Американський часопис Foreign Policy, говорячи про серію терактів у Харкові, зауважує, що місцеві жителі за останні декілька місяців мали навчитися жити у новій, жахливій реальності. Британська газета Financial Times пише про те, чому Європа має бути об’єднаною перед обличчям Росії. Британське видання Independent пише, що за умови кращої реформи уряду Великої Британії, української кризи можна було запобігти.
За два дні до теракту 22 лютого в Харкові, під час якого загинули двоє людей, журналіст Лінда Кінстлер у статті для американського часопису Foreign Policy писала про те, як за останні кілька місяців місто було змушене пристосуватися до нової, жахливої реальності.
«Поки що, вибухи не мають шкодити людям, – сказав харківський бізнесмен і активіст Дмитро Кутовий у інтерв’ю з Кінстлер. – Вибухи мають викликати нервозність. Коли щотижня щось вибухає, люди починають нервувати. У результаті ми відволікаємося. Ми не можемо зосередитися на більш важливих справах. Ми постійно ставимо собі запитання, коли та де буде наступний вибух».
Журналіст пише, що Харків є важливим потенційним об’єктом наступу для сепаратистів, по-перше, через його значний залізничний вузол. Крім того, за останні кілька місяців місто прийняло тисячі переселенців і поранених бійців із Донбасу. Харків також є важливим волонтерським центром і військовою базою.
Експерт Центру Карнеґі Балаш Ярабік: «Пам’ятайте, що Харків залишається вкрай поляризованим, про що нам нагадала своєчасна стаття Лінди Кінстлер»
Харків все ще не визначився, чи є він українським, чи ж російським містом, пише Кінстлер. «Харків є сам по собі. Земля тут, як лава. Все може вибухнути у будь-який момент», – сказала професор Харківського університету Лідія Стародубцева в інтерв’ю для часопису.
У редакційній статті британська газета Financial Times пише про те, що Росія ставить під сумнів європейські домовленості 1989 року. Видання зазначає, що деякі європейські уряди досі не зрозуміли масштабів підривних дій Росії.
«Австрія та Угорщина офіційно приймали російського президента Володимира Путіна після його нападу на Україну. Деякі менші європейські нації захищають себе проти звинувачень у надто дружелюбних зв’язках із Москвою тим, що Франція, Німеччина, Італія та Велика Британія не менш зацікавлені у вигідних ділових контрактах з Росією», – пише газета.
Подібні звинувачення грають на руку лише Кремлю, який обожнює використовувати європейські розбіжності, зазначає видання. Однак, цього не можна дозволити, тому що Путін навряд чи задовольнить вимоги пом’якшення санкцій, а щоб їх поновити у липні поточного року Європа має проголосувати одностайно.
Польський євродепутат Яцек Саріуш-Вольский: «Захід мав би дослухатися до попередження Центрально-Східної Європи, Гавела та Валенси від 2009 року. Європа має діяти в унісон проти ревізіоністської Росії»
«Ані ЄС, ані США не хочуть війни з Росією. Щоб уникнути цього, Москва має отримати чітке повідомлення про те, що Захід є неподільним союзом і жоден із його членів не прагне власної безпеки за рахунок інших. Ті політики та партії, які заграють із Росією, не лише заохочують найгірші інстинкти Кремля. Вони роблять ведмежу послугу миру, свободі та безпеці в Європі», – підсумовує Financial Times.
Оглядач Мері Деєвскі у статті для британської газети Independent пише про звіт британської Палати лордів, у якому йдеться про те, що Велика Британія є винною в нерозумінні намірів Росії до початку української кризи. Згідно з документом, провина полягає в зменшенні кількості експертів зі східної Європи у британському уряді.
Деєвскі вважає, що ці зміни розпочалися під час реструктуризації уряду ще в 1990-х роках. Тоді серед урядовців більш пріоритетними стали навички менеджерів, а не дипломатів. Це, на думку автора статті, відображає національну британську позицію, що іноземні мови є «занадто складними» для вивчання.
У міжнародних відносинах дослідження є дуже важливими, зауважує Деєвскі. «Дослідження має допомагати розуміти фактори, що сприяють певній поведінці та рішенням. Це вимагає слухати те, що інша сторона говорить про себе своєю власною мовою», – пише оглядач.
На думку Деєвскі, за умов кращого розуміння Росії Великою Британією, можливо, ми не відзначали б річницю смертей на Ма йдані та не слідкували б за зростаючою кількістю жертв на сході України.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
