Київ – Про схожість проблем Грузії та України, ймовірний час закінчення війни на Донбасі та повернення окупованих територій сайт Крим.Реалії розпитав відомого журналіста з Грузії Олега Панфілова.
Зустрітися з журналістом вдалося між співбесідами в нещодавно заснованій громадсько-політичній школі CAPS у Києві. Панфілов брав участь у відборі учнів до школи грузинських реформаторів, в якій збираються готувати нове покоління українських політиків.
У перебігу бесіди Панфілов висловив переконання, що зараз відбувається «м'яка анексія Абхазії», проте Крим раніше повернеться до колишнього статусу, ніж Абхазія і Південна Осетія, оскільки у випадку з анексованим півостровом Захід адекватно відреагував, і Росія потрапила в економічний колапс, через який просто не зможе утримувати окуповані території.
Також, на думку журналіста, саме економічне становище Росії відіб'ється і на часі припинення бойових дій на Сході України.
– Чи можна провести паралелі, говорячи про Україну, з проблемою окупації Криму та Грузією, яка також втратила свої території?
– Паралелі України та анексованого Криму й Грузії – очевидні та називаються імперіалізмом. Росія намагається відновити свою імперську велич і тому крім збройних захоплень ця імперська велич нічим не славиться. Росія опинилася в досить дивній ситуації, з дуже низькими технологіями, дуже нерозвиненою промисловістю та сільським господарством, але дуже великою кількістю зброї та амбіцій. Тому захоплення Криму – це практично те ж саме, що сталося в Грузії 92-93 роках, коли російські війська відкрито брали участь у сепаратистських рухах Абхазії й Південної Осетії.
Не можна називати конфлікт абхазо-грузинським та осетинсько-грузинським. Це російсько-грузинський конфлікт. У нас була ідея розбудовувати Грузію, створити сучасну державу, це дуже добре виходило, щоб осетини подивилися, як швидко розвивається Грузія і спробували до нас повернутися. Але це пов'язано не з небажанням абхазів і осетин, це пов'язано з рішенням Кремля та російської влади. Останній договір, який був підписаний в минулому році між Росією та Абхазією, практично узаконив вплив Росії на Абхазію. Згідно з угодою, створюється загальна армія, фінансування державних структур Абхазії і таке інше, фактично це така м'яка анексія, приблизно те, що сталося в березні минулого року в Криму.
Росія рано чи пізно зрозуміє, що Крим не російський. Крим належить за Конституцією Україні, а історично, не в тій варіації, яку вигадав Путін, Крим належить кримчанам
Аналогія тільки одна – це імперські амбіції. Як з цим боротися? Можна боротися за допомогою зброї, можна так, як це зараз відбувається: завдяки дуже потужній підтримці Заходу, Росія опинилася в такому економічному колапсі. І, швидше за все, подальший розвиток подій залежатиме від того, в якому стані буде російська економіка і чи зможе вона утримувати окуповані території. Це не лише Крим, не лише Абхазія, але і Південна Осетія, і Придністров'є теж. На жаль, ми змушені чекати і чекати в часі, коли Росія просто не зможе утримувати ці території. Звичайно, що на кожній території є якась кількість населення, у Криму є українські патріоти й не тільки кримські татари, але й етнічні українці та деяка частина росіян. І тому вони можуть активно брати участь у цьому процесі, коли Росія рано чи пізно зрозуміє, що Крим не російський. Крим належить за Конституцією Україні, а історично, не в тій варіації, яку вигадав Путін, Крим належить кримчанам. Боротися з імперіалізмом важко, але це необхідність.
– На Вашу думку, Крим, Абхазію й Південну Осетію – повернуть?
– З Абхазією і Південною Осетією Росії простіше, є спільні кордони. У Криму такого кордону немає. Крим виявився завдяки безглуздим амбіціям Путіна в дурній ситуації острова Криму, про який колись писав Аксьонов. Найближчим часом Крим чекає ізоляція. Не тільки територіальна, а й політична та, на жаль, культурна тощо.
Але, мені здається, з Кримом повернення Україні відбудеться швидше, ніж з Абхазією і Південною Осетією, хоча б тому, що в Абхазії і Південній Осетії, у цій агресивній тоталітарній пропаганді, виросло вже ціле покоління людей. Я був в Абхазії. Абхазьке телебачення за своїм змістом набагато гірше, ніж власне російське, тому що з ранку до вечора там говорять про грузинський фашизм, показують хроніки війни і так далі. Виховане ціле покоління людей, які не знають, що таке Грузія, і, відповідно, пропаганда сформувала з них агресивних людей. Але є історія, є давні взаємини між грузинами та абхазами, грузинами та осетинами. Надія є. Але з Кримом все відбудеться набагато швидше, хоча б тому, що проблемою Абхазії та Осетії не так активно займався Захід.
– Якщо в цілому говорити про ситуацію в Україні, в якій відбувається війна, як на вашу думку, чи здатна Україна подолати нові виклики? І в які терміни здолає військову агресію сусідньої держави?
– Незважаючи на війну, незважаючи на економічні труднощі Захід нарешті звернув увагу на проблеми країн пострадянського простору. Україна найбільша країна в Європі, тому її значимість для Європи велика, тому захід вирішив стримати імперський запал Росії, захистивши Україну. Я в цьому сенсі великий оптиміст, незважаючи на те, що Росія продовжує війну.
У Грузії є розуміння, що якщо Росія, не да Боже, придушить Україну, то від Грузії нічого не залишиться, наступною буде Грузія, точно так само, як і 7 років тому війна в Грузії була початком захоплення Криму. Про це говорили і політики, і експерти. У Грузії ставлення до України ідеально позитивне, і грузини ставляться до України з великою любов'ю. І не тільки тому, що є спільний ворог – Росія, але грузин і українців пов'язує дуже близькі відносини за останні 200 років. У Грузії велика кількість українців. Практично з перших днів Майдану в Тбілісі проводилися акції підтримки. На пострадянському просторі є абсолютно точно дві братніх держави: Грузія та Україна.
Я не військовий і не можу говорити про військові успіхи, але вважаю, що економічний колапс зараз в Росії наближає світ в Україні. Чим гірше буде з цінами на нафту, чим сильніше діятимуть санкції, тим швидше настане мир і в Україні.
– Чого очікувати в цьому плані в 2015 році?
– Дуже сподіваюся, що 2015 рік може бути дійсно переломним. Не думаю, що Захід вестиме якусь стриману політику щодо Росії. Усі заявили Путіну, що і Крим, і Схід України – це єдина Україна. І тому все залежить і від поведінки Путіна, і від якості тиску Заходу.
