Київ – Після шквалу критики Національний банк України вніс коригування до постанови №699, яка прирівнює громадян з кримською реєстрацією до нерезидентів. Згідно з ухваленими змінами, статус резидента повертається кримчанам, які надали банку довідку про постановку на облік як внутрішньо переміщена особа. Правозахисники вважають, що нова постанова не виправляє ситуації, оскільки економічні права громадян України, які залишаються на анексованому півострові, як і раніше, обмежуються. При цьому НБУ не тільки не скасував норму, згідно з якою блокуються рахунки юридичних осіб, але й постановив закрити рахунки фізичних-осіб підприємців.
Нацбанк на своєму сайті 18 грудня повідомив про ухвалення постанови №810. Відповідно до цього документа вносяться зміни до постанови НБУ №699, яка раніше викликала масу зауважень і звинувачень, як з боку громадських організацій, так і комерційних банків.
«Національний банк України оптимізував і доповнив норми, спрямовані на забезпечення ефективної роботи під час проведення операцій за участі суб'єктів Криму, які були введені постановою правління НБУ від 03.11.2014 №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим», – повідомила прес-служба регулятора.
Як повідомлялося, основною претензією громадських діячів до постанови НБУ було те, що згідно з цим документом громадяни України, які зареєстровані в Криму, прирівнюються до нерезидентів – тобто іноземних громадян, які займаються економічною діяльністю на території України. Також, за словами правозахисників, масу незручностей для кримчан створила норма постанови, згідно з якою рахунки юридичних осіб, зареєстрованих на території півострова, блокуються.
Нові обмеження
У новому нормативному акті НБУ значиться, що в постанову №699 вноситься низка змін і доповнень. Зокрема, вимушені переселенці з Криму були визнані резидентами.
«За підсумками аналізу практичної реалізації введених норм, а також з урахуванням зауважень і пропозицій банківського співтовариства, резидентами України визнані фізичні особи, які є внутрішньо переміщеними особами та отримали передбачену законодавством України довідку, що підтверджує їх проживання на материковій території», – повідомили в НБУ.
А ось норму про закриття рахунків юридичних осіб з кримською реєстрацією Нацбанк вирішив не скасовувати. Замість цього НБУ детально прописав, яким чином комерційні банки зобов’язані заблокувати ці рахунки, і що відбувається з коштами на цих рахунках.
Так, згідно з ухваленою постановою, юрособи з Криму мають відкрити на території материкової України новий банківський рахунок, на який будуть переказані належні їм кошти.
Тепер для того, щоб підприємці з кримською реєстрацією могли скористатися своїми заблокованими коштами, їм необхідно укласти з банком новий договір, який вони підписують як нерезиденти
Більше того, в новій постанові НБУ розпорядився про закриття рахунків фізичних осіб-підприємців, хоча раніше обмежень для «ФОПів» не було.
Тепер для того, щоб підприємці з кримською реєстрацією могли скористатися своїми заблокованими коштами, їм необхідно укласти з банком новий договір, який вони підписують як нерезиденти.
Також у постанові №810 йдеться про закриття рахунків «фізичних осіб-суб'єктів Криму». До цієї категорії НБУ зараховує кримчан, які залишаються на анексованій території і не є переселенцями.
Банкіри задоволені
Представники комерційних банків, які раніше стикалися з проблемами при реалізації постанови №699, задоволені тими змінами, які були введені регулятором. Координатор Комітету банківських продуктів та правового забезпечення Незалежної асоціації банків України Дмитро Глинський у коментарі для Крим.Реалії зазначив, що НБУ усунув головну недоробку – визнання кримських переселенців нерезидентами.
«До них взагалі не застосовуються норми про блокування рахунків. Вони можуть зі своїми рахунками працювати, як і раніше. Тобто режим їхніх рахунків ніяк не змінюється», – зазначив експерт.
Крім того, Глинський позитивно оцінює те, що в постанові тепер більш докладно прописано, що робити банкам з рахунками юридичних осіб.
«Національний банк з нашою допомогою з’ясував порядок, доповнив перелік операцій, які допускаються з рахунком. Тепер з цього рахунку можна переказувати кошти на переоформлений рахунок. Також через цей рахунок можна провести операції закриття депозиту, чого раніше передбачено не було», – підкреслив представник НАБУ.
У банкірів залишається низка претензій до запропонованого регулятором порядку роботи з кримськими клієнтами
Однак у банкірів залишається низка претензій до запропонованого регулятором порядку роботи з кримськими клієнтами. За словами Дмитра Глинського, у постанові, як і раніше, не обумовлений термін закриття рахунків. Також залишається незрозумілим, що робити з рахунками, якщо є якісь обставини, які забороняють списати гроші з рахунку, наприклад, арешт.
«Не зрозуміло, що робити банку, якщо клієнт не дає реквізитів нового рахунку, на які можна переказати його гроші. На цей момент порядку роботи з таким рахунком немає. Він залишиться висіти, і ним не можна буде користуватися», – сказав Глинський.
За його словами, зараз експерти НАБУ продовжують вивчати ухвалену Нацбанком постанову, і, можливо, нададуть регулятору рекомендації з приводу того, як його можна вдосконалити.
Нацбанк завалюють позовами
А правозахисники говорять, що новий документ, ухвалений НБУ, як і постанова №699, є дискримінаційним і протизаконним. За словами експерта Регіонального центру з прав людини, адвоката Сергія Зайця, інформація про те, що НБУ виправив всі протиправні норми, не відповідає дійсності.
«Ті засоби, якими Нацбанк намагається вирішити проблеми, є несумісними з положеннями європейської конвенції про права людини і основоположними свободами», – вважає юрист.
Навіть незважаючи на те, що з кримських переселенців був знятий статус нерезидентів, Нацбанк продовжує вести відносно кримчан дискримінаційну політикуСергій Заєць
На його думку, навіть незважаючи на те, що з кримських переселенців був знятий статус нерезидентів, Нацбанк продовжує вести відносно кримчан дискримінаційну політику.
«Санкції НБУ дійсно не поширюватимуться на осіб, які не можуть довести свою надійність і надати довідку про те, що вони внутрішні переселенці. Така довідка діє 6 місяців. З одного боку, такий документ може отримати будь-яка особа. З іншого боку, довідку потрібно раз на шість місяців оновлювати. Це порушує статтю 14 Європейської Конвенції, яка забороняє дискримінацію, а ця постанова є дискримінацією, тому що встановлює окремі правила для певної групи населення України», – зазначив адвокат.
Заєць обурився тим, що Нацбанк не тільки не скасував санкції відносно кримчан, але й увів нові. Зокрема, були заблоковані рахунки самозайнятих осіб.
«Національний банк передбачив, що грошові кошти юросіб та фізичних осіб-підприємців мають бути перераховані на інші банківські рахунки, відкриті власниками коштів. Однак насправді це теж є єзуїтством, тому що багато підприємців не зможуть відкрити новий рахунок, на який будуть переказані кошти», – підкреслив експерт.
Координатор руху «Євромайдан-Крим» Андрій Щекун зазначив, що через рішення НБУ комерційні банки закрили не тільки рахунки бізнесменів, але й громадських організацій. За його словами, фінустанови відкривають юрособам доступ до грошей тільки у випадку, якщо вони перереєстровуються на території материкової України. Однак, за інформацією активіста, пройти перереєстрацію кримським громадським організаціям вкрай складно, і цей процес може затягнутися на місяці.
«Інформацію про юросіб та фізичних осіб-підприємців розкидали по трьох областях України. Деяким організаціям доводиться шукати необхідні документи в районних центрах. Доводиться виїжджати на місце і змінювати місце реєстрації самої організації. А отримувати нову адресу реєстрації кримчанам складно, і часто доводиться знаходити і вказувати фіктивну адресу», – зазначив Щекун.
Правозахисники наполягають на тому, що ті, хто має в українському паспорті кримську реєстрацію, залишаються такими ж громадянами України, як і жителі інших областей країни. Введені Нацбанком обмеження вони вважають антиконституційними, і вже подали низку судових позовів з вимогою скасувати дискримінаційну постанову. Українська Гельсінська спілка з прав людини навіть виклала на своєму сайті зразок позову і пропонує всім громадянам з кримською реєстрацією судитися з Національним банком.
