Брюссель – Список обмежувальних заходів Євросоюзу через події в Україні знову поповнився. А у Євросоюзі заявляють, що з огляду на ситуацію у зоні конфлікту на Донбасі йде підготовка можливих подальших обмежень. Натомість серед дипломатів уже лунають заклики і до нових санкцій, і до ізоляції Росії.
Йосип Кобзон, російський співак і депутат Держдуми, на новий рік насміхався з колегами по естраді з європейських санкцій, а нині стало відомо, що кордони Євросоюзу таки зачинили і для нього особисто. У першу чергу, за підривну діяльність щодо цілісності та незалежності України й дестабілізацію Донбасу.
Європейська співдружність продовжує санкційний тиск на проросійських сепаратистів і на саму Росію. Серед тих, кого стосуються нові санкції, окрім Кобзона, є ще й заступники міністра оборони Росії Анатолій Антонов та Аркадій Бахін, а також заступник керівника Генштабу Збройних сил Росії Андрій Картаполов.
Російське МЗС одразу назвало ці санкції «непослідовними й нелогічними» і погрожує адекватно відреагувати у відповідь.
Кобзон опинився в компанії «небайдужих»
Член Держдуми Росії, комуніст Валерій Рашкін, який також з’явився серед персон нон-ґрата, на російських телеканалах відреагував на новину з Брюсселя так: «...вони можуть оголошувати й записувати у свої «чорні списки» хоч усю Росію, але вони ж – Америка та Євросоюз – прийдуть із простягнутою рукою до Росії».
«Ми їм потрібні більше, ніж вони нам», – вважає Рашкін, відомий, зокрема, як організатор так званих «гуманітарних конвоїв».
Співак Йосип Кобзон тим часом каже, що настрій йому звістка про санкції таки зіпсувала. «Я збирався на лікування за кордон… Що ж, будемо лікуватися тут. Але я пишаюся, що опинився в компанії людей, яким небайдужа доля Росії і доля моєї батьківщини – Донбасу», – сказав він.
До списку також потрапили 14 сепаратистів-жителів Донбасу і 9 організацій, пов’язаних із бойовиками, серед яких батальйони «Спарта», «Сомалі», «Зоря», «Привид», «Оплот», «Кальміус», «Смерть», «Козача національна гвардія» та рух «Новоросія».
Водночас, незважаючи на кремлівську риторику, підготовка європейськими установами подальших обмежувальних дій щодо винних в ескалації конфлікту в Україні триває. Їхнє упровадження залежатиме від ситуації на сході України. Про це у Брюсселі після офіційного набуття чинності нових санкцій заявила Мая Коціянчич, речник віце-президента Єврокомісії й голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні.
Єврокомісія й дипломатична служба аналізують нові обмеження
«Голови дипломатичних відомств держав Євросоюзу наприкінці січня звернулися до Єврокомісії та Європейської служби зовнішніх дій із закликом розпочати підготовку будь-яких відповідних подальших дій», – пояснила Мая Коціянчич.
«Ця робота наразі триває. Очевидно, що з огляду на розвиток подій на місцях ці заходи можуть бути адаптовані як у позитивний, так і в негативний бік», – додає вона.
Росія не має бажання і намірів дотримуватися перемир’я. Останнього дня – понад 100 нападів, 15 осіб убиті. Час посилити тиск, санкції, ізоляціюЛінас Лінкявічус
Про те, що настав час поглиблення тиску на Москву, заявляють і в дипломатичних колах. Голова МЗС Литви Лінас Лінкявічус у своєму мікроблозі, зокрема, пише: «На жаль, прогнози справдилися. Росія не має бажання і намірів дотримуватися перемир’я. Останнього дня – понад 100 нападів, 15 осіб убиті. Час посилити тиск, санкції, ізоляцію».
Нинішні санкції були ухвалені наприкінці січня, однак їхнє впровадження було відкладене спершу до 9 лютого, а потім – до 16 лютого для того, щоб дати шанс дипломатичним зусиллям уладнати конфлікт, зокрема, мінським зустрічам «нормандської четвірки»: України, Росії, Німеччини та Франції.
Непроста європейська одностайність
Однак серед європейців утвердилася ідея дотримання тиску на Росію й підтримуваних нею сепаратистів, і саме цього вимагав у Брюсселі український президент Петро Порошенко під час участі у саміті Євросоюзу минулого четверга.
Характерно, що санкції Євросоюзу ухвалюються за умови підтримки всіх 28 держав-членів, так само й пом’яшення або їхнє скасування вимагатиме такої ж одностайності голосів.
Узгодженість із країнами співдружності досягається з великими труднощами: одна частина держав ЄС зі значно більшою недовірою ставиться до існування доброї волі Росії, ніж інша частина.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
