Чи пов'язаний арешт Ахтема Чийгоза з майбутнім мітингом 18 травня?

Сімферополь – Перший заступник Меджлісу Ахтем Чийгоз, підозрюваний в організації та участі в масових заворушеннях 26 лютого 2014 року, проведе під вартою ще три місяці. Колеги Чийгоза і правозахисники не бачать підстав для такого суворого покарання, називаючи те, що відбувається «політичним переслідуванням». Експерти не виключають, що такий тривалий арешт може бути пов'язаний зі спробою перешкодити представницькому органу виступити організатором жалобного мітингу з нагоди 71-ї річниці депортації кримськотатарського народу.

У середу, 11 лютого, відбулося засідання Київського районного суду Сімферополя, про яке адвокат Ахтема Чийгоза та його близькі дізналися всього за кілька годин. В ході процесу захист просив змінити Чийгозу запобіжний захід і звільнити з-під варти. Він як і раніше наполягає на тому, що підозрюваний упродовж 11 місяців ніколи не переховувався, не намагався перешкодити розслідуванням, не здійснював жодних правопорушень, постійно проживав за відомою адресою в Криму з родиною, працював за відомим місцем роботи, неодноразово добровільно був в правоохоронних установах у особистих та службових справах, неодноразово безперешкодно виїжджаючи з Криму, завжди самостійно повертався до свого постійного місця проживання. Тим не менше, суддя не став брати ці доводи до уваги і задовольнив клопотання державного обвинувача про продовження терміну утримання під вартою заступника голови Меджлісу до 19 травня 2015 року.

Нагадаємо, Ахтем Чийгоз був затриманий 29 січня в Сімферополі. Його підозрюють в організації та участі в масових заворушеннях під стінами кримського парламенту 26 лютого 2014 року, в результаті яких дві людини загинули. Слідчий комітет порушив кримінальну справу за ч. 1 ст. 212 («організація масових заворушень») Кримінального кодексу Російської Федерації. Того ж дня Київський районний суд Сімферополя обрав запобіжний захід Чийгоз у вигляді утримання під вартою до 19 лютого. 6 лютого Верховний суд Криму відмовився задовольнити скаргу на арешт заступника голови Меджлісу, залишивши чинним рішення Київського райсуду.

Слідком: Мета наша не когось підловити

Знаменно, що поки невідомо, в якості кого в Головному слідчому управлінні Слідчого комітету Криму розглядається інший організатор торішнього мітингу на той момент лідер партії «Руська єдність», а нині голова республіки Сергій Аксьонов. На прес-конференції в п'ятницю, 13 лютого, журналісти поцікавилися у керівника кримського Слідкому Михайла Назарова, чи проводився допит Аксьонова, проте той уникнув відповіді: «Тут не зовсім коректно ставити питання. Ми звертаємося до кожного, кому що-небудь відомо, в установленому порядку готові спілкуватися. Слідчо-оперативна група з розслідування справи у нас працює фактично в цілодобовому режимі. Кожну інформацію і звернення ми обов'язково перевіримо... Ми не будемо говорити, кого допитували. Мета наша не когось підловити», – сказав Назаров.

У той же час на прохання представників ЗМІ прокоментувати причини затримання та арешту Ахтема Чийгоза голова відомства повідомив: «Специфіка слідства любить тишу. Ми свої дії виконуємо в рамках кримінально-процесуального кодексу та відповідно до загальної особливої частини Кримінального кодексу. Усі коментарі зводяться до того, що кримінальна справа порушена».

Назаров також повідомив, що сьогодні в рамках розслідування справи щодо подій 26 лютого в якості свідків допитані понад 150 осіб, 40 осіб визнані потерпілими, в якості обвинувачуваних притягнуті 2 людини.

Дружина Чийгоза: Сила духу більше ніж присутня

Дружина Ахтема Чийгоза Ельміра Аблялімова змогла побачити його через п'ять днів після засідання Верховного суду Криму. До цього ні вона, ні адвокат замголови Меджлісу Олександр Лісовий не мали інформації про точне місцезнаходження Чийгоза. Тому рідні не мали можливості передати передачку. Як з'ясувалося, 6 лютого він був переведений з ІТУ до СІЗО Сімферополя.

«Стан чоловіка задовільний, сила духу більше ніж присутня. Він абсолютно не розгублений, зібраний. Судячи із зовнішнього вигляду, фізичну силу відносно нього не застосовували. Він навіть сказав, що у нього до персоналу установи, в якій знаходиться, взагалі немає жодних претензій», – поділилася з виданням Крим.Реалії Аблялімова.

За її словами, у четвер, 12 лютого, їй вдалося передати чоловікові все необхідне. Зараз вона чекає відповіді з правоохоронних органів на свій лист, в якому просить дозволити їй побачення з Чийгозом.
Вона впевнена, що арешт замголови Меджлісу, а потім продовження терміну його перебування під вартою – «політичне замовлення». «Ахтем на суді вимовив таку фразу: «Мене хочуть ізолювати і зробити заручником існуючої ситуації». Я думаю, що цим все пояснюється», – сказала Аблялімова.

«Переслідування з політичних мотивів»

У правозахисній організації Amnesty International більш ніж тримісячний арешт Ахтема Чийгоза назвали «черговим проявом політики залякування кримськотатарської спільноти в умовах подальшого порушення права на свободу вираження» з боку влади Криму. «В умовах зростаючих репресій щодо кримськотатарського населення це рішення фактично спрямоване не тільки на самого Ахтема Чийгоза, але й на всіх тих, хто публічно і мирно висловлював проукраїнські погляди і виступав проти російської анексії півострова», – наголосив голова московського офісу Amnesty International Сергій Нікітін.

Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник називає арешт замголови Меджлісу «переслідуванням з політичних мотивів». «З точки зору права це вельми абсурдна ситуація. 26 лютого 2014 року Крим перебував у складі України – це визнається навіть російськими законами. З точки зору українського законодавства мітингувальники не порушували законів. А якщо там були якісь правопорушення, то це можуть визначати тільки правоохоронні структури та українські суди – це їх юрисдикція», – підкреслила Скрипник.

Крім того, за її словами, якщо говорити про запобіжний захід для Чийгоза, то він «не вкладається ні в рамки логіки, ні здорового глузду». «Це досить жорстка міра запобіжного заходу – залишити його під вартою. Вона застосовується, по-перше, або щодо особливо небезпечних злочинців, які потенційно можуть нести загрозу суспільству. Ми чудово розуміємо і знаємо його заслуги і діяльність, що він не є небезпечним діячем і не несе ніякої загрози для суспільства. По-друге, людину залишають під вартою в тому випадку, якщо у нього є якісь можливості приховати сліди злочину. В цьому випадку це мирне зібрання, яке відбувалося рік тому і приховувати там нічого. Цей запобіжний захід неадекватний», – підсумувала правозахисниця.

Жалобні заходи 18 травня як причина

Кримський політолог Дмитро Омельчук не виключає, що продовження терміну утримання під вартою Ахтему Чийгозу до 19 травня може мати політичні підстави. 18 травня в Криму заплановані траурні заходи з нагоди 71-ї річниці депортації кримськотатарського народу, однак, в якому форматі вони відбудуться, поки невідомо. Тому можна припустити, що і влада, і Меджліс, і низка кримськотатарських організацій, що з'явилися нещодавно, можуть провести свої заходи з цього приводу.

«Не виключено, що буде спроба організувати паралельні заходи 18 травня. Але я думаю, що з цього нічого не вийде. Цей той день, який згуртовує кримських татар воєдино і все одно акція буде. Інша справа, в якому місці вона відбуватиметься», – зазначив Омельчук у коментарі для Крим.Реалії.

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял наполягає на тому, що всі звинувачення на адресу його колеги необґрунтовані. «Ніяких масових заворушень Ахтем Чийгоз не міг організовувати. Повторюся, він в той день 26 лютого, як і багато хто, намагався, навпаки, утримати людей від протистояння», – зазначив Джелял.

Пояснити, чим викликаний такий запобіжний захід Чийгозу, заступник голови Меджлісу не зміг. Однак він виключив, що це може бути якось пов'язане з проведенням траурних заходів 18 травня з нагоди річниці депортації кримських татар.

«Як буде цього року проходити 18 травня, ми в Меджлісі поки не обговорювали», – зазначив він. За його словами, сьогодні тривають певні внутрішні дебати з п риводу того, що робити 18 травня і як.