Доступність посилання

ТОП новини

«Такі не прогинаються». Арешти й обшуки кримських татар поновилися і посилилися


Силовики проводять обшук у будинку Ахтема Чийгоза. Бахчисарай, 30 січня 2015 року
Силовики проводять обшук у будинку Ахтема Чийгоза. Бахчисарай, 30 січня 2015 року

Сімферополь – Російські правоохоронні органи анексованого Криму відновили з колишньою інтенсивністю обшуки та арешти кримськотатарських активістів. Упродовж двох днів силовики затримали та взяли під варту опозиційних нинішньому керівництву півострова першого заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу Ахтема Чийгоза, а також відомого учасника земельних «галявин протесту» Сейдамета Гемеджі. Крім того, у будинку Чийгоза слідчі провели багатогодинний обшук, у результаті якого вилучили гроші, цінності та комп'ютерну техніку. Влада Криму говорить про невідворотність покарання в разі порушення закону. Спостерігачі та експерти не виключають, що тиск на кримськотатарських активістів може продовжитися.

Обшук у будинку заступника голови Меджлісу кримськотатарського народу почався в п'ятницю, 30 січня, о 7:30 за місцевим часом. На той момент в будинку заарештованого напередодні Ахтема Чийгоза перебувала його дружина – Ельміра Аблялімова та зять Ільяс.

«До будинку під'їхали два білих мікроавтобуси. Вийшли люди з автоматами, у масках, увійшли у двір. Собака став гавкати та кидатися на них. Вони хотіли його пристрелити, але я вчасно вискочив на вулицю і відтягнув собаку», – розповів кореспонденту Крим.Реалії зять Чийгоза.

Зайшовши до будинку, силовики зачитали ордер на обшук і змусили чоловіка піти. «Вони (силовики – Прим. ред.) поводяться дуже агресивно. Із собою привезли своїх понятих. Що шукають – не кажуть», – обурюється Ільяс.

Люди зібралися біля будинку Ахтема Чийгоза
Люди зібралися біля будинку Ахтема Чийгоза

Із 8:00 ранку біля будинку почали збиратися місцеві жителі Бахчисарая, сусіди, члени регіонального меджлісу та активісти. Озброєні автоматами співробітники російського СВШР (спеціального відділу швидкого реагування) попросили всіх відійти на відстань 100-200 метрів від будинку і «не заважати проведенню слідчих дій». Частина озброєних людей у формі кольору хакі переховувалася в заростях ялівцю, що росте за будинком. Періодично вони залишали свої укриття та проводили «перезміни».

Зодіє Салієва
Зодіє Салієва

«Розумом Росію не осягнути... У голові не вкладається, що коїться зараз в будинку і взагалі в Криму. Цими репресіями думають втихомирити нас. Але залякати нас не вдасться. Наш народ все пережив і це переживемо», – ділиться своїми хвилюваннями мешканка Бахчисараю Зодіє Салієва.

Члени Меджлісу: Незважаючи на репресії, їхати з Криму не можна

Ахтем Чийгоз
Ахтем Чийгоз

Екс-голова Бахчисарайської районної державної адміністрації, член Меджлісу Ільмі Умеров, який перебував на місці подій, назвав дії правоохоронців щодо Ахтема Чийгоза, серед іншого й обшук в його будинку, «політичним замовленням».

«Після того, як нашим лідерам – Мустафі Джемілєву та Рефату Чубарову – був заборонений в'їзд до Криму, наступним за ієрархією в Меджлісі був Ахтем Чийгоз, як перший заступник голови. Я думаю, що слід очікувати більш жорстких дій стосвно членів Меджлісу та кримськотатарських активістів», – вважає Умеров.

Обшук у будинку Чийгоза триває вже 9 годин
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:41 0:00
Завантажити на комп'ютер

​Такої ж думки дотримується і голова відділу зовнішніх зв'язків Меджлісу Алі Хамзін, за словами якого, головною метою репресій проти кримських татар є систематичне залякування і примушення до еміграції більшої частини народу за межі півострова на материкову Україну.

«У цієї влади мета одна – змусити наш народ залишити півострів, залякати нас. Тому я закликаю не піддаватися на провокації, не боятися і ні в якому разі не їхати з Криму», – зазначив Хамзін у коментарі для Крим.Реалії.

«Відійдіть і не нагнітайте обстановку»

Через 6 годин люди, які прийшли підтримати родину арештованого Ахтема Чийгоза, стали розходитися. Частина присутніх продовжувала чергувати на відстані приблизно ста метрів від будинку – підійти ближче не дозволяли бійці російського спецназу. Незважаючи на неодноразові спроби, так і не змогла потрапити до будинку мати Ельміри Аблялімової – Зера Аблялімова.

Зера Аблялімова не може потрапити до дочки, в будинку якої проводять обшук
Зера Аблялімова не може потрапити до дочки, в будинку якої проводять обшук

«Дочка зателефонувала мені та сказала, що у неї обшук, і говорити вона більше не зможе, тому що телефон забирають», – розповіла жінка. Озброєні автоматами люди в масках порадили їй відійти від воріт подалі й не нагнітати обстановку.

«Ми прийшли подивитися, чим все це закінчиться. Одна жінка, стільки годин. Невідомо, хто у неї поняті. Це хіба за законом? Я не знаю, що влада думає, але якщо вони хочуть, щоб ми звідси виїхали, цього не буде. Ми вже лякані. Іншої батьківщини, крім Криму, у нас немає. Ми нікуди звідси не поїдемо, – ділиться своїми думками сусідка Чийгоза, пенсіонерка Ельміра Умерова.

Ельміра Аблялімова: Мене ображали як людину, як жінку, як кримську татарку

Після 10 годин безперервного обшуку правоохоронці залишили приміщення. Увійшовши в будинок, люди застали його розгромленим: пошкоджені меблі, речі розкидані в кімнатах, підлога зірвана.

Наслідки обшуку в будинку Ахтема Чийгоза
Наслідки обшуку в будинку Ахтема Чийгоза

Як розповіла кореспонденту Крим.Реалії дружина заступника голови Меджлісу Ельміра Аблялімова, силовики в процесі обшуку виявили мисливський патрон, а також «якісь кулі», про походження яких їй також нічого не відомо. Весь цей час вона перебувала в будинку одна, у постійному супроводі як мінімум десяти силовиків.

«Почали зривати підлогу, зламали сходинку, поріг в будинку, поламали стільці. Вилучили навіть сувенірні монети, які нам дарували під час поїздок у Татарстан», – поскаржилася Аблялімова.

Однак найбільше обурила, за її власними словами, «цинічна, нахабна і навіть хамська» форма проведення обшуку.

«Два співробітники, один з них – старший уповноважений МВС у Республіці Крим Олексій Маливанець і старший оперативний співробітник ФСБ Росії Андрій Кудашов, не соромлячись у висловах, принижували мене як людину, як громадянина, кримську татарку, як жінку і як людину, яка сповідує іслам», – розповіла Аблялімова.

За її словами, на прохання до слідчого зробити зауваження цим людям була відповідь, що вона сама своїми діями нібито провокує їх на подібні висловлювання. Крім того, на думку Аблялімової, був порушений кримінально-процесуальний кодекс (КПК) Росії в частині використання понятих під час проведення обшуку.

Наслідки обшуку в будинку Ахтема Чийгоза
Наслідки обшуку в будинку Ахтема Чийгоза

«На мою вимогу запросити понятих з-поміж моїх сусідів, мені представили двох цілком невідомих мені людей. Один нібито з Білогірського району, другий із Сімферополя. Понятий на прізвище Лотковський звертався до всіх присутніх на ім'я, що дає підстави вважати, що він був особою зацікавленою. Крім того, він виявляв велику активність і добре розбирався в техніці, лазив у дротах, що також говорить про те, що він був не чужим», – вважає вона.

Усі ці факти, на думку Аблялімової, є порушенням кримінального процесуального кодексу Російської Федерації, в якому говориться, що понятим має бути особа незацікавлена. Усі свої наступні дії вона має намір погоджувати зі своїм адвокатом.

«Я поїду до нього з усіма документами, які у мене на руках – копією протоколу з моїми зауваженнями. Для мене дуже важливо, щоб мої дії не нашкодили Ахтему Чийгозу», – сказала Ельміра Аблялімова.

Постраждав через махінації?

У середині поточного тижня був поміщений під варту ще один кримськотатарський активіст. У середу, 28 січня, співробітники правоохоронних органів затримали члена правління громадської організації «Себат», учасника земельних «галявин протесту» Сейдамета Гемеджі. За повідомленнями соратників Гемеджі, підставою для його затримання стали заяви від інших учасників «галявин протесту». Вони звинуватили члена правління організації «Себат» у земельних махінаціях.

Сейдамету Гемеджі обрали запобіжний захід у вигляді утримання під вартою терміном на два місяці. При цьому, як розповів інший член правління «Себат» Фазил Ібраїмов, захист просив відпустити затриманого під особисте поручительство «дуже відомої в Криму людини». «Він не політик, він більше господарник. Дуже хороша людина. Я до цієї людини звертаюся, коли мені діватися нема куди», – повідомив Ібраїмов, відмовившись називати ім'я (цитується за сайтом 15 минут).

Сейдамет Гемеджі
Сейдамет Гемеджі

Однак суд відмовився випускати Гемеджі на свободу. «Нічого не зуміли відбити. Поки триває слідство, він перебуватиме в ізоляції два місяці», – повідомив Ібраїмов. Зараз, за його інформацією, адвокат готує апеляцію на рішення суду. Подію він назвав «бєспрєдєлом».

На знак протесту проти дій правоохоронців Гемеджі оголосив голодування, про що йдеться у відкритому листі Кримського інституту стратегічних досліджень на адресу президента Росії Володимира Путіна, російського Генпрокурора, голови ФСБ і МВС, а також голови Держдуми Російської Федерації та інших російських чиновників.

«Затримання було проведене з грубими порушеннями законодавства Росії. Ніяких фактів і доказів, які обґрунтовують необхідність настільки суворого запобіжного заходу щодо Гемеджі, як утримання під вартою, слідчий не навів. У свою чергу, Гемеджі ніколи не відмовлявся приходити на виклик правоохоронних і наглядових органів, завжди надаючи вичерпну інформацію про свої дії та дії ГО «Себат». На знак протесту проти неправомірних дій співробітників кримських правоохоронних органів Гемеджі оголосив голодування», – зазначено в листі.

Фазил Ибраїмов
Фазил Ибраїмов

У зверненні при цьому наголошується, що «затримання Гемеджі організоване кримською владою з метою вчинення адміністративного та психологічного тиску на нього та громадську організацію «Себат».

У листі керівництво інституту просить негайно вжити відповідних заходів для припинення неправомірних дій співробітників кримських правоохоронних органів.

Показово, що Сейдамет Гемеджі, який раніше підтримував дії екс-прем'єра автономії Анатолія Могильова у земельній сфері, а потім в.о. голови республіки Сергія Аксьонова, у грудні минулого року анонсував проведення пікету біля будівлі Держради Криму. За інформацією Гемеджі, в акції планували взяти участь представники «галявин протесту», обурені ухваленням закону «Про надання земельних ділянок, що перебувають у державній або муніципальній власності».

На прес-конференції в Сімферополі активіст говорив, що через цей закон близько 80% репатріантів втратять права на отримання землі. «Ви хочете зробити учасників «галявин протесту» середньостатистичними росіянами, не враховуючи тих процесів, які відбувалися з нами з 1944 року: це депортація, втрата наших сіл, міст, де ми жили, тих будинків, в яких ми жили. Коли ми повернулися, нам нічого з цього не повернули», – висловив тоді своє обурення на адресу депутатів Держради Гемеджі.

Однак мітинг, про який говорив член правління організації «Себат», з невідомих причин не відбувся.

Політолог: Тоді Крим не був територією Російської Федерації

Влада Криму утримання під вартою Сейдамета Гемеджі не коментує. Водночас арешт Ахтема Чийгоза, на їхню думку, демонструє загальну рівність перед законом і невідворотність покарання в разі його порушення.

Руслан Бальбек
Руслан Бальбек

«Поки ведеться слідство, говорити про докази провини Ахтема Чийгоза, не порушуючи таємницю слідства, не можна. Це питання в компетенції прокуратури та правоохоронних органів. Проте, всі ми знаємо, якими способами керівництво Меджлісу упродовж багатьох років діяло проти інтересів власного народу і з численними порушеннями закону, які сходили їм з рук при потуранні української влади», – сказав віце-прем'єр кримського уряду Руслан Бальбек в коментарі Кримінформу.

Він також зазначив, що, хоча правопорушення представників Меджлісу належать до українського періоду історії Криму, постраждалі від їхніх дій продовжують жити на півострові й наполягають на відновленні справедливості.

Кримський політолог Дмитро Омельчук, коментуючи затримання кримськотатарських активістів, звернув увагу на правову сторону. «Якщо вони вчинили якесь протиправне діяння, то тоді Крим не був територією Російської Федерації, якщо хтось претензії до них і може мати, то це Україна, – сказав Омельчук у коментарі для Крим.Реалії. – Я не можу ні від кого домогтися розуміння того, на підставі чого їх заарештували. Це не було територією Російської Федерації, в той момент Крим був у складі України».

Дмитро Омельчук
Дмитро Омельчук

Арешти Гемеджі та Чийгоза, а також обшук в будинку останнього політолог вважає «спробою натиснути на Меджліс і на кримськотатарський рух, зробити його більш слухняним». «Мабуть, хочуть показати, що в середовищі кримських татар є й інші люди, з якими можна спробувати домовлятися, а ці вже не потрібні. Вони не прогинаються, тому стосовно них будуть вживатися певні заходи», – пояснив експерт.

При цьому він не виключив, що подібні дії правоохоронних органів щодо членів представницького органу можуть тривати.

«Усе залежить від того, як розцінює нинішня влада: становить Меджліс певну загрозу, чи має він вплив на значну частину кримськотатарського населення чи ні?», – сказав Омельчук.

На його думку, коли вважатимуть, що «вже не впливає, абсолютно безпечний, не становить ніякої загрози, тоді подібних фактів практично вже не буде».

Чийгоз на мітингу 26 лютого стримував протестувальників
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:23 0:00
Завантажити на комп'ютер

Текст містить термінологію, що офіційно використовується на Кримському півострові

XS
SM
MD
LG