Курс гривні продовжує падати. 23 лютого на міжбанківських торгах за один долар давали вже 32 гривні. Національний банк вдався до нових кроків, скерованих на підтримання курсу. Крім того, голова Нацбанку Валерія Гонтарева обіцяє швидкі й рішучі заходи, скеровані на стабілізацію національної валюти, однак не стала конкретизувати – про що саме йдеться. Експерти радять Нацбанку вжити заходів для відновлення довіри до банківської системи.
23 лютого Національний банк знизив офіційний курс гривні на 48,96 копійок до нового історичного мінімуму – 28,3481 гривні за долар. У такій ситуації регулятор вжив нових обмежень, скерованих на підтримання курсу гривні. Зокрема, істотно обмежено валютні платежі на суму понад 500 тисяч доларів за зовнішньоекономічними контрактами.
Голова Нацбанку Валерія Гонтарева обіцяє вжити нових заходів, якщо ці обмеження не дадуть очікуваного результату. При цьому вона зазначила, що Нацбанк не анонсуватиме наперед, які заходи можуть бути вжиті.
«У нас дуже креативний народ, тому ми повинні це тримати у таємниці. Заходи мають бути швидкі й рішучі. Дестабілізація нам не потрібна, вона руйнує як економіку, так і банківську систему в цілому», – каже Валерія Гонтарева.
Водночас, вона запевнила, що чутки про переведення валютних депозитів у гривню не відповідають дійсності та є «інсинуаціями».
«Ще раз хочу повторити: це не має жодного стосунку до реальності», – наголошує голова НБУ.
Оптимізувати проблемні банки, а не обмежувати операції
Втім, екс-заступник голови НБУ Ярослав Солтис зазначив, що подібні обмеження радше створюють нові проблеми, ніж істотно вплинуть на ситуацію із курсоутворенням.
«У принципі, це не питання Нацбанку. Якщо це ваша валюта, як юридичної чи фізичної особи, і ви сплатили податки, то ніхто не повинен вам забороняти використовувати вашу власність за власним бажанням. Інша справа, що у нас відсутня державна система контролю за використанням бюджетних коштів», – зауважує він.
У свою чергу, фінансові експерти радять оптимізувати банківську систему, зокрема, навести лад у проблемних банках.
«Якщо люди бачать, що, з одного боку, банки отримують рефінансування, а з іншого – проблеми із поверненням вкладів залишаються, то виникає запитання: може, треба щось інакше робити?», – каже фінансовий аналітик Дмитро Яблунівський.
Чому валюта з банку переїхала під матрац
Оцінюючи ефективність політики НБУ, експерти також зазначають, що обмеження на зняття валютних депозитів – за один раз не більше, ніж 15 тисяч гривень за поточним курсом – зіграло радше негативну роль.
«Дуже багато людей кажуть: я б валюту із банківської ячейки на поточний депозитний рахунок переніс. І я думаю, що це актуальне питання для Нацбанку – скасувати це обмеження», – каже Дмитро Яблунівський.
Схожої думки дотримується й фінансовий експерт Руслан Бондаренко.
«Обмеження було виправдано як тимчасовий захід – на місяць-два, але не більше. Воно тільки посилило проблему: валютні депозити понесли у ячейки, під матраци – та й усе», – зауважує він.
Експерти констатують, що ключовим є питання повернення довіри до банківської системи. Адже за минулий рік українці забрали з банків 13,7% гривневих депозитів і 37,2% у валюті. Ця тенденція зберігається і в поточному році.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
