Київ – «Державна рада Республіки Крим» 21 січня ухвалила рішення про «націоналізацію» «ДТЕК Крименерго». Підприємство привласнив кримський «парламент» під приводом того, що воно недобросовісно виконувало свої функції і займалося здирництвом. Експерти вважають, що фактичне захоплення «ДТЕК Крименерго» може ускладнити постачання електроенергії до Криму з території материкової України. У той же час, екс-депутат Верховної Ради України Андрій Сенченко сказав, що під виглядом «націоналізації» насправді міг статися тіньовий продаж майна «ДТЕК Крименерго» владі анексованого Криму.
Рішення про «націоналізацію» «ДТЕК Крименерго» було ухвалене на засіданні «Держради», яке відбулося 21 січня.
«Я впевнений, що кримчани сприймуть це рішення з ентузіазмом. Ви знаєте про те, як працювало «Крименерго» в останні роки, особливо після приватизації. Подвійне авансування платежів для підприємців, реальне вимагання грошей у різних підприємств під різними приводами», – сказав на засіданні самопроголошений прем'єр-міністр Криму Сергій Аксьонов.
Рішення «парламенту» Криму було моментально виконане. Як повідомили Крим.Реалії співробітники «ДТЕК Крименерго», вже 21 січня в офіси підприємства зайшли озброєні люди. Наступного дня «міністр» палива та енергетики Криму Сергій Єгоров повідомив, що на націоналізованому «Крименерго» була призначена тимчасова адміністрація.
У самій же компанії «ДТЕК» в день, коли було ухвалене рішення про передачу їхнього кримського відділення у власність влади Криму, відмовлялися від коментарів. Тільки наступного дня в прес-службі підприємства повідомили, що не очікували такого розвитку подій і пообіцяли розгорнуто викласти свою позицію пізніше.
«Для «ДТЕК» ситуація з націоналізацією «ДТЕК Крименерго» стала несподіванкою: ми не бачимо підстав для такого кроку. На поточний момент ми не отримували жодних судових рішень, в яких би йшлося про якісь порушення, здатні спричинити такі події. Ми з’ясовуємо ситуацію, що склалася, і надамо офіційну позицію за підсумками з'ясування всіх обставин», – повідомили в прес-службі компанії у коментарі агентству Інтерфакс-Україна.
Також в «ДТЕК» підкреслили, що на цей момент від стабільної роботи їхнього підприємства в Криму залежить життєдіяльність сотень населених пунктів, тисяч людей та установ.
Міненерго України поки мовчить
«Крименерго» з 2012 року входить до складу холдингу «ДТЕК» – енергетичного підрозділу корпорації «Систем Кепітал Менеджмент», що належить Рінату Ахметову. Основними видами діяльності компанії є передача та постачання електроенергії споживачам Криму.
Після анексії півострова «ДТЕК Крименерго» продовжило закуповувати «струм» з материкової України. Закупівля та розподілення електроенергії на півострові здійснювалися на підставі договору, укладеного з держпідприємством «Укрінтеренерго». Однак, як з'ясувалося днями, наприкінці грудня в Москві був підписаний новий договір між Україною і Росією з приводу постачання електрики до Криму. Згідно з документом, продавцем електроенергії, як і раніше, є «Укрінтеренерго», а от її купівлею займається вже не «ДТЕК Крименерго», а російське ТОВ «Центр здійснення розрахунків».
Низка українських експертів і політиків уже назвали укладений договір зрадою інтересів України і наголосили, що його потрібно терміново розірвати і притягнути підписантів до відповідальності. За словами експерта фонду «Майдан закордонних справ» Юрія Смелянського, після того, як «ДТЕК Крименерго» було «націоналізоване», стало ще більш незрозумілим, яким чином українська сторона має постачати на півострів електроенергію.
«У ситуації, що склалася, укладений договір стає ще мутнішим. Тому що для того, щоб передати електроенергію, потрібні транспортні мережі. В цьому випадку це дроти, натягнуті між стовпами. У Криму вони належать компанії «ДТЕК», яка не є учасником договору. Хто ж тоді буде постачати електроенергію в Крим?», – сказав Смелянський у коментарі для Крим.Реалії.
Як «націоналізація» «ДТЕК Крименерго» вплине на постачання електроенергії на півострів, у Міністерства енергетики та вугільної промисловості України з'ясувати поки не вдалося. Начальник відділу взаємодії із ЗМІ та зв'язків з громадськістю міністерства Анна Дудка запропонувала кореспонденту Крим.Реалії написати інформаційний запит, відповідь на який поки не надійшла. До Криму продовжує надходити електроенергія з материкової України, однак, на яких умовах вона реалізується і які господарюючі суб'єкти в цьому беруть участь – невідомо.
Сенченко: націоналізації не було
Експерт «Майдану закордонних справ» Юрій Смелянський оцінює рішення про націоналізацію «ДТЕК Крименерго» як бандитське захоплення майна, що є активом резидента України.
«Саме слово «націоналізація» абсолютно не підходить. Хто його націоналізував? Влада Кримського федерального округу? А що, хіба є така держава? Ні ми, ні влада не визнаємо Крим територією держави», – зазначив він.
Зовсім іншу оцінку події дає народний депутат Верховної Ради України попередніх скликань Андрій Сенченко. На його думку, насправді між «ДТЕК» і владою Криму може бути таємна домовленість, а насправді ніякої націоналізації не було.
«На мій погляд, є ймовірність, що це якась потойбічна домовленість. А насправді ніхто нічого ні в кого не націоналізував. Я цього не гарантую, але таке відчуття у мене присутнє, судячи з того, як реагує «ДТЕК», – вважає політик.
Сенченко припускає, що під виглядом «націоналізації» майно «ДТЕК Крименерго» могло бути просто продане. При цьому депутат зазначив, що він не може підтвердити свою гіпотезу фактами.
Кримський юрист Жан Запрута вважає, що, відповідно до російського законодавства, «парламент» Криму перевищує свої повноваження, оголошуючи про націоналізацію приватних підприємств.
«У нас націоналізацію – припинення права власності регулює Цивільний кодекс Російської Федерації. Для націоналізації потрібний федеральний закон. Кримський парламент не має права ухвалювати такі рішення», – сказав Запрута.
Правозахисник зазначив, що навіть на момент масових вимкнень електроенергії у кримської влади не було претензій до «ДТЕК Крименерго». А зараз раптово підприємству була висунута низка звинувачень, які стали приводом для позбавлення права власності. Запрута вважає, що в сформованих умовах «ДТЕК» варто звернутися до кримського суду. А в разі, якщо це буде безрезультатно, то слід йти далі – в російські суди вищої інстанції.
