Київ – Упродовж року, що минає, тисячі жителів півострова були змушені залишити свої будинки. Вони переїжджали і переїжджають на материк, ховаючись від переслідувань або не бажаючи жити під юрисдикцією чужої держави. Напередодні Нового року Крим.Реалії з'ясували, чи впоралася українська влада з тим, щоб прийняти кримських переселенців на материку і вирішити їхні проблеми, і чого чекають люди, які переїхали на континентальну частину країни.
«В цілому держава не змогла відповісти на багато викликів, пов'язаних з анексією півострова. Останні події, пов'язані з Кримом і Донбасом, демонструють незацікавленість влади в людях, які живуть або виїхали з тимчасово непідконтрольної територій України», – поділилася своєю думкою юрист Мережі правових приймалень Криму Альона Луньова.
Сама Альона виїхала з Криму після «референдуму», і на цей момент живе в Харкові. Там вона продовжує займатися правозахисною діяльністю. До анексії вона консультувала кримчан, які зіткнулися з порушенням своїх прав, тепер дівчина займається правовою допомогою переселенцям з півострова і Донбасу.
Луньова вважає, що одне з головних досягнень влади в роботі з внутрішньо переміщеними особами цього року – це забезпечення місцями в освітніх установах.
«У частині надання місць в дитячих садках і школах для діток переселенців з Криму проблем майже не виникало. Але це, швидше, наслідок того, що для влаштування дітей у навчальні заклади не потрібно було нічого вигадувати, винаходити механізми і процедури. Загалом-то, напевно, про всю систему освіти можна сказати, що вона впоралася», – зазначила Альона.
Головними провалами влади правозахисниця вважає надання кримчанам статусу нерезидентів і проблеми з видачею переселенцям необхідних документів.
«Багато непорозумінь було з виготовленням паспортів для кримчан, процедура виготовлення яких була визначена ледь чи не через півроку після анексії. Втім, ця процедура і зараз працює зі скрипом», – вважає вона.
Також до гострих проблем, з якими зіткнулися кримчани в році, що минає, Луньова віднесла заборону на транспортне сполучення з Кримом, блокування рахунків кримчан у ПриватБанку та інших банках.
Альона вважає, що в новому році в першу чергу влада має вирішити проблему нерезидентного статусу жителів півострова.
«Я не знайшла жодного виразного розумного обґрунтування такого спеціального статусу кримчан, а головне – його доцільності. Цей статус дискримінує й приводить до обмеження прав кримчан. Ще одне питання, яке є дуже болючим для багатьох – неможливість використання своїх раніше відкритих у Криму банківських рахунків. Не впевнена, що зараз держава володіє достатньою силою і правовими механізмами впливу на той же Приватбанк. Але це та сама проблема, у вирішенні якої влада не може займати позицію стороннього спостерігача», – сказала вона.
Також Луньова сподівається, що Україна в 2015 році вирішить питання визнання деяких документів, виданих в Криму, що необхідно для перетину адміністративного кордону з материком і можливістю користуватися багатьма законами в Україні.
Найкращий подарунок – повернення Криму
Для координатора руху «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна рік, що минає, також був переломним. Напередодні «референдуму» його викрала кримська самооборона і більше тижня утримувала в полоні, де він зазанав тортур. Зараз повернутися на півострів він не може, і облаштовується в Києві. Тим, як українська влада вирішує проблему кримських переселенців, він також не задоволений.
«Керівництво держави так і не усвідомило, що була здійснена окупація Криму, оскільки їхні реальні справи розходяться з гучними заявами. Тільки завдяки громадськості ми спонукаємо представників влади до певних дій щодо захисту прав і свобод вимушених переселенців. Влада недооцінює вплив громадськості й навіть не прагне встановити діалог», – обурився Щекун.
Активіст чекає від влади, що наступного року вона почне виконувати закон «Про права і свободи внутрішньо переміщених осіб» та інші нормативно-правові акти, що стосуються переселенців. Щекун вважає, що держава має розробити соціальну програму з будівництва житла та інші проекти для кримчан, які виїхали на материк.
«Людям ніде жити, вони не в змозі постійно жити в санаторіях і пансіонатах або платити оренду за житло. Треба вирішувати цю проблему», – зазначив активіст.
Заступник голови Кримської польової місії з прав людини Ольга Скрипник, яка також вимушено виїхала з півострова, в новому році очікує від влади створення повноцінної стратегії для деокупації та реінтеграції Криму до складу України.
«Я сподіваюся, що наступного року новий парламент буде здатний ухвалити політично виважені рішення і нове законодавство, а також ухвалити стратегію деокупації та реінтеграції Криму. У першу чергу, переселенці хочуть побачити, як Україна працюватиме з Кримом. Незважаючи на те, що вони переселенці, Крим – це їхня Батьківщина, там їхні друзі та сім'ї. Їм потрібно розуміти, яким чином будуть зберігатися ці зв'язки», – сказала Ольга.
Створити базу переміщених осіб
Експерти також дотримуються думки про те, що держава незадовільно справляється з вирішенням проблем внутрішніх переселенців. За словами директора Центру дослідження суспільства Тараса Доронюка, головними досягненнями влади можна назвати задоволення мінімальних соціальних потреб, надання тимчасового житла частині людей, а також ухвалення профільного закону про внутрішніх переселенців.
«Ці речі можна позначити як своєрідний позитив, хоча вони і приймалися із запізненням і містили багато проблемних моментів», – зазначив експерт.
Відвертими провалами Доронюк вважає нездатність держави вирішити проблеми, що виникли на перших етапах після появи переселенців: реєстрації, інформування, подолання різноманітних бюрократичних перешкод у всіх сферах.
«Також проблемним питанням, яке впливало і на вищезгадані процеси, була відсутність координації між різноманітними відповідальними органами», – підкреслив він.
На думку експерта, в майбутньому році першочерговим завданням держави має стати створення системи зі збору інформації про кількість і потреби внутрішньо переміщених осіб.
«На базі такої інформації можна почати роботу зі стратегії інтеграції внутрішньо переміщених осіб. Це, в свою чергу, неможливе без координації всіх зацікавлених сторін, чого зараз немає, але це критично необхідно змінювати», – сказав Доронюк.
За його словами, створення подібної бази відомостей не є питанням значних державних витрат, і більше того, міжнародні організації вже зараз готові допомагати фінансово для реалізації великої частини цих заходів.
