Позитивними враженнями про розвиток української економіки ділиться британський аналітик Тімоті Еш. Про психологічні травми українських військових на сході України розповідає американська газета Washington Post. Боротися з політикою Кремля є відповідальністю США, вважає аналітичний центр Atlantic Council.
Своїми позитивними враженнями від України за останні кілька тижнів ділиться британський аналітик Тімоті Еш на сторінках української англомовної газети Kyiv Post. По-перше, він говорить про відчуття полегшення стосовно того, що Верховна Рада ухвалила необхідні закони для отримання фінансової допомоги МВФ. «Команда економічних реформ, на мою думку, є найкращою в історії України. Здається, що всі працюють разом, тягнучи в одному напрямку», – пише Еш.
Крім того, аналітик здивований відсутністю народної реакції на тяжкі економічні реформи. «Мені здається, що відповідь на це полягає у тому, що більшість українців розуміють необхідність проведення реформ та приймають той факт, що мова йде про виживання держави під час іноземного втручання, отже країна має триматися разом», – пише аналітик.
Еш також висловив свою думку щодо голови Національного банку Валерії Гонтаревої, яка, незважаючи на численні заклики залишити посаду, залишається там і надалі. Аналітик зазначає, що НБУ безумовно міг би підтримувати кращий зв’язок із українцями, а управління валютним режимом за останні декілька тижнів не відповідає стандартним вимогам, тим не менш, у інших галузях банк є доволі успішним – особливо у запровадженні адміністративної реформи та реструктуризації банку.
Українські солдати не готові до психологічного тягаря війни, пише журналіст Кароун Демірджан на шпальтах американської газети Washington Post. Від початку бойових дій на сході України приблизно рік тому, Київ навчив десятки тисяч українців користуватися зброєю та виконувати накази, однак лише під час останньої мобілізації, яка почалася декілька тижнів тому, бійці мали пройти через психологічну підготовку, пише журналіст. Психологічне тренування надається батальйоном перепідготовлених, неоплачених цивільних фахівців.
«Ті солдати, які проходять через деморалізуючі невдачі, як, наприклад, оточення під Іловайськом минулого року чи біля Дебальцева минулого місяця, перш за все, розповідають про психічний стрес, особливо, коли їх просять дати пораду новобранцям», – пише журналіст.
Деякі військові, як, наприклад, 39-річний Олександр Казбанов, ніколи не чув про посттравматичний стресовий розлад, із яким бійця діагностували після повернення з фронту. «Він описує головні болі, безсоння, часткову амнезію та поведінку одинака. Він знав, коли записався на фронт, що його можуть вбити чи поранити. Але про це не чув», – розповідає Демірджан.
Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольський: «США та союзники ризикують війною з Росією через свою нерішучість в Україні»
США та їхні союзники мають протистояти агресії російського президента Володимира Путіна, інакше його амбіції лише зростатимуть, що може навіть заохотити його розпочати війну проти НАТО, вважає віце-президент американського аналітичного центру Atlantic Council Деймон Уілсон.
«Мінімальною метою Путіна наразі є відстояти російське панування над колишніми радянськими сусідами, особливо Україною, Грузією та Молдовою, які намагалися зв’язати себе з Європейським союзом, і, таким чином, зміцнити авторитарний режим вдома, в Росії», – пише Уілсон.
На думку аналітика, лише США можуть вести боротьбу з Кремлем, адже для Європи Росія є занадто великою та потужною. Отже, американська стратегія має передбачати «єдину, вільну та мирну Європу, яка вітає демократичні нації європейського сходу, та, де Росія може знайти власне мирне місце». Однак, ця стратегія не може забувати про російських людей або ідею, що одного дня демократична Росія займе своє мирне місце в Європі.
Таким чином, важливо зробити так, щоб можливі подальші військові атаки чи агресія стали для Кремля більш коштовними. Уілсон пропонує посилення санкцій, розширення американської та європейської допомоги Україні, серед якої – надання зброї, а також більш помітну присутність військ НАТО на східному кордоні альянсу.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
