Брюссель – Глава українського уряду Арсеній Яценюк завершує свій візит до євроустанов і НАТО виступом у Європейському політичному центрі. Там він планує розповісти про пріоритети Кабміну, визначені на тлі нинішніх викликів, та поспілкуватися з місцевими аналітиками й експертами. Напередодні разом із керівником європейської дипломатії Федерікою Моґеріні прем’єр-міністр провів перше засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
Перше засідання Ради асоціації Україна-ЄС, де, за словами голови європейської дипломатії Федеріки Моґеріні, було «відкрито нову сторінку двосторонніх відносин», так би мовити, пройшло під девізом: як допомогти реалізуватися українським реформам та відновити державу на тлі виклику, який створила російська агресія. Безумовно, ситуація на Донбасі та питання спільної протидії окупаційній політиці росіян на cході України та незаконній анексії Криму також були однією з головних тем.
Глава українського уряду Арсеній Яценюк зокрема заявив, що він і його команда робитимуть все можливе для успіху України, але українцям потрібна європейська підтримка.
«Нам потрібна допомога для стабілізації української економіки, її фіскального та фінансового секторів. Потрібна допомога, щоб пережити цей бурхливий та доволі складний історичний період, та всі виклики. Йдеться про виклик безпеці, через російську агресію та терористів, яких вона підтримує, а також економічний виклик, що нині постав перед нами, – заявив прем’єр-міністр, пояснивши, що Україні важко самій протистояти ядерній державі. А головна мета Росії, каже він, – захоплення й знищення України та «перетворення її на поле бою».
Водночас, Яценюк запевняє: ми боротимемося за нашу незалежність і робитимемо усе, щоб Україна стала частиною ЄС. Глава українського уряду зазначає, що разом із партнерами з ЄС Україна зможе досягти стабільності:
«2015 має стати роком стабілізації, а 2016 – роком економічного зростання», – переконує він.
До четверга для Криму будуть нові санкції – Моґеріні
Характерно, що згідно із підсумковим рішенням Ради асоціації, ЄС і Україна домовилися про спільні дії для підтримки та швидкого виконання плану відновлення України до 2017 року. Вже на початку наступного року для цього організують міжнародну інвестиційно-донорську конференцію.
Голова європейського дипломатичного корпусу Федеріка Моґеріні, зі свого боку зауважує, що на нараді йшлося й про невизнання незаконної анексії Криму і що до кінця тижня Євросоюз має впровадити нові обмеження.
«Рада принципово схвалила пропозиції про запровадження додаткових обмежувальних заходів (через незаконну анексію Криму та Севастополя). Технічні дискусії щодо цього тривають і гадаю, до четверга, до засідання Європейської ради вони будуть готові», – заявляє Моґеріні, яка нині прибуває до Києва із своїм першим дводенним візитом.
Водночас із верховним представником ЄС зі закордонної політики в Україну сьогодні прибудуть і голови МЗС країн «Вишеградської четвірки» (Польщі, Чехії, Словаччини та Угорщини). Як вони пояснюють, мета візиту – пересвідчитися у налаштованості української влади та опозиції на реформи. Так само, йтиметься про конкретну допомогу, яку ці держави можуть надати українцям у реалізації асоціативної угоди між Україною та ЄС.
Нова фінансова допомога тільки після згуртованості українського уряду – єврокомісар
Як підтвердив голова українського зовнішньополітичного відомства Павло Клімкін, саме допомога успішного реформування України очікується з боку об’єднаної Європи і найближчим часом мають вирішити, яку саме підтримку і в яких сферах вона буде надана. Це й було центральним питанням нинішнього першого засідання Ради асоціації Україна-ЄС.
Окремі держави об’єднаної Європи надаватимуть свою експертну підтримку в реорганізації окремих галузей, які вони краще знають з досвіду власної підготовки до вступу до ЄС. Деякі члени так званої неформальної «групи підтримки України», куди входить два десятки країн, вже мають окремі плани у цьому сенсі, однак, єврокомісар з політики сусідства та розширення Йоганнес Ган застеріг, що це може породити різнобій та закликав діяти більш скоординовано та послідовно.
Тим часом, фінансова підтримка України у Брюсселі пов’язується із згуртованістю нового уряду та його здатністю реформувати державу. Як зауважив єврокомісар Йоганнес Ган, Євросоюз активно працює з Києвом та міжнародними фінансовими організаціями: готується список того, що і коли треба зробити, щоб наступна грошова підтримка надійшла до України.
Брюссельська робоча поїздка делегації українського уряду на чолі з прем’єр-міністром Арсенієм Яценюком була пов’язана з такими очікуваннями офіційного Києва. По-перше, Україна очікує, що ЄС має послідовно відстоювати всі плани запропоновані Україною для досягнення миру на сході держави. Дипломатичні зусилля мають бути націлені на дотримання Мінських домовленостей. По-друге, ЄС має продовжити політику так би мовити, мотивації Росії, а простіше кажучи – тиску на російських лідерів, щоб примусити їх дотримуватися Мінської угоди. Тут зокрема, йдеться про поглиблення і утримування санкцій до досягнення результативного миру на Донбасі. По-третє, українські урядовці в Брюсселі наголошували на необхідності подальшої загальної підтримки України в цей складний час – порушення територіальної цілісності, окупації та агресії, що триває на Донбасі із залученням озброєнь та регулярної армії Росії.
