На самому початку окупації Криму російська влада обіцяла населенню «золоті гори»: високі зарплати і соціальне забезпечення, захист прав людини і розвиток туризму. Втім, з часом стає все очевидніше: самопроголошена влада бачить в півострові лише військовий форпост, а велика кількість населення на півострові лише заважає реалізації планів. Такі підсумки першого року окупації Криму підбив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров.
Чубаров підкреслює, що кримські татари – особливо «незручні» для російської влади, адже вони від самого початку демонстрували «організований та відвертий спротив» відділенню Криму. В результаті, за рік на півострові викрали 18 представників корінного населення, а вбили близько 10 осіб.
«Можу зараз перерахувати найрезонансніші злочини: Решат Аметов – 3 березня 2014 року він був насильно і на очах журналістів викрадений. 15 березня ми знайшли його тіло, він був замучений. Троє молодих людей: Леонід Корж, Тимур Шаймарданов і Сейран Зінедінов – один за іншим, вони всі були пов'язані волонтерською діяльністю і допомагали українським гарнізонам під час окупації. Досі ми не знаємо про їх долю. Ще один молодий чоловік зник у Саках, через кілька днів його знайшли повішеним, і окупаційна влада намагається зробити все, щоб довести, що він вчинив самогубство. Двоє молодих людей, двоюрідні брати, в місті Білогірську – Іслямов і Джапаров – їх теж викрали на очах людей, які це бачили, вивезли в сторону Феодосії, ніякої інформації про них досі немає. Ось це такі резонансні справи», – перерахував Чубаров.
За рік з Криму виїхали близько 20 тисяч осіб, близько половини – кримські татари
Голова Меджлісу додав, що останнім часом нових вбивств кримських татар не було. Втім, залякування, переслідування та тиск не припиняється. Загалом, окупаційна влада порушила більше 130 справ проти кримських татар. В основному це стосується подій 3 травня 2014 року, коли лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва не пустили до Криму, а зустрічати його на КПП вийшли тисячі людей – негайно ними почала цікавитися російська ФСБ.
Всього, за словами Чубарова, з Криму за рік виїхали близько 20 тисяч осіб, з них 8-10 тисяч – кримські татари. Разом з тим, зазначає Чубаров, це неофіційна статистика і точними цифрами володіють правозахисники. Голова Меджлісу підкреслив, що російська влада ніяк не сприяє чесному розслідування справ проти нелояльного корінного населення Криму, що ускладнює захист їх прав на півострові.
Життя Криму регулюється «за російськими лекалами» – Чубаров
Разом з тим, додає Чубаров, не можна сказати, що російська влада масово закриває кримськотатарські класи, бібліотеки та мечеті.
«Там все працює, але працює в рамках правил, ними (російською владою – ред.) встановлених. Бібліотеки під час українського суверенітету могли планувати свою роботу, виходячи зі свого розуміння завдань, цілей і потреб суспільства. То ж сьогодні вони теж це роблять, проводять виставки, круглі столи, але вже виходячи з планів і цілей Російської Федерації.
Таким чином, резюмує Чубаров, життя на півострові організоване «за російськими лекалами».
Тиску на кримських татар немає – «депутат Держради Криму» Шувайников
Місцева кримська влада не згодна з головою Меджлісу і говорить, що політика, яку проводить Росія, цілком влаштовує більшість кримськотатарського населення. Зокрема, «депутат Держради Криму» Сергій Шувайников у коментарі для Крим.Реалії сказав, що не знає про факти цілеспрямованого тиску на кримських татар.
«Якщо йдеться про ті факти, коли окремі представники пов'язані з нелегальною громадською структурою, яка називала себе Меджлісом кримськотатарського народу, і були пов'язані з правопорушеннями – то це одиниці. В основному, кримськотатарське населення почувається нормально, спокійно і стабільно», – вважає Шувайников.
«Депутат Держради Криму» також додав, що зараз немає антиросійських настроїв серед кримських татар, які живуть на півострові. Шувайников додав, що коли їздить Кримом, то спілкується з жителями кримськотатарських поселень. «Я жодного разу не чув скарг на утиски», – говорить політик.
Утисків прав людини немає, є «недопрацювання чиновників» – Шувайников
Несистемні ж невдоволення Шувайников пояснює «недопрацюваням чиновників, які, на жаль, іноді допускають промахи у своїй роботі». Місцева влада, каже він, ще не може до кінця «освоїться в російському законодавстві», а також впливає на невдоволення населення «бюрократія, яка характерна для будь-якого чиновництва». Втім, упевнений «депутат Держради Криму», «це все розв'язувані питання», які не пов'язані з порушення прав людини на півострові.
«Тому говорити про те, що більшість населення кримськотатарського відчуває якийсь тиск, утиски – це, швидше за все, політичний піар пана Чубарова або інших його колег і соратників по київській боротьбі за права кримськотатарського народу», – говорить чиновник.
За словами Шувайникова, «велика частина кримськотатарської інтелігенції налаштована дуже навіть позитивно відносно російської держави» і йде на контакт з владою.
Кримським татарам не дозволили організувати жалобні заходи на честь Челебіджихана
Врозріз такій оптимістичній і райдужної точці зору місцева влада заборонила корінному населенню півострова організувати жалобні заходи на честь кримськотатарського діяча Номана Челебіджихана. Пояснили таке рішення, посилаючись на боязнь можливих провокацій і зіткнень.
Раніше представник Севастопольського регіонального меджлісу повідомляв кореспонденту Крим.Реалії, що планований захід включав в себе проведення масового траурного молебню, покладання квітів, а також читання дітьми віршів Номана Челебіджихана кримськотатарською мовою. Натомість, кримським татарам в Севастополі вдалося тільки покласти квіти до його меморіальної дошки.
Тим часом, позиція української влади залишається незмінною. За словами президента України Петра Порошенка, 23 лютого – це день, коли в Криму «відкрито почали реалізовуватися плани з його насильницького відділення від України». Він також сказв, що «Україна ніколи не відмовиться від своїх суверенних прав на Крим, буде захищати всіма засобами права людей, які там живуть».
