Світові ЗМІ широко обговорюють і критикують пропозицію верховного представника Європейського союзу із закордонної політики Федеріки Моґеріні поновити в березні санкції проти Росії, але скасувати інші обмеження Євросоюзу. Інші видання продовжують робити прогнози щодо політики України та Росії на 2015 рік.
Американський часопис World Affairs запитує, чого варто очікувати від Росії та України у 2015 році. Відповідь – скоріш за все, нічого не зміниться. Це, водночас, і добре, і погано, зазначає видання.
Канадська делегація у НАТО: «Чого очікувати від Росії та України у 2015 році?»
Україна буде зміцнювати демократичні інституції та ставати сильнішою, хоча й буде скаржитися більше, ніж Росія, яка продовжить зміцнювати свій «фашистський режим», побудований навколо культу Путіна, який буде лише слабшати, зазначає видання. З економічної точки зору, обидві країни переживатимуть складні часи. З соціальної – громадська активність зростатиме і там, і там. Війна на сході України буде продовжуватися і надалі. «Україна продовжить наполягати, що території, окуповані Росією, окуповані лише тимчасово. Росія ж продовжить говорити про те, що війна в Україні є суто внутрішнім конфліктом», – зазначає часопис.
«Загалом, Україна та Росія будуть просуватися у діаметрально протилежних напрямках. Час працює на Україну і аж ніяк не на Росію, тому що час сприяє демократії, а не фашизму», – підсумовує видання.
Британська газета Times пише, що у ситуації з Україною не можна пропонувати російському президенту Володимиру Путіну більше пряників, посилаючись на пропозицію верховного представника Європейського союзу зі закордонної політики Федеріки Моґеріні поновити у березні санкції проти Росії, але скасувати інші обмеження ЄС , що стосуються військового втручання цієї держави до Східної України, у відповідь на певні поступки Москви.
Депутат Європейського парламенту від Польщі Яцек Саріуш-Вольський: «Забагато пряників. Щоб принести мир в Україну, ЄС має дотримувати санкції проти Кремля»
Газета нагадує, що Путін – не друг у біді та не стратегічний партнер. «Переважно, ідея Путіна про співпрацю полягає в обмежені західної політики, збільшенні власного впливу та напускання диму», – зазначає видання. Саме тому лише повне визнання Москвою права України вибирати та формувати власну політику є прийнятним. Будь-яка двозначність у позиції ЄС лише заохочує Путіна вірити в те, що він може послабити Захід і забрати частину території України, зазначає видання.
«Це поганий час для реабілітації російського лідера», – підсумовує газета.
Європейську дискусію щодо того, яку стратегію Захід має схвалити щодо Росії, обговорює і російська англомовна газета Moscow Times, яка нагадує, що Путін не поспішає розв’язати українську кризу. Виконання Мінської угоди означало б закриття кордонів для постачання російської зброї і військових сепаратистам на сході України, що, у свою чергу, призвело б до кінця так званих «народних республік». Не це є метою Путіна в Україні, зазначає видання.
«Путін хоче за допомогою сепаратистів змусити Київ прийняти такий собі «боснійський конституційний устрій», який би надав «республікам» особливого статусу в Україні з правом вето щодо політики безпеки», – вважає газета.
Редактор Moscow Times Ґрейс Кадігі: «Путін не поспішає розв’язати українську кризу. Поточна ситуація надає йому важелів. Компроміс – ні»
Тобто, ЄС має дві можливості – змусити українського президента Петра Порошенка надати особливого статусу окупованим регіонам, в обмін на стабільне припинення вогню з боку Росії, проти якої відмінять санкції, або й надалі дотримуватися режиму санкцій, ба навіть посилити його, щоб змінити цілі Путіна, підсумовує видання.
Американський часопис New Republic пише, що економіка Росії, що зазнає занепаду, починає втомлювати навіть «авторитарних союзників» Путіна. Взагалі, на думку автора статті, Євразійський економічний союз (ЄЕС), який офіційно розпочав свою роботу 1 січня 2015 року, був приречений у той момент, коли Росія анексувала український Крим. «Раптово, ЄЕС перетворився на таку собі вечірку, на якій ніхто не хоче бути, як один із тих жахливих сімейних обідів», – пише часопис.
Постійний представник Естонії при НАТО Лаурі Лепік
Через запровадження санкцій проти Росії, а також санкцій проти Заходу у відповідь, російський бізнес почав наводнювати Казахстан, який, крім того, через свою причетність до ЄЕС ніяк не може стати членом Світової організації торгівлі. Економічні проблеми, пов’язані з членством у Євразійському союзі, мають також і Білорусь, і Киргизстан, зазначає видання.
Крім того, новостворена інституція дала поштовх націоналістичним проявам у деяких країнах-членах. Замість того, щоб у 2015 році святкувати союз, на створення якого було витрачено близько 20 років, Казахстан, наприклад, буде святкувати 550-річчя казахської держави, яка, за словами Путіна, не існує. «Можливо зрозумівши розчарування свого творіння, Путін присвятив союзу рівно п’ять речень на тригодинній прес-конференції у грудні. Це був найвеличніший геополітичний проект президента, але за два тижні існування цей союз став найбільшою геополітичною поразкою Путіна», – підсумовує видання.
