Київ – На початку грудня у Верховній Раді України було зареєстроване міжфракційне депутатське об'єднання «Крим». За словами представників створеної групи, її основним завданням найближчим часом стане повернення теми анексії півострова до порядку денного української політики. Політологи вважають, що формування об'єднання «Крим» може стати важливим етапом створення та реалізації державної стратегії з відновлення контролю над анексованою республікою.
До складу міжфракційного об'єднання «Крим» увійшли одинадцять депутатів. З них лише двоє є кримськими політиками: це уповноважений президента України у справах кримських татар Мустафа Джемілєв і екс-командир військової частини Бельбек Юлій Мамчур. Також можна вважати «умовною» кримчанкою члена депутатської групи Ірину Фриз, яка до 2001 року проживала в Євпаторії.
До складу об'єднання увійшли три людини, що здобули перемогу на мажоритарних округах у Херсонській області, яка, як відомо, є найближчою до анексованого півострова. Це Сергій Хлань, Андрій Гордєєв і Олександр Співаковський. Крім них членами об'єднання «Крим» стали представники Блоку Петра Порошенка Мустафа Найєм, Дмитро Голубов та Альона Мазутко, бютівець Юрій Стець та член фракції «Народний Фронт» Георгій Логвинський.
Очолив міжфракційне об'єднання Олексій Гончаренко – представник Блоку Петра Порошенка і син екс-мера Одеси Олексія Костусєва.
Денисова не знайшла сенсу в об'єднанні
«В останні місяці ми спостерігаємо, що з кожним днем все менше говорять про проблеми Криму в українських засобах масової інформації, міжнародній пресі, на рівні міжнародних зустрічей. І ми розуміємо, наскільки важливо, щоб тема Криму звучала на всіх рівнях в Україні, і одним з ключових майданчиків є парламент країни», – сказав Гончаренко у коментарі для Крим.Реалії.
За його словами, основними завданнями його депутатської групи на цьому етапі є повернення тематики Криму до порядку денного української політики, а також вирішення проблем, з якими стикаються жителі півострова і вимушені переселенці.
«Реалізовувати ці завдання ми хочемо за допомогою різних механізмів. По-перше, це законодавча діяльність, по-друге, це контроль виконавчої влади, зокрема Кабінету міністрів», – сказав нардеп.
За його словами, він, як голова депутатської групи, поставив перед членами Кабміну задачу запустити роботу Державної служби у справах Криму, яка була створена ще в липні, проте досі не має керівника та статуту.
Цікаво, що до складу міжфракційного об'єднання «Крим» увійшли багато депутатів, які раніше не проживали на півострові, в той час, як вихідці з Автономної Республіки Людмила Денисова та Сергій Куніцин поки не вступили в цю групу.
У коментарі для Крим.Реалії Денисова повідомила, що стане членом цього об'єднання, якщо зрозуміє для себе, що в цьому є сенс.
«Якщо там все-таки буде якась ідея, спрямована на те, щоб повернути Крим, то, безумовно, я вступлю в таке міжфракційне об'єднання. А якщо це знову робиться, щоб просто показувати штучний патріотизм, то, знаєте, у мене є чим займатися в цьому парламенті», – сказала вона.
Назустріч громадським активістам
Створене міжфракційне об'єднання поки не встигло нічим відзначитися в ході роботи парламенту, але його голова Олексій Гончаренко вже встиг провести зустріч з представниками кримської громадськості. За словами координатора руху «Євромайдан-Крим» Андрія Щекуна, за підсумком бесіди було ухвалене рішення створити меморандум про співпрацю між громадськими діячами з півострова і членами депутатського об'єднання «Крим».
«Незабаром ми проведемо невелику нараду, на якій будуть присутні члени депутатської групи в повному складі. Можливо, результатом цієї зустрічі буде підписаний меморандум. Я до цього ставлюся дуже позитивно», – сказав Щекун.
Активіст очікує від новоствореного депутатського об'єднання того, що його члени будуть уважно вивчати проблеми, які виникають у жителів півострова і переселенців, і разом з громадськими та експертними об'єднаннями вони розпочнуть створення і реалізацію державної стратегії повернення Криму.
«Як ця група працюватиме, залежить і від нас зокрема. Наскільки ефективним буде це об'єднання, буде пов'язане з тим, які рішення буде пропонувати громадськість, і наскільки активно вона буде відстоювати свої позиції», – зазначив активіст.
Також Щекун сподівається, що в найближчий час міжфракційному об'єднанню вдасться переконати Кабмін створити діючу Державну службу у справах АРК і Севастополя, і в країні нарешті буде створений центральний орган виконавчої влади, який буде націлений на вирішення проблеми анексії півострова.
Початок великого шляху
Експерти також вважають, що в сформованій політичній ситуації факт виникнення подібної міжфракційної групи вкрай важливий. На думку політолога Сергія Костинського, її поява свідчить про те, що в стінах нового парламенту вперше за всі роки незалежності української держави інституціалізована кримська група інтересів.
«Причому ця група інтересів з ідеологічної точки зору є прокримською (тобто, в її пріоритеті знаходяться інтереси регіону, а не окремих олігархічних груп), проукраїнською і проєвропейською. Це значне досягнення, як для України, так і для Криму», – вважає він.
Політолог вважає, що новостворена група має потенціал для ефективного відстоювання інтересів кримчан, але для його реалізації, необхідно, щоб до цього підключалися й інші органи влади та громадські інституції.
«Сьогодні завершується формування кримського інституційного портфеля, який включає не тільки громадські організації та аналітичні центри, але також інститути державної влади: Уповноважений Президента у справах кримськотатарського народу, Департамент у справах АР Крим та м. Севастополя Секретаріату КМУ, Міністерство інформації України. У найближчому майбутньому до них приєднається Міністерство або Державна служба у справах АР Крим та м. Севастополя. Таким чином, ми спостерігаємо не окрему подію, а цілий процес розвитку інституційного середовища, спрямованого на вирішення кримського питання», – стверджує політолог.
На думку Костинського, поява міжфракційної групи дає надію на те, що в найближчому майбутньому буде розроблятися повноцінна державна політика щодо Криму, і в цей процес будуть залучені не тільки інститути влади, але також експертне співтовариство і громадські організації кримчан.
