Київ – Найближчим часом з ініціативи Уповноваженого Президента України у справах кримських татар Мустафи Джемілєва буде запущено низку проектів, спрямованих на захист прав корінного народу Криму. Завідувач відділу забезпечення діяльності уповноваженого Арсен Жумаділов в інтерв'ю для Крим.Реалії розповів про те, що скоро в Києві буде відкритий новий аналітичний центр «Кримські студії», а в законодавстві України може з'явитися норма, згідно з якою у кримських татар буде своя депутатська квота в парламенті.
– У Києво-Могилянській академії 22 грудня відбудеться конференція, присвячена реалізації прав кримських татар. Розкажіть, що саме на ній обговорюватиметься і з якою метою вона проводиться?
– Конференція носить назву «Український шлях у забезпеченні прав кримськотатарського народу як корінного народу України». Ми проводимо її наприкінці року, оскільки цей рік насправді дуже відрізняється від попередніх. У березні сталася окупація, і в цьому ж місяці була ухвалена історична за своєю суттю постанова Верховної Ради про гарантування прав кримськотатарського народу в складі української держави. Минув майже рік, але, на превеликий жаль, ми не побачили великої активності у зв'язку з цією постановою. Зараз ми хочемо винести всі ці проблеми, актуалізувати, проговорити, щоб задати темп на наступний рік, зокрема й для законодавців.
– Які саме проблеми ви маєте на увазі?
– У постанові Верховна Рада оголошує про те, що кримськотатарський народ є корінним народом України. Це добре, але потрібний закон про статус кримськотатарського народу. Він не розроблений ніким. Українська держава сказала, що вона гарантує цей статус, але ні мін'юст, ні законодавці, ні інші органи нічого не ініціювали. Одним з результатів цієї конференції стане створення робочої групи для підготовки закону про статус кримськотатарського народу як корінного народу України.
Друга проблема полягає в тому, що наші органи самоврядування – Курултай і Меджліс досі не вбудовані в правове поле України. Кримськотатарське питання стає заручником політичної кон'юнктури. Ми б цього не хотіли. Ми хочемо, щоб у законодавстві були чітко закріплені права та обов'язки органів національного самоврядування. Таким чином кримські татари матимуть суб'єктність в українській державі.
Третя проблема, на яку ми хочемо звернути увагу, полягає в тому, що взагалі кримськотатарське питання трохи заговорюється. Є багато шуму і скарг на ті чи інші проблеми. Але не можна сказати, що є потужний експертний рух, в межах якого обговорюється все те, що стосується кримських татар. Для того, щоб почати вирішувати цю проблему, в рамках Києво-Могилянської академії буде створений аналітичний центр «Кримські студії», який продовжуватиме інтелектуальні традиції України щодо кримських татар. Але акцент робитиметься не на культурі й мові, як це було раніше, а на політологічному, соціологічному та правознавчому аспектах кримськотатарського питання.
– Хто увійде до складу цього центру, і ким він буде фінансуватися?
– Ці студії створюються за безпосередньої участі Києво-Могилянської академії, за що ми їй дуже вдячні. Вони створюються також за ініціативою Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва і Меджлісу кримськотатарського народу.
Це буде аналітичний центр, і ми матимемо там експертів і викладацький корпус для студентів Києво-Могилянської академії.
– За вашими словами, однією з невирішених проблем є те, що досі немає закону про статус кримськотатарського народу як корінного народу України. Але є думка, що до його ухвалення, парламент має проголосувати за закон про етнонаціональну політику України. Чи потрібний, на ваш погляд, такий закон, і які функції він має виконувати?
– Насправді, є два підходи до вирішення кримськотатарського питання. Відповідно до першого підходу, ми вирішуємо тільки кримськотатарське питання, згідно з другим – ми вирішуємо всі етнонаціональні питання. Насправді, я і ще низка експертів є прихильниками того, що кримськотатарське питання не може ставати заручником всієї етнонаціональної ситуації в Україні, оскільки є дуже багато питань. І якщо ми будемо прагнути вирішити їх усі одночасно, то є дуже великий ризик, що кримськотатарське питання так і залишиться невирішеним.
– Тобто, на вашу думку, спочатку потрібно ухвалювати окремий закон про кримськотатарський народ?
– Я думаю, так. Ми маємо вирішувати проблеми крок за кроком і не намагатися все вирішити відразу. Тому що є маса складних питань: питання російської меншини, питання болгар в Одеській області, румунів у Чернівецькій області та багато інших. Якщо ми спробуємо все це вирішити за раз, я дуже сумніваюся, що це буде зроблено швидко.
Зараз ми розуміємо, що вирішення кримськотатарського питання не терпить зволікань і не може чекати, поки пройдуть роки. Ситуація є критичною, ми маємо забезпечити ці права, щоб кримські татари мали можливість говорити від імені корінного народу України.
– Які саме права в першу чергу мають бути надані кримським татарам у цьому законі?
– Ми провели опитування експертів і громадських активістів з-поміж кримських татар на тему того, що повинно міститися в цьому законі. Одна із запропонованих норм полягає в тому, що під час виборів до Верховної Ради України мають існувати окремі багатомандатні кримськотатарські округи. Тобто ми закріплюємо в правовому полі України те, що кримські татари обирають, наприклад, п'ять народних депутатів, і це вирішує велику кількість проблем. Ми перестаємо бути заручниками якоїсь політичної сили, до якої ми приєдналися, і більше не сприймаємося, як противники тих, до кого ми не приєдналися. Ми маємо свої внутрішні вибори. І люди, які перемогли на них, будуть представляти саме кримських татар, а не ті чи інші політичні сили.
– Чи не виникне правова колізія, якщо ця норма буде ухвалена? Адже, згідно з Конституцією, громадяни України всіх національностей рівні перед законом, і створення кримськотатарських округів може бути сприйняте як дискримінація інших народів.
– Є дві концепції прав людини: індивідуальні права та колективні. Обидві ці концепції мають право на існування. Європейський підхід полягає в гармонійному поєднанні цих двох підходів. У тій же Конституції України чітко сказано, що Україна гарантує права корінних народів. Ті норми, про які я говорю, перебувають в рамках саме такого розуміння.
– Але все-таки, якщо, наприклад Венеціанська комісія вважатиме такі норми неприйнятними, що тоді?
– Якщо Венеціанська комісія так скаже, ми з нею поговоримо. Насправді, є дуже серйозні експертні розробки, які створювалися протягом усього часу української незалежності. Більшість експертів, які спеціалізуються на цих питаннях, будуть присутні на конференції 22 грудня. Ми почуємо глибинні аналітичні доповіді про те, як ці дві концепції прав людини об'єднуються.
– Зараз триває дискусія на тему того, чи варто окремі райони Херсонської області передати Автономній Республіці Крим та створити там кримськотатарську національну автономію. Ця тема буде обговорюватися на конференції? І як ви думаєте, чи варто створювати кримськотатарську автономію за межами півострова?
– Так, ця тема також буде обговорюватися. Це дуже актуально, критично і своєчасно. Ми закликаємо – ще до того, як ми проголосимо національну територіальну автономію кримських татар, ми повинні чітко зрозуміти, що саме вона означає. Має бути зрозуміло, які саме норми будуть введені.
Це треба зробити для того, щоб, по-перше, самі кримські татари знали, на що вони мають право, а на що – ні. А, по-друге, щоб всі інші зрозуміли, що це не страшно, це нормально і буде працювати без обмежень для їхніх прав.
– Наскільки я розумію, планована конференція – це тільки один з етапів діяльності для вирішення кримськотатарського питання. Які кроки ще плануються?
– Це справді так. Конференція – це тільки один крок, який ми робимо, щоб актуалізувати ці питання. Ми на цьому не зупинимося.
По-перше, за результатами цього року офіс Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу опублікує великий звіт українською та англійською мовами. Ми його будемо доводити до відома міжнародних організацій, щоб вони звернули на нього увагу. З цього приводу у нас буде дуже багато активності на початку і в середині січня.
Крім того, ми сфокусовані також на питаннях, пов'язаних із взаємодією з Херсонською областю та Автономною Республікою Крим. 24 грудня буде проведений круглий стіл, який так і називається «Херсонщина як нова прикордонна зона», в якому візьмуть участь представники багатьох структур. Це і органи державної влади на місцях, органи місцевого самоврядування, прикордонники, митниця. Ми спробуємо зрозуміти, які виклики перед нами стоять для того, щоб ми чітко зрозуміли, які законодавчі ініціативи слід внести до Верховної Ради.
Для того, щоб забезпечити реалізацію всіх цих ініціатив, ми дуже щільно співпрацюємо з Кабінетом міністрів України, а саме з департаментом у справах Криму. Ми працюємо з депутатським корпусом. Йдеться не тільки про Мустафу Джемілєва, але й про всіх депутатів, які увійшли до міжфракційного об'єднання «Крим». І, крім того, самі ми є структурою Адміністрації президента. Тобто задіяні всі три центри влади для того, щоб втілювалися рішення, необхідні кримськотатарському народу.
