Світові ЗМІ обговорюють успіхи українських волонтерів і те, як вони можуть перемогти у війні з сепаратистами на сході країни. Деякі видання говорять про небезпеку російської експансії, яка може призвести до широкомасштабної війни, адже деякі країни, зокрема, Україна, уже продемонстрували свою готовність боротися з «російським імперським деспотизмом».
Американська газета New York Times пише про українських «воїнів Facebook-у», волонтерів, які за допомогою соціальних мереж збирають кошти, обладнання, медикаменти та багато іншого для військових на сході України. Волонтери не користуються офіційними бюрократичними каналами, які вимагають часу та низку паперів, що є неприпустимим у часи війни, зазначає видання.
Більше того, Україна залишається однією з найбільш корумпованих країн світу. Тобто, бюджетні гроші, які можна витрачати, задовольняючи запити волонтерів, швидше за все, вже розкрадені чи розтрачені марно, пише газета. «Українське громадянське суспільство все частіше робить те, що держава зробити не в змозі. Те, що держава забезпечити не може, знаходять громадяни; там, де держава є повільною та не рішучою, громадяни діють швидко та зібрано», – пише видання.
Через це, міжнародна спільнота має змінити стратегію своєї допомоги Україні. США та ЄС мають надати кошти, які оминатимуть корупційну владу України та потраплятимуть у руки організацій громадського суспільства. «Щоб перемогти сепаратистів на сході країни, фінансувати варто український народ, а не лише уряд країни», – пише New York Times.
Американський часопис American Interest зазначає, що Москва розділяє політику країн Центральної та Східної Європи, адже не дивлячись на те, що європейський комунізм починає забуватися, деякі європейські країни все ще знаходяться під впливом Кремля.
Російська кампанія в Україні розділила країни Східної та Центральної Європи на два табори, пише видання. В одному з них – Польща, Румунія, Литва, Латвія та Естонія, які побоюються експансії Росії та намагаються їй протистояти. З іншого боку знаходяться країни, які все більше залежать від Москви, – Болгарія, Сербія, Угорщина, Словаччина та Чехія, хоча позиції президента й уряду, зокрема, в Чехії, Словаччині та Болгарії стосовно Кремля і відрізняються, зауважує видання.
Підтримка Москви націоналізму, ультра-консерватизму та євроскептицизму в Європі є вигідним способом підірвати ЄС зсередини. Деякі європейські парламентарі є центрально-європейськими націоналістами, для яких російський президент Володимир Путін – це захисник традиційних цінностей. «Як це не парадоксально, але ці депутати, в кінцевому рахунку, ставлять під сумнів незалежність своїх країн, підтримуючи режим, який вважає суверенітет своїх сусідів тимчасовим явищем», – підсумовує American Interest.
Міжнародна некомерційна медіа-організація Project Syndicate нагадує про нещодавні дипломатичні успіхи Росії, зокрема в Ірані, Північній Кореї і Пакистані. Крім того, не дивлячись на ізоляцію Росії Заходом, дипломатичний вплив і значення Росії збільшується, зокрема, у Китаї.
Надаючи цим країнам альтернативи американському тиску на такі проблеми, як відмова від ядерної зброї і боротьба з тероризмом, нещодавні кроки Росії серйозно ускладнили дипломатичні зусилля США. «Хоча Путін не порушив міжнародного консенсусу з цих питань, він може заблокувати прогрес у розв’язанні цих питань, щоб змусити США змінити свою політику щодо України чи інших країн. У результаті, і без того небезпечна ситуація щодо глобальної безпеки може стати ще більш небезпечною», – підсумовує видання.
Американська газета Washington Times пише, що Путін хоче домінувати над цілою Європою. Москва бажає не просто територіальної експансії, але реорганізації європейської безпеки з огляду на нові, встановлені Кремлем, кордони. «Ця мета неминуче означає війну, адже Україна, Польща та інші європейські країни вже продемонстрували свою готовність протистояти російському імперському деспотизму», – зазначає видання.
Це вимагає рішучих дій Заходу, пише газета. «Якщо ми не почнемо діяти сьогодні, ми будемо змушені діяти пізніше і коштуватиме нам це дорожче – життя людей, цінності західних націй і, можливо, навіть незалежності й демократії на пострадянському просторі», – підсумовує Washington Times.
