Провідний аналітик пояснює помилки Заходу стосовно Росії. У той час як світові ЗМІ обговорюють результати Мінських переговорів, британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі» опублікувала розслідування, в якому доводить, що протестувальники першими відкрили вогонь на київському Майдані минулого року. Тим часом, американське видання сперечається, що Росія має бути притягнута до відповідальності за скоєння злочинів проти людяності в Україні.
Американська газета Washington Post пише, що Росія має бути притягнута до відповідальності за свої злочини проти людства, а порушення нею міжнародних гуманітарних норм мають бути головним об’єктом критики Заходу. «Відповіддю на ці порушення мають бути не лише дипломатичні та економічні санкції, але й розслідування в Міжнародному кримінальному суді в Гаазі», – пише видання.
Центр Ходорковського: «Авторка статті Пола Добрянські стверджує, що МКС має зайнятися злочинами проти людяності, які були скоєні в Україні»
Окрім анексії Криму та вторгнення в Україну, що порушує Статут ООН, газета впевнена, що Росія скоїла численні військові злочини на територіях, підконтрольних сепаратистам. Видання зауважує, що відмова притягнути Росію до відповідальності лише надає Москві сміливості продовжувати свою ходу.
«У той час, як європейські лідери продовжують думати над тим, як боротися з агресією Росії, її військові злочини мають бути головною справою Міжнародного кримінального суду в Гаазі», – підсумовує видання.
Американський часопис American Interest публікує статтю Лілії Шевцової, провідного наукового співробітника Фонду Карнеґі, у якій вона заявляє, що Кремль перемагає у нинішньому конфлікті через певні «міфи» про Росію, який Захід для себе створив.
Зокрема, на її думку, Захід обдурює себе тим, вважаючи, що вся проблема криється в російському президентові Володимиру Путіну. Однак, незважаючи ні на що, він є лише персоніфікацією Російської Системи, про що не можна забувати. По-друге, експансія Росії не є методом надбання території, як вважають деякі експерти. «Кремль вдався до політики експансії, щоб компенсувати за свої слабкості в інших сферах (у тому числі, економіці)», – пише Шевцова.
Президент Естонії Томас Гендрік Ільвес: «Кремль перемагає». Відмінний, але гнітючий аналіз Лілії Шевцової»
Для того, щоб Російська Система вижила, вона має стерти межу між миром і війною, зазначає аналітик. «Зберігаючи гібридну війну, Кремль дезорієнтує світ, підриває моральні принципи та деморалізує західні та міжнародні інституції, змушуючи їх грати у власну гру», – вважає Шевцова.
Вона також звинувачує тих, хто захищає дипломатичний шлях вирішення кризи, адже невикористання військових заходів європейськими лідерами все одно привело до погіршення ситуації на сході України. «Кремль підтвердив, що він продовжить домагатися не лише обмеженого суверенітету для України, але й можливості впливати на її уряд», – пише експерт.
Журналіст Роберт Коалсон: «Остання стаття Шевцової є чудовою, особливо через фокус на «Путінізмі» як системі, а не людині»
«Наспів час для Заходу зрозуміти, як далеко Російська Система готова йти, щоби вижити. Наспів час, аби Захід забув свої постмодерністські мрії про компроміс. В іншому випадку, «міфологи» наблизять нас до катастрофи, якої вони, начебто, намагаються уникнути», – підсумовує статтю Шевцова.
Приватна американська аналітична установа Stratfor вважає, що Росія стала переможцем мінських переговорів, адже угода, якої було досягнуто, збігається з вимогами Кремля. «Хоча президент України Петро Порошенко заперечує, що угода включає положення стосовно створення автономних регіонів або федералізації України, документ в цілому виконує декілька давніх вимог Кремля щодо статусу Донбасу», – зазначається в аналітичній статті.
Стаття також нагадує, що місцеві вибори, а також плани України взяти під контроль кордон між Донбасом і Росією, не будуть втілені в життя, відповідно до умов угоди, якщо Україна спершу не проведе конституційну реформу. «Це залишає багато місця для двозначної інтерпретації типу реформ і міри децентралізації, які сепаратисти та російська сторона вважатимуть прийнятними, перш ніж вони реалізують інші пункти угоди», – зазначає стаття.
«Підписання нової Мінської угоди, а також те, що російський президент Володимир Путін взяв безпосередню участь у переговорах, вказує на бажання Кремля принаймні часткової деескалації конфлікту на даний момент»
Перемогою для Кремля є ще й той факт, що за умови дотримання припинення вогню, Європейський союз, скоріш за все, не запровадить нову фазу санкцій проти Росії, що наразі планується зробити 16 лютого, зазначає організація.
Що стосується деескалації ситуації на сході України, Stratfor вважає, що сам документ не є дуже важливим. «Декілька ключових пунктів залишаються невирішеними з військової або політичної точки зору. Якщо їх так і не вирішать, існуватиме багато можливостей, щоб угода не протрималась. Таким чином, політична воля, а не фактичні умови договору, буде визначною для деескалації конфлікту», – підсумовує організація.
Однак, американська газета New York Times пише, що, незважаючи на той факт, що Мінська угода стала для Порошенка «гіркою пігулкою», він зробив правильно, що прийняв її, адже війна на Сході вже забрала тисячі життів, зробила сотні тисяч біженцями та зруйнували значну частину промислово розвинених регіонів України. Крім того, для впровадження необхідних радикальних внутрішніх реформ, країні потрібен перепочинок від конфлікту, вважає видання.
Однак, не варто забувати, що війну в Україні розв’язав російський президент Володимир Путін, зазначає газета. «Захід обов’язково має тримати його під сильним тиском. Не можна послаблювати санкцій допоки він не продемонструє своє бажання жити згідно з домовленостями, які були досягнуті в Мінську. Якщо він цього не зробить, не повинно бути жодних сумнівів щодо запровадження нових санкцій», – підсумовує видання.
Британська телерадіомовна корпорація «Бі-Бі-Сі» опублікувала на своєму сайті журналістське розслідування про події на Майдані у лютому минулого року. Журналіст Ґейбріел Ґейтхаус дізнався, що 20 лютого першими зброю використали саме протестувальники, а не правоохоронці. Про це журналісту розповів майданівець Сергій, заявивши, що він стріляв у міліцію з даху київської Консерваторії 20 лютого впродовж приблизно 20 хвилин близько 7-ї години ранку. З ним стріляв ще один чоловік.
«Я стріляв вниз, по ногах. Звичайно, я міг влучити в руку чи деінде. Але я не стріляв, щоб вбити їх», – сказав Сергій.
Через обстріл міліція відступила зі своїх позицій на Майдані. Коли протестувальники пішли в наступ, правоохоронці та снайпери почали в них стріляти, пише «Бі-Бі-Сі».
«Мені немає чим пишатися. Стріляти легко. Жити після цього, ось це складно. Але ти маєш захищати свою країну». Що насправді сталося на Майдані рік тому?
Слова Сергія підтверджує Андрій Шевченко, який тоді був депутатом від опозиції. Того ранку йому постійно дзвонив голова «Беркуту». «Він дзвонить мені та говорить: «Андрій, хтось стріляє по моїх хлопцях». Він сказав, що стріляли з Консерваторії».
Адвокати потерпілих, а також джерела з Генпрокуратури України, розповіли «Бі-Бі-Сі», що у справі розслідування смертей, у яких «Беркут» не може бути винним, їхні зусилля блокуються судом.
«Якщо думати про часи президента Віктора Януковича, це було схоже на Бермудський трикутник: прокуратура, міліція та суди. Всі знали, що вони співпрацюють, це і було основою для масової корупції у країні. Ці зв’язки досі існують», – сказав Шевченко британському журналісту.
Британський журналіст, редактор Ієн Кац: «Вражаюче розслідування про те, що насправді відбулося на Майдані в Києві рік тому, варто подивитися»
Майданівець Сергій досі не може змиритися з тим, що сталося рік тому.
«Я не хотів ані стріляти, ані вбивати. Але такою була ситуація. Я не відчуваю себе героєм. Навпаки. У мене проблеми зі сном, я маю погане передчуття. Я намагаюся себе контролювати. Але я постійно нервую. Мені немає чим пишатися. Стріляти легко. Жити після цього – ось це складно. Але ти маєш захищати свою країну», – сказав він.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
