Сімферополь – Одразу після березневого «референдуму» органи Федеральної міграційної служби (ФМС), створені в Криму, почали приймати документи, необхідні для отримання російського паспорта. Хто не побажав автоматично ставати громадянином Росії, зверталися до ФМС із відповідними відмовами, щоб у подальшому отримати вид на проживання. Через майже рік серед кримчан залишаються ті, хто взагалі не має жодного російського документа. Про те, як живуть вони в таких умовах, з'ясовували Крим.Реалії.
30-річний Сервер проживає в Криму з 1992 року. Він переїхав в Бахчисарайський район разом з батьками з Узбекистану, коли йому було 7 років. У 16 років молодий чоловік отримав паспорт громадянина України. Відмовлятися від нього він не збирається, адже як і раніше ідентифікує себе з Україною. Отримувати російський паспорт чоловік не бажає, оскільки не визнає російську юрисдикцію в Криму. Відсутність громадянства Росії створює безліч незручностей для Сервера, проте він намагається не звертати на це уваги.
«Без російського паспорта ти фактично як бомж в Криму. У лікарню з нового року звернутися неможливо, бо без паспорта і медстрахування тебе не приймуть. Навіть звичайну флюорографію, як раніше без направлення лікаря, не зможеш зробити», – говорить Сервер для Крим.Реалії.
Також з 1 січня поточного року він не може відкрити рахунок у жодному з відділень російських банків в Криму, оскільки вважається нерезидентом, тобто іноземним громадянином.
З аналогічними труднощами він зіткнувся при спробі оформити обов'язкове страхування на власний автомобіль, зареєстрований кілька років тому на території Криму. Правда, його заспокоює те, що встановлені на машині українські номери змінювати на російські поки не обов'язково, оскільки за це інспектори не карають і штраф не виписують.
«Звичайно, є труднощі і незручності, пов'язані з відсутністю російського паспорта: я обділений в правах, але що робити? Буду терпіти до останнього, щоб не приймати громадянство чужої для мене держави, – говорить Сервер і додає, – з Криму їхати на збираюся, тут живуть мої рідні, друзі, це моя батьківщина».
Його також турбує відсутність можливості виїжджати з Криму на материкову Україну. «У новому році я ще жодного разу не їздив через кримсько-херсонський пропускний пункт – побоююся, що можуть депортувати без громадянства Росії, вже були такі приклади. Краще буду перебувати тут, у себе вдома, з близькими», – пояснює він.
Зазначимо, що сьогодні російські прикордонники дозволяють громадянам України з кримською пропискою в'їжджати на півострів і виїжджати звідси за українським паспортом, не заповнюючи міграційну карту. Нагадаємо, згідно з російським законодавством, кримчани з місцевою пропискою, які проживали до 18 березня 2014 року в Криму, автоматично визнаються громадянами Росії. Правда, випадок з кримськотатарським правозахисником Синавером Кадировим, якого вислали за межі півострова як володаря українського паспорта з кримською реєстрацією, викликав юридичну колізію.
ФМС: 99% населення Криму забезпечені паспортами
Скільки таких кримчан, як Сервер, живуть на півострові без російського паспорта, сказати складно. Деякі стверджують, що ця цифра можна рівнятися кільком тисячам, а то десяткам тисяч. Немає точних даних і в офіційних осіб.
Якщо вірити інформації голови ФМС Росії Костянтина Ромодановського, озвученій ним у грудні минулого року, то більше 99% населення Криму забезпечені російськими паспортами.
«Відсоток паспортизації вище, ніж 99%. Зараз громадяни, жителі Криму, продовжують отримувати паспорти. Це приблизно така ж швидкість і такий же обсяг як в інших суб'єктах Російської Федерації», – сказав Ромодановський в ефірі одного з телеканалів.
У той же час, уповноважений з прав людини в Криму Людмила Лубіна у січні цього року повідомляла, що 60 тисяч кримчан ще не отримали російські паспорти, що складає близько 12% від загальної кількості населення півострова. Лубіна дала зрозуміти, що це ті громадяни, які не змогли отримати паспорти через великі черги у відділеннях ФМС.
«Не хочу стояти в чергах»
Олексій, якому в травні виповниться, 22 роки, живе в Сімферополі кілька років, хоча прописаний в Керчі. У квітні минулого року Олексій вирішив залишитися в Криму, незважаючи на незгоду з подіями, що відбуваються навколо. Тоді ж він звернувся в ФМС із заявою про відмову від російського громадянства із збереженням українського. Молодий чоловік опинився серед тих 3500 кримчан, котрі не бажали брати «червоний» паспорт.
Щоб перебувати на півострові легально, Сергій планував оформити посвідчення на проживання (ВНЖ), що дає право іноземному громадянинові бути на території Росії упродовж п'яти років без необхідності обов'язкового виїзду за межі. Минув майже рік, він досі не отримав зазначеного документу.
«Я не хочу стояти в чергах або бігати за величезною кількістю довідок, поки є можливість, буду обходитися без ВНЖ», – пояснює в бесіді з кореспондентом Крим.Реалії Олексій причини відсутності у нього документа.
За словами молодого чоловіка, він виконує приватні замовлення у сфері IT-технологій, а для клієнтів наявність або відсутність у нього російських документів байдужа. До того ж частина з них зовсім знаходиться за межами Криму та Росії.
На відміну від Сервера, Олексій вже виїжджав на материкову Україну в 2015 році. За словами молодого чоловіка, український паспорт з кримською пропискою дозволяє йому безперешкодно виїжджати за межі півострова. «Я недавно їздив до Києва з українським паспортом і назад, не заповнюючи міграційних карт. Російські прикордонники сприймають мене як звичайного кримчанина», – ділиться враженнями співрозмовник.
На питання, чи не побоюється він введення з боку російської влади певних обмежень для кримчан з українськими паспортом при виїзді з півострова, Олексій відповідає: «Найгірше, що можуть зробити, це депортувати мене з Криму. Я до цього готовий. Правда, враховуючи ситуацію з правами людини в Криму – арешти активістів, обшуки в будинках – це не найжахливіше, що може бути».
Те, що у молодого чоловіка немає можливості скористатися медичними послугами, його не особливо лякає. «Ще зі студентських часів я перестав ходити у лікарні. У мене дідусь працював у «швидкій», мама – медсестрою, в крайньому випадку до них звертаюся за порадою. Якщо вже зовсім буде погано, скористаюся послугами приватної клініки, куди можна звернутися без наявності російського документа», – говорить він.
Наприкінці нашої бесіди Олексій підкреслює, що особливих незручностей через свій невизначений статус в «російському» Криму він не відчуває. «Звичайно, якби платіжна система VISA відновила свою роботу, було б чудово», – зазначає він.
Олексій додає, що він як жив у Криму рік тому до «референдуму», так і продовжує жити тут, і півострів, незважаючи на деякі труднощі з документами, покидати не збирається.
