Львів – Як Україна може використати позитивний досвід Ізраїлю у вирішенні проблем внутрішньо переміщених осіб? Спеціально для обговорення цього питання 20 лютого з Тель-Авіва до Львова прилетів адвокат і нотаріус Вадим Меламед. Під час круглого столу ізраїльський експерт загострив увагу на чотирьох основних проблемах, з якими зіткнулися свого часу ізраїльтяни.
У 2005 році уряд Ізраїлю на чолі з Аріелем Шароном ухвалив рішення переселити з Гази 8600 євреїв. Це вдалося зробити за вісім днів. За словами юриста Вадима Меламеда, всі переселенці отримали допомогу від держави, яка, згідно із законодавством, умовно ділиться на чотири блоки.
Перший блок – це економічний збиток, який вчинений переселенцям. У ситуації з Україною, він може стосуватися банківських проблем і втрати роботи.
Другий блок – це фізичний збиток. Проблеми зі здоров'ям, психологічним станом, облаштуванням і моральним станом людини.
Третій – соціальна проблема. Переселенці потребують соціальної адаптації та психологічної допомоги.
І четвертий блок – проблема житла, а точніше – його відсутність.
За словами адвоката, рішення проблем у кожному умовному блоці в Ізраїлі слідує певним принципам. «Головний принцип – держава має радитися з переселенцями. Радитися щодо вироблення підходів в плані допомоги», – зазначив Меламед.
За його словами, на облаштування 8600 переселенців у Ізраїлю пішло близько чотирьох мільярдів шекелів (зараз це приблизно 147 млн доларів). І процес облаштування громадян з 2005 року ще не закінчився.
Компенсації за втрачене житло та нерухомість
В Ізраїлі не було визначення компенсації збитку кожній людині за втрачене житло і нерухомість, які він використовував при веденні підприємницької діяльності. Для всіх переселенців вироблявся загальний підхід, тобто людям старшим за 14 років видавали по сто тисяч шекелів, а господареві будинку, голові сім'ї – шістсот тисяч шекелів. І такі суми отримали всі переселенці.
На початку переселенців безкоштовно заселили в готелі, і величезні гроші йшли саме на забезпечення житлом – приблизно два мільярди шекелів. При цьому, переселенець міг або погодитися із загальним підходом, або не погодитися і доводити в суді, що йому заподіяний більший збиток, ніж пропонована сума. Тоді він міг продовжувати жити в готелі упродовж двох або трьох років і судитися.
За словами Меламеда, всього в Ізраїлі існують три види компенсацій. Перший вид компенсацій – це особисто кожній людині. «Це гроші швидше на купівлю будинку. Якщо купувати будинок на периферії, – то цих грошей достатньо, але багато хто хотів жити в Тель-Авіві, а там цих грошей не вистачає для купівлі будинку. Тому було багато судів. І ми десять років цією темою займалися», – говорить Меламед.
Другий блок компенсацій – це блок для бізнесу. Для людей, які його втратили.
І третій блок – це компенсації, які були пов'язані з сільським господарством.
Однак українські експерти поставилися критично до деяких аспектів ізраїльського досвіду. Професор і завідувач сектором розвитку парламентаризму Інституту законодавства Верховної Ради України Борис Бабін закликав присутніх «бути реалістами»: «Дійсний економічний збиток нам тут ніхто не відшкодує. Ми маємо вимагати від держави, по-перше, визнання втрати майна. І по-друге – організацію обліку втрат. Наша держава виходить з того, що проблема тимчасова, а проблема постійна. Так що треба вимагати визнання втрат», – підкреслив Бабін.
Голова громадянської організації «Кримська хвиля» Оксана Новикова вважає, що до такого рівня турботи про своїх громадян, як в Ізраїлі, нашій державі ще далеко: «Про що ми говоримо! У нас примудряються навіть просто базу переселенців неадекватно вести», – обурюється Оксана Новікова.
На її думку, визнання завданих переселенцям збитків вже стане ознакою готовності вирішувати їхні проблеми. «Потрібний механізм, як працювати з нашою диво-державою, яка нічого не хоче насправді ні визнавати, ні враховувати, ні тим більше компенсувати», – говорить активістка.
Професор Борис Бабін зазначив, що громадським активістам залишається тільки вимагати змін в нормативні акти Верховної Ради, Кабінету Міністрів та Міністерства соціальної політики. Вимагати, надсилаючи в держструктури листи, звернення та пропозиції. «Тобто потрібні листи щастя, щоб з ранку до вечора вони отримували ці листи від усіх громадських організацій», – запропонував Бабін.
Щоб вирішити проблеми переселенців, експерти вирішили взяти за основу найкращі норми ізраїльського законодавства, а також перейняти позитивний досвід інших держав. Кримський юрист В'ячеслав Ломброзо планує організувати також зустріч з юристами з Німеччини та інших країн, які мають успішний досвід вирішення питання внутрішньо переміщених осіб. «Ми хочемо звести все це в текст підсумкової резолюції, після чого звертатися до компетентних органів влади з пропозицією ухвалити те чи інше рішення, постанову чи закон. Або внести до них зміни», – зазначив В'ячеслав Ломброзо.
При цьому юрист підкреслює, що «переселенці, як лакмусовий папірець», стали індикатором ступеня порушення прав всіх громадян України. «Борючись за свої права, ми зможемо змінити потихеньку цю країну. Я розумію, що це довго і складно, але ми повинні це робити. Інакше чому ми тут? Правознавці, міжнародники?» – запитує Ломброзо.
«І взагалі, чому ми всі переселенці? Може, це шанс для України?» – підтримують його гості круглого столу.
На круглий стіл про проблеми внутрішньо переміщених осіб Вадим Меламед прибув на запрошення юридичної служби Громадської організації «Кримська хвиля» та громадської ініціативи «КримSOS».
