від початку військової агресії Російської Федерації в Криму вбили трьох кримських татар, а викрали чи зникли безвісти – 7. Депортували чотирьох кримських татар, зафіксовані кілька десятків обшуків.
Арсен Жумаділов зазначив, що доповідь про становище кримськотатарського народу готуватиметься щорічно.
«Коли ми будемо готувати аналітичну доповідь у 2016 році, ми сподіваємося, що за цей час буде ухвалений закон про корінні народи України. Ця робота вже ведеться. Її очолює голова Меджлісу Рефат Чубаров. Скоро ви побачите і почуєте, що цей законопроект буде зареєстрований у Верховній Раді», – сказав представник Уповноваженого.
Також Жумаділов і його колеги сподіваються на те, що закон «Про відновлення прав осіб, депортованих за національною ознакою» нарешті почне працювати.
«І я сподіваюся, що другого розділу просто не буде», – сказав Жумаділов.
Автори аналітичної доповіді планують поширювати її на різних міжнародних майданчиках.
Гафаров: про репресії мені нічого невідомо
Кримські татари, які працюють у нинішній кримській владі, інформацію, що міститься в доповіді, вважають недостовірною. Так, депутат Державної ради Криму Едіп Гафаров вважає помилковим твердження про те, що Росія не виконала жодної обіцянки, даної кримським татарам.
«Потихеньку все виконується. Зараз до Держради поданий закон про мови, і проходить узгодження. Поданий закон про заходи соціальної підтримки. У розробці закон про освіту. Швидше за все, перші два закони будуть ухвалені вже на найближчій сесії. Як мені відомо, і комітет з культури активно займається цими питаннями», – зазначив Гафаров.
Також депутат стверджує, що йому невідомі факти того, щоб Росія чинила тиск на кримських татар.
Я тільки з преси чую, що десь обшуки проводилися. Але вже такого давно не було, це було місяці два тому. Ми зверталися з цього приводу в усі інстанції. Нам говорили, що все це відбувається на законних підставах. Якщо на законних підставах – це нормально
«Про це мені поки нічого невідомо. Я тільки з преси чую, що десь обшуки проводилися. Але вже такого давно не було, це було місяці два тому. Ми зверталися з цього приводу в усі інстанції. Нам говорили, що все це відбувається на законних підставах. Якщо на законних підставах – це нормально. Якщо є щось протизаконне, то ми теж проти», – сказав Гафаров.
Депутат додав, що не бачить сенсу в ухваленні Верховною Радою України закону про корінні народи.
«До чого тут Україна? Я й гадки не маю, що вони там хочуть ухвалювати. Перш за все, ми маємо тут займатися своїми питаннями в законодавчому полі Російської Федерації», – сказав він.
Низка українських експертів підтримують необхідність якнайшвидшого ухвалення закону про корінні народи. Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко у коментарі для Крим.Реалії зазначила, що раніше це було неможливо, адже до анексії Криму офіційний Київ не звертав належної уваги на кримських татар.
«Увага зверталася тільки на так звану слов'янську більшість. Усі рішення ухвалювалися з міркувань електоральних переваг цієї категорії. Друга складова: наявність стереотипів відносно кримських татар, які по суті є сталінськими», – зазначила вона.
На думку Тищенко, зараз ситуація змінилася, і у влади України зараз куди більший рівень розуміння проблем кримських татар. Однак, як вважає експерт, навіть якщо будуть ухвалені нормативні акти, що закріплюють права корінних народів і гарантії для депортованих, то в умовах анексії Криму їх буде вкрай складно втілити в життя.
