Про них поки що нічого толком не відомо – тільки громадянство і національність. Навіть місце проживання трьох із п'яти заарештованих в Монпельє і Безьє не встановлене, а вибухівка, яку їм закидають, виявлена біля стадіону. Правда, ще глухо згадується про те, що поліцейським «довелося застосувати зброю» при затриманні обвинувачених у тероризмі, але з цією інформацією теж незрозуміло що робити. Мало кого спершу в'яжуть з гуркотом і пальбою, а потім з'ясовується, що помилочка вийшла.
Однак ключові слова вже сказані, щодо громадянства і національності, і вони, звичайно, викликають фурор в Рунеті й спричиняють деморалізуючий вплив на метрові наші телеканали. Ключові слова містять підказку. У заарештованих, за словами французького прокурора, російські паспорти і чеченські прізвища. І тут, ясна річ, події як мінімум останніх тижнів і днів самі собою складаються в шеренгу, і свіжа новина набуває конспірологічної переконливості, конкретоісті й повноти.
Все, так би мовити, сходиться.
Пам'ять послужливо підказує картини, імена, явки, цитати. Так і бачиш «піхотинців Путіна» на грозненському стадіоні, готових виконати будь-який наказ президента РФ. Перечитуєш вибрані місця з листування академіка Кадирова з Ходорковським і Венедиктовим – і словосполучення «особистий ворог» згадується негайно. Спостерігаєш «мільйонний мітинг» і маніфестацію на захист пророка, організовані Рамзаном Ахматовичем. І ось цей російськомовний напис на грозненському паркані теж забути не можеш: «Ми всі Куаші». Ну і ще дрібним рядком спливає нещодавнє таємниче викрадення чеченцями Павла Губарева. Він нібито звинуватив Кадирова в паризьких терактах, але зумів викрутитися і виправдатися.
Чеченці за Кадирова. Чеченці проти Європи, Америки та образливих карикатур. Чеченці воюють на Донбасі. А якщо розмотувати цей клубок далі, то як не згадати братів Царнаєвих, які вчинили теракт у Бостоні. Або вбивство у Відні Умара Ісраїлова, колишнього охоронця Кадирова. Та хоч Басаєва можна згадати, що воював в Абхазії на стороні російських військ. У цьому ланцюжку не вистачало однієї ланки, і арешти у Франції за звинуваченням у терорі якихось «російських чеченців» шикуються в ідеальний сюжет. Росія, яка перебуває у стані холодної війни із Заходом, обзавелася своєю ексклюзивною «Аль-Каїдою» з місцевим бен Ладеном на чолі.
Сюжет заворожує.
Головне, репутація у путінської Росії й у Рамзана Ахматовича такі, що найбільш дикі версії, пов'язані з їхньою діяльністю, відторгнення не викликають. І якщо Кадиров говорить, що теракт в редакції Charlie Hebdo здійснили західні спецслужби, щоб дискредитувати іслам і для чогось ще при цьому посилити «Ісламську державу», то чому не припустити, що справа в реальності цілком протилежна? Ось і чеченців зловили з російськими паспортами, і начебто вибухівку, що їм належить, знайшли на стадіоні, і без стрілянини при затриманні не обійшлося. Символічно.
Народ, перетворений на маніфестантів, переживає нині, можливо, не найжахливіші, але найсумніші часи у своїй історії
Єдина, але важлива вада, що міститься у всій цій конспірології, полягає в тому, що Європа – не Крим і не Донбас. І треба вже зовсім втратити не тільки зв'язок з реальністю, в чому дорікала Путіну фрау канцлерін, а й почуття самозбереження, щоб, конфліктуючи із Заходом, переймати методи найбільш відморожених ісламістських угруповань. Такого роду контрсанкції смертельно небезпечні насамперед для Кремля, не кажучи про чеченського вождя, і можуть обернутися відплатою настільки жорстокою, що падіння рубля здасться неприємністю, дрібною і смішною.
Тому розмірковувати слід скоріше не про «чеченський слід» у паризькому теракті, але про трагічну чеченську долю. Про народ, який пережив дві страшних війни, і про те, що умовою припинення бійні, платою і розплатою за мир для Росії і для Ічкерії стала кадирівська Чечня. Територія, де не діють закони РФ, де вибухають будинки родичів запідозрених у терорі, де тисячі озброєних чоловіків скопом записуються в піхотинці Путіна і на акціях проти французьких карикатуристів громадяни мітингують з тією ж покірною розпаленістю у поглядах, з якою в радянській Росії виходили затаврувати ганьбою троцькістсько-зиновієвських виродків і скажених собак.
А трагедії немає кінця, і народ, перетворений на маніфестантів, переживає нині, можливо, не найжахливіші, але найсумніші часи у своїй історії. Народ, який змусили до війни, до партизанщини і до мирного життя при Кадирові, досі носить тавро «терористів». Хоча в тому ж Донбасі свою Ічкерію засновують переважно зовсім інші люди.
Втім, «чеченські терористи» – це в Росії і тільки в Росії дуже стійкий зворот. На Заході не заведено приписувати певні нахили цілим народам, і слідство у справі заарештованих у Франції російських громадян будуть вести відповідно до закону і практики, в яких немає місця расистським упередженням. Так що Рамзан Ахматович може не турбуватися, якщо непричетний.
Ілля Мільштейн, політичний коментатор і публіцист
Думки, висловлені у рубриці «Погляд», передають точку зору самих авторів і не завжди відображають позицію редакції
