Київ – У Києво-Могилянській академії 22 грудня відбулася масштабна науково-практична конференція на тему реалізації прав кримськотатарського народу на території України. В обговоренні взяли участь десятки політиків, чиновників, експертів та учасників кримськотатарського національного руху. За задумом організаторів, результати дискусії, що відбулася, будуть використані для розробки законодавства, необхідного для вирішення проблем корінного народу Криму.
На цей момент перед українським парламентом стоїть завдання ухвалити закон про статус кримськотатарського народу. Зокрема для того, щоб обговорити, які норми в ньому повинні міститися, і була скликана конференція під назвою «Український шлях у забезпеченні прав кримськотатарського народу як корінного народу України». Про це в коментарі для Крим.Реалії повідомив завідувач відділом забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Арсен Жумаділов.
«У березні сталася окупація, і в цьому ж місяці була ухвалена історична за своєю суттю постанова Верховної Ради України про гарантування прав кримськотатарського народу як корінного народу в складі української держави. Минув майже рік, але, на превеликий жаль, ми не побачили великої активності у зв'язку з цією постановою. Зараз ми хочемо винести всі ці проблеми, актуалізувати, проговорити, щоб задати темп на наступний рік, зокрема для законодавців», – сказав він.
Помилки України використовує Кремль
Виступаючи з вітальним словом, президент Києво-Могилянської академії Андрій Мелешевич зазначив, що його ВНЗ готовий стати основним майданчиком для обговорення шляхів вирішення кримськотатарського питання.
«Ще три роки тому на базі Києво-Могилянської академії була відкрита сертифікатна навчальна програма «Кримські студії». За цей час близько 70 студентів різних київських ВНЗ прослухали курси та отримали знання з етногенезу та історії державних інституцій кримських татар», – зазначив керівник «Могилянки».
Мелешевич повідомив, що керівництво ВНЗ має намір відновити роботу цієї навчальної програми, а також розглядає можливість відкриття в академії науково-дослідного центру імені Ісмаїла Гаспринського, який об'єднає дослідників корінного народу Криму з усієї України.
Минула конференція була розділена на три блоки. У першій частині обговорювався досвід боротьби за права кримськотатарського народу в незалежній Україні, у другій – міжнародне та національне право у забезпеченні прав корінних народів. Остання третя частина була присвячена тому, як виконуються вже наявні нормативні активи і державні програми, що стосуються кримських татар.
Перший доповідач – Уповноважений президента України у справах кримськотатарського народу Мустафа Джемілєв зазначив, що в умовах, коли Крим анексований Росією, перед українською державою стоїть завдання виправити прорахунки, які дозволили сусідній державі вторгнутися на територію півострова.
«Одним з таких заходів є ухвалення нормативних актів, що захищають права кримськотатарського народу. На превеликий жаль, незважаючи на всі зусилля національного руху кримськотатарського народу, за чверть століття існування української держави ми в цьому плані успіхів досягти не змогли», – підкреслив Джемілєв.
За його словами, помилки України зараз активно використовує влада анексованого Криму, яка намагається переконати кримських татар, що Росія вирішить їхні проблеми в найкоротші терміни. При цьому Джемілєв зазначив, що більшість представників корінного народу Криму не вірить у ці заяви, оскільки слова нової адміністрації півострова розходяться з їхніми справами.
Уповноважений президента також зазначив, що фатальною помилкою української влади стало те, що досі не був ухвалений закон про статус кримськотатарського народу. В результаті функціонування кримськотатарської мови було зведене до нуля, а представництво кримських татар у владі було непропорційним.
«Це було дуже ефективно використано Росією для швидкої окупації Криму», – підкреслив Джемілєв.
Національну автономію створювати рано?
Голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров також підтримав ідею про те, що Росії не вдалося б анексувати півострів, якби права кримських татар були реалізовані в законодавстві і на практиці.
«Правове врегулювання місця кримськотатарського народу в правовій системі української держави, забезпечення прав кримськотатарського народу щодо вільного вирішення своєї долі свідчитимуть про те, що ми закладаємо основи для того, щоб ніколи на нашій українській землі не повторювалися ті трагедії, учасниками і свідками яких ми є», – сказав він.
Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Оксана Філіпішина нагадала, що на цей момент на території материкової України перебуває велика кількість кримських татар, які вимушено залишили півострів. На її думку, вони гостро потребують не тільки захисту своїх соціально-економічних прав, а й культурних.
«Їхні проблеми заслуговують значної уваги з боку держави. Тому що такі питання, як мовна, культурна та релігійна ідентичність для кримськотатарського народу є ще більш чутливими, ніж для решти громадян України, які зараз змушені залишити свої будинки», – підкреслила представниця Омбудсмена.
Однією з основних тем, які стали предметом обговорення на конференції, було створення національної автономії кримських татар на частині території Херсонської області. Експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер у своїй доповіді презентувала результати соціологічного дослідження на тему того, як українська громадськість ставиться до можливої появи такої структури. За її словами, дослідження являло собою опитування серед політиків, чиновників, журналістів і громадських діячів з різних регіонів України. У результаті з'ясувалося, що навіть найактивнішій частині українського суспільства мало відомо про права корінних народів. Згідно з результатами дослідження, громадськість поки що насторожено ставиться до того, щоб створити національну кримськотатарську автономію на континентальній частині країни.
«Респонденти вважають, що можливість створення національної територіальної автономії кримських татар на Херсонщині або взагалі невідома, або виглядає занадто конфліктною і такою, що може викликати спротив місцевого населення», – сказала Беліцер, виступаючи на конференції.
На її думку, для створення національно-культурної автономії кримських татар в Херсонській області недостатньо тільки змін у законодавстві. Як зазначила Беліцер, для того, щоб подібні реформи позитивно сприймалися представниками всього населення, Україні необхідно проводити широкі інформаційно-просвітницькі кампанії з цього питання. Крім того, вона, як і багато інших учасників конференції, висловила думку про те, що Україна в справі реалізації прав кримських татар має спиратися на вже існуючий досвід захисту прав корінних народів, напрацьований в прогресивних європейських країнах.
На завершення конференції була ухвалена резолюція, в якій було оголошено про створення робочої групи для розробки закону «Про статус кримськотатарського народу, як корінного народу України». До роботи над цим документом запрошені всі відповідні державні відомства і неурядові організації. Також в заяві висловлюється підтримка ініціативи Києво-Могилянської академії зі створення освітньо-дослідницького центру «Кримські студії» ім. Ісмаїла Гаспринського.
