Спорожнілий після скасування поїздів в Україну залізничний вокзал Сімферополя, немов декорація до фільму-постапокаліпсису, де людей вразив невідомий вірус.
На коліях немає потягів, на платформах – людей. Табло зяє чорною порожнечею. Вхід на ескалатор до надземного переходу закритий. На привокзальній площі – тільки робітники. У касовому залі – незвично тихо і безлюдно. З дев'яти кас працюють тільки дві, але й біля них – жодного пасажира, лише на кріслах дрімають безхатченки. Мертву тишу зрідка порушує голос з динаміка, який повідомляє про відправлення електричок. Вони везуть пасажирів у Джанкой, Євпаторію, Солоне озеро. Єдиний поїзд, який тепер вирушає з вокзалу – Сімферополь-Джанкой. Він ходить 3 рази на день, складається лише з двох вагонів, але навіть їх не вдається заповнити. Охочих покататися до Джанкоя за 500 рублів – одиниці.
«Я з Харкова на поїзді сюди приїхала за 130 гривень, а тепер тільки до Джанкоя квиток коштує 170 гривень, – обурюється літня жінка. – Приїхала до дітей на останньому поїзді 26 грудня, наступного дня вже скасували повідомлення. А тепер не знаю, як вибиратися звідси».
Жваві таксисти снують вокзалом у пошуках пасажирів, яким потрібно їхати на материк. За місце в машині до Новоолексіївки беруть тисячу рублів.
«Прямо до вокзалу в Новоолексіївці доставлю, – вмовляє таксист жінку. – Можна, звичайно, і на перекладних, але це ж важко та й гроші ті ж. Звідси до Джанкоя – 500, там до Чонгара – 300, потім пішки 4 кілометри через кордон, а там до Новоолексіївки таксі коштує 100 гривень».
Вокзальні таксисти, які заробляли на перевезеннях залізничних пасажирів, залишилися не при справах.
«Тільки зареєструвався за російським законодавством, оформив патент для роботи, як потяги скасували, – нарікає вокзальний таксист-пенсіонер. – А тепер що робити? Я кілька тисяч заплатив за оформлення, тепер податок щомісяця треба платити 2000 рублів, в пенсійний фонд треба відраховувати, хоча в Україні пенсіонери не платили, а клієнтів немає».
Спорожнілі «ворота»
Частина таксистів із залізничного вокзалу подалися було на автовокзал Сімферополя. Однак там проти навали чужих збунтувалася своя таксистська «мафія». Багато вокзальних таксистів швидко зорієнтувалися і тепер працюють лише на доставку людей на материк. Вокзалом луною розносяться їхні вигуки: «Новоолексіївка! Чонгар!».
«Тільки Новоолексіївка, інших маршрутів тепер немає, – каже таксист. – Ще спробуй знайди пасажирів. Кажуть – дорого. А хіба це дорого? 160 кілометрів, з комфортом і через кордон не пішки».
До недавнього часу клієнтів у таксистів було більше. Однак тепер конкуренцію їм складають автобуси, які знову почали ходити між окупованим Кримом і материковою Україною. При цьому, Укртрансінспекція спростувала інформацію про відновлення автомобільного пасажирського сполучення з півостровом. Однак розклад у касі центрального автовокзалу говорить сам за себе. Квиток до Херсона коштує від 400 до 600 рублів, до Миколаєва – від 500, до Одеси можна доїхати за 950-1150 рублів.
«Автобуси без проблем пропускають через кордон. Ніякого обмеження немає», – розповіла агентству Крим.Медіа диспетчер центрального автовокзалу Сімферополя.
Квитки на материк розкуповують швидко. Опівдні до Новоолексіївки залишалося лише 4 непроданих автобусних квитки за 346 рублів – це майже втричі дешевше за таксі.
Купити їх можна і на вокзальній автостанції. Це єдине місце на залізничному вокзалі Сімферополя, де, як і раніше, людно. На внутрішньокримські автобусні рейси, як і раніше, багато пасажирів. Тут в каси черги, на платформах шумно – на заздрість спорожнілому залізничному вокзалу, який ще недавно іменували головними воротами Криму.
