Верховна Рада визнала Росію країною-агресором. Окрім того, депутати звернулися до міжнародних організацій із закликом визнати угруповання «ЛНР» і «ДНР» терористичними організаціями. Юрист коментує: це, швидше, важлива для держави політична заява, аніж реальний механізм впливу на Росію.
Україна залишається об’єктом військової агресії з боку Росії, яку вона здійснює «через підтримку та забезпечення масштабних терористичних атак», йдеться у зверненні, яке зачитала з трибуни депутат Ганна Гопко. Вона також додала, що менш ніж за два тижні внаслідок військових обстрілів, фактично, за патронату Росії, загинули понад 50 мирних громадян України.
ОБСЄ підтверджує, що обстріл Маріуполя був із підконтрольної терористам території. Це спланована кривава провокаціяГанна Гопко
«Спеціальна моніторингова місія ОБСЄ підтверджує, що обстріл Маріуполя був здійснений із підконтрольної терористам території. А логіка трагічних подій свідчить, що це спланована кривава провокація, спрямована на залякування мирного населення», – акцентує Гопко.
Ця заява до ООН, Європарламенту, ПАРЄ, Парламентської асамблеї НАТО, Парламентської асамблеї ГУАМ та національних парламентів, фактично, закликає посилити міжнародний тиск на Росію. Зокрема, депутати просять визнати факт агресії проти України, окупацію її території, обмежити повноваження російської делегації в ПАРЄ, надати Україні військову та гуманітарну допомогу.
ПАРЄ ухвалили нову резолюцію щодо Росії
Водночас ПАРЄ більшістю голосів ухвалила резолюцію щодо гуманітарної ситуації в Україні та вимушених переселенців. Зокрема, закликала Росію не фінансувати тероризм в Україні та «надалі утримуватися від фінансування тероризму в Україні, не надавати підтримку незаконним озброєним групам, а також вплинути на них для виконання Мінських угод».
Ухвалена ПАРЄ резолюція, окрім іншого, констатує, що так звані гуманітарні конвої з Росії порушують міжнародне право і насправді не є гуманітарними конвоями.
Визнання Росії державою-агресором – політичний крок, а не юридичне рішення
Визнання Україною Росії як країни-агресора – це крок, який «був узгоджений на всіх рівнях» перед голосуванням у Раді, заявив перший заступник голови Верховної Ради Андрій Парубій. За його словами, напередодні керівники фракцій близько трьох годин узгоджували це питання з президентом. Тож успішне голосування за таке звернення до міжнародної спільноти, на думку Парубія, уже є ознакою консолідованості Ради.
Той факт, що це звернення є політичним та не має юридичної сили Парубій прокоментував тим, що наразі депутати знайшли «формат, який був найбільш оптимальним». А юридичні наслідки, за його словами, вже мають створити міжнародні інституції.
Ми обрали формат заяви, який фіксує стан Росії як агресораАндрій Парубій
«Фактично, ми обрали формат заяви, який опирається на міжнародні документи, який фіксує стан Росії як агресора. Наша заява розглядає процедуру розгляду на міжнародному рівні, згідно з міжнародними статутами, Росію як країну-агресора», – додав Парубій.
Ні Рада безпеки ООН, ні Міжнародний суд ООН не визнають Росію агресором – юрист
Міжнародне право не формується кожною державою окремо, утім це робиться світовою спільнотою разом, пояснює юрист-міжнародник Віталій Власюк. Таким чином, якби за подібну резолюцію проголосували делегати інших країн – це був би значимий факт із юридичної точки зору.
Утім, за словами Власюка, реальних юридичних наслідків звернення набуде тоді, коли на його основі в Україні, наприклад, впроваджуватимуться санкції стосовно Росії чи вводитиметься надзвичайний стан на прикордонних ділянках.
Декларація, в першу чергу, має політичний меседж, що ми нарешті вважаємо Росію державою-агресоромВіталій Власюк
«Для міжнародної сфери ця декларація, в першу чергу, має політичний меседж, що ми нарешті вважаємо Росію державою-агресором» – говорить він. Водночас, із точки зору міжнародного права визнати державу агресором може лише Рада безпеки ООН, або Міжнародний суд ООН, але цього теж не станеться», – коментує юрист.
Утім, ні Україна, ні будь-яка інша держава не можуть звертатись до Міжнародного суду ООН щодо Росії – вона не визнає його юрисдикції, роз’яснює експерт.
Рада безпеки ООН також навряд чи колись визнає Росію державою-агресором, говорить Власюк. Справа в тому, що для цього потрібне одностайне голосування усіх постійних країн-членів. На рівні з Францією, Великою Британією, США та Китайською Народною Республікою, право голосу має і Росія, що нівелює усі подібні ініціативи.
Оригінал публікації – на сайті Радіо Свобода
