Сімферополь – У четвер, 5 лютого, в Лівадійському палаці відбудеться відкриття пам'ятника «великій трійці» – главам держав, які брали участь в Ялтинській конференції: Йосипу Сталіну, Франкліну Рузвельту та Вінстону Черчиллю. Монумент, виготовлений відомим скульптором Зурабом Церетелі, збиралися встановити ще 10 років тому, але тоді ця ініціатива викликала обурення і протести з боку політиків та громадськості, тому від ідеї вирішили відмовитися. Зараз думки кримської громадськості щодо встановлення скандального пам'ятника розділилися: одні схвалюють ініціативу, називаючи це даниною історичній пам'яті, інші – виступають проти, вважаючи, що таким чином відбувається «реанімація сталінізму».
Відкриття пам'ятника Сталіну, Рузвельту та Черчиллю на території Лівадійського палацово-паркового музею-заповідника відбудеться 5 лютого в рамках заходів, присвячених 70-річчю Кримської (Ялтинської) конференції. Їх ініціаторами виступили різні московські фонди та Міністерство культури Криму. Планується, що в заході візьмуть участь історики та політологи, а також нащадки глав держав-учасниць Ялтинської конференції.
Ялтинська (Кримська) конференція союзних держав – друга за рахунком зустріч лідерів країн антигітлерівської коаліції – СРСР, США та Великобританії – під час Другої світової війни, присвячена встановленню післявоєнного світового порядку. Конференція відбувалася в Лівадійському палаці з 4 до 11 лютого 1945 року і стала останньою конференцією лідерів антигітлерівської коаліції «великої трійки» в доядерну епоху.
Композиція «велика трійка» зображує Сталіна, Рузвельта та Черчилля на конференції і виконана з 10 тонн бронзи з добавкою інших цінних матеріалів. Висота пам'ятника складає 4 м 10 см, довжина – 6 м 70 см.
Вперше ідея встановити пам'ятник «великій трійці» виникла наприкінці 2004 року. Тоді – за кілька місяців до заходів, присвячених 60-річчю Ялтинської конференції – про зазначену ініціативу повідомили владу автономії. Як сказав тоді віце-прем'єр кримського уряду Володимир Казарін, цей пам'ятник стане першим пам'ятником Йосипу Сталіну з часів розвінчання «культу особи» на всьому пострадянському просторі. Однак проти встановлення монумента виступили представники кримськотатарської та української громадськості. Вони нагадали про негативну роль Сталіна в історії цих народів, звинувативши його в депортації кримських татар, німців, греків, болгар, вірменів в 1944 році, а також у репресіях 1920-1930-х років і голодоморі. Крім того, за ініціативою ряду громадських організацій на території Криму відбулися акції протесту проти відкриття цього пам'ятника в Лівадійському палаці. Пізніше влада Криму відмовилися від цієї затії.
«Виступати проти історії»
Один з ініціаторів встановлення пам'ятника в 2005 році, екс-спікер парламенту автономії, а нині перший секретар комітету Кримського відділення партії «Комуністи Росії» Леонід Грач визнає, що відкриття композиції «великій трійці» – непросте і дуже складне питання насамперед для кримських татар, але в той же час він закликає спокійно ставитися до історичних фактів.
«Це не тільки пам'ятник Сталіну, але і пам'ятник «великій трійці». Виступаючи сьогодні проти цього, значить, треба виступати і проти тих, хто очолював США і Великобританію. Це неправильно», – сказав Грач у коментарі для Крим.Реалії.
Він вважає, що суспільство «має вміти перегортати сторінки історії з точки зору того, що належить міжнародному історичному процесу». «Саме на Ялтинській конференції вирішувалися питання мирного облаштування. Треба спокійно до цього ставитися, без емоцій. Якщо виступити ось таким фронтом, як виступали проти пам'ятника Сталіну в Лівадії, це означає виступати проти історії», – наголосив комуніст.
Представник вірменської громади Криму, професор Олег Габрієлян також позитивно ставиться до ідеї встановлення пам'ятника «великій трійці» в Ялті. «Насправді, це фіксація видатної події, яка визначила долю світу. Не відзначити це, напевно, неправильно. Це все одно, що спростовувати існування цього факту», – сказав Габрієлян у коментарі для Крим.Реалії.
При цьому він виступає за те, щоб не змішувати різні історичні події: Ялтинську конференцію і депортацію народів. «Ми засуджуємо факт депортації. Але є символи і люди, які стають символами. Історія дуже багатопланова, має різні інтерпретації», – зазначив Габрієлян.
«Не цікавлячись думкою інших людей»
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що встановлення пам'ятника «великій трійці», коли в Криму «дуже складні стосунки між кримськотатарським народом і владою, фактично відсутня довіра кримських татар до влади, не несе позитивного ефекту». «Роль Сталіна у долі кримськотатарського народу, як і багатьох народів, що населяють сьогодні Росію, зокрема й самих росіян, відома, ніякому сумніву не підлягає і носить винятково негативний характер», – сказав він у коментарі для Крим.Реалії.
На думку Джеляла, в історії Росії «є багато набагато більше гідних особистостей, встановлення пам'ятника яким не викликало б якогось відторгнення».
У цьому випадку, як вважає заступник голови Меджлісу, реалізація зазначеної ідеї має відбуватися «після якоїсь згоди». «Чомусь, коли мусульмани Криму вимагали від влади дозволу на будівництво Соборної мечеті, відразу ж придумували місцеві референдуми, говорили про те, що комусь щось буде заважати, ми не можемо допустити, поки не обговоримо це з громадськістю, знаходили купу причин, а пам'ятник Сталіну встановлюють, особливо не цікавлячись думкою інших людей», – зазначив Джелял.
При цьому він наголосив, що представники кримськотатарського народу не мають наміру зносити цей монумент: «Ми займатися вандалізмом не збираємося», – запевнив заступник голови Меджлісу.
Головний редактор газети «Ян'и дюнья» Зера Бекірова своє обурення з приводу встановлення пам'ятника висловила в соціальній мережі Facebook. «Тим, хто не бачить нічого поганого в установці злощасного, 10 років нікому не потрібного пам'ятника «трійці», мабуть, бабусі й дідусі нічого про жахи депортації, сталінських таборів і не розповідали», – написала Бекірова.
Вона розповіла про трагічну долю своєї родини, яка постраждала внаслідок депортації кримськотатарського народу в 1944 році. «Я думаю про свого батька, який залишився круглим сиротою в 12 років, втративши в першому ж році депортації діда, батька, матір і шістьох братів. Тіло матері, померлої або вмертвленої в лікарні, кинули в загальну величезну яму в саду лікарні. Бабуся, мама моєї мами, померла в перші ж дні від тифу, залишивши сиротами своїх сімох дітей. Ні мама, ні тато так і не змогли вчитися, з величезною повагою ставилися до освічених людей», – розповіла головний редактор кримськотатарської газети.
Відомий кримський історик і краєзнавець, доктор історичних наук Володимир Поляков називає установку пам'ятника в Лівадії «реанімацією сталінізму».
«Що для Криму Черчилль? Ми весь час про нього говоримо негативно, а зараз раптом загорілися любов'ю і ставимо йому пам'ятник. Рузвельт – найбільша людина, але ставлення до Америки зараз таке, що смішно говорити про те, щоб ми ставили пам'ятник американському президенту. Пам'ятник потрібний заради того, щоб зайвий раз нагадати про великого адміністратора (Сталіна. – Прим. ред.)», – упевнений Поляков.
На його думку, Ялтинська конференція зіграла «негативну роль» в історії. «Вона не відноситься до числа тих конференцій, які рухали світ вперед. Єдине, що ухвалили рішення про Організацію об'єднаних націй», – сказав історик. Він додав, що в 1945 році «ніхто не думав про народи», а учасники конференції лише «санкціонували поділ світу».
