У Росії засновники Московської школи громадянської просвіти мають намір оскаржити в суді внесення цієї організації Міністерством юстиції до списку «іноземних агентів». За заявою Олени Немирівської та Юрія Сенокосова, школа займається історичним і правовим просвітництвом громадян і не веде жодної політичної діяльності, тому внесення її до реєстру незаконне. Один із заходів Школи виявився зірваним – російська влада відмовилися видати візу на в’їзд до країни варшавській журналістці Марії Пшеломець, ведучій популярного в Польщі ток-шоу «Східна студія». Ситуацію у розмові з Радіо Свобода прокоментувала сама журналістка.
– У мене завжди були добрі стосунки з посольством Росії. Цього разу мене запросила до Москви Школа громадянської просвіти, з якою я вже теж давно співпрацюю, щоб я прочитала лекцію про журналістську етику. Є такий спеціальний варіант візового обміну, називається «культурно-наукове співробітництво», можна отримати безкоштовну візу. Я звернулася за безкоштовною візою, але сказали – такий вид документа не вдасться отримати. Я звернулася за ділової візою, заплатила гроші, але врешті-решт в посольстві відмовили, не пояснюючи, з яких причин. Просто відмовили – і все.
– У Вас є припущення, чому це могло статися?
Можливо, в Москві поставилися до програми як до небезпечної – бо це не пропаганда, я просто намагаюся донести до мого глядача, що дійсно відбувається в Росії
– Може бути кілька причин. По-перше, стосунки між Польщею та Росією останнім часом сильно загострилися. У жовтні був шпигунський скандал, звинуватили одного польського офіцера в шпигунстві на користь Росії. З іншого боку, польське МЗС не схвалило акредитацію російському журналісту Леоніду Свиридову, кореспонденту «Росії сьогодні» (раніше це було РИА «Новости»). По-третє, вже вісім років на Польському громадському телебаченні я веду програму «Студія Схід», вона присвячена подіям на колишньому радянському просторі. Я сама нічого не коментую, я просто запрошую гостей. Якщо я кажу про Росію, то запрошую гостей з Росії, в тому числі і людей, які підтримують політику Путіна. Можливо, в Москві поставилися до цієї програми як до небезпечної – бо це не пропаганда, я просто намагаюся донести до мого глядача, що дійсно відбувається в Росії. Із відповідей, які мені дають люди, пов’язані з Путіним, теж можна зрозуміти, що відбувається в Росії.
– Чому саме була б присвячена Ваша лекція про журналістську етику?
– Я багато років працювала на «Бі-Бі-Сі» і хотіла просто розповісти московським слухачам, чого мене вчили. Завжди треба читачам, глядачам або слухачам показувати дві точки зору – «за» і «проти». Журналіст не повинен представляти своєї точки зору. Навіть мій глядач, слухач з моєї передачі не може зрозуміти, які мої особисті політичні погляди. Завжди треба уважно дивитися за політиками, не треба їм вірити, треба завжди їх перевіряти. Журналіст повинен бути, як кажуть, ланцюговою собакою демократії.
– Ви вважаєте, що зараз актуальність такої лекції для російських слухачів вища, ніж раніше?
Росіяни не можуть дізнатися правду про події в Україні, про Захід, про те, що відбувається в самій Росії
– Звичайно! Це дуже важливо для Росії! Влада переслідує незалежні ЗМІ. Ми бачимо, що відбувається з телеканалом «Дождь», ми бачимо, що відбувається з радіостанцією «Ехо Москви». Скорочуються можливості для іноземного фінансування ЗМІ. Ми бачимо, що відбувається в державних ЗМІ, насамперед у електронних ЗМІ – це вже не журналістика, це просто пропагандистська війна, в якій вже немає журналістів, є солдати. Це дуже небезпечно і для незалежної журналістики, і для журналістики взагалі, і для російських громадян. Те, що зараз доходить до російської аудиторії, – це чиста брехня. Росіяни не можуть дізнатися правду про події в Україні, про Захід, про те, що відбувається в самій Росії.
– Для Вас стали несподіванкою ті процеси, що відбуваються в Росії, про які Ви говорите? Ви здивовані тим, як журналістська спільнота змінилася протягом якогось року?
Незалежний журналіст в Росії – дуже небезпечна професія
– Мені важко говорити про це, тому що я знаю: незалежний журналіст в Росії – дуже небезпечна професія.
Я не розумію людей, які з журналістів стали солдатами брудної пропагандистської війни
Я почала заняття журналістикою в підпіллі, але польське підпілля соціалістичних часів – це дитячий садок порівняно з тим, що відбувається в Росії. Незалежна журналістика – це найнебезпечніша професія в Росії. Я розумію людей, які не хочуть нею займатися. Але я не розумію людей, які з журналістів стали солдатами брудної пропагандистської війни.
– Невже Ви думаєте, що режим Путіна щодо вільних журналістів поводиться суворіше, ніж уряд Ярузельського в свій час?
– Так, звичайно! Абсолютно. Я впевнена. Тому що так, у нас вбивали священиків, але журналістів не вбивали.
– На Ваш погляд, криза у стосунках Росії з її сусідами і західними країнами поглиблюється? Чи є якісь тенденції до того, що ситуація почне змінюватися на краще?
– Я боюся, що швидких змін на краще не відбудеться. Путін воює за свою позицію і за свою владу. І всі важелі, всі види зброї в цій боротьбі йому корисні. Я боюся, що він тепер уже не зможе здати назад, тому що, як кажуть росіяни, втратить обличчя. Путін не може поступитися, або йому це дуже важко було б – поступитися. Як пояснити людям, які почали пишатися своєю наддержавою, тим, що «Крим наш», що Росію нарешті стали боятися, як тепер таким людям пояснити крок назад?
– Ставлення до Росії в Польщі продовжує змінюватися?
– Тепер поляки вважають, що східний сусід є для них справжньою, реальною загрозою. До росіян ставлення, як і раніше, хороше. Можливо, я обертаюся в певних колах, але росіян нам просто шкода.
– Росіяни самі вибирали собі цього президента, вони всі дорослі люди, врешті-решт, у них є своя голова на плечах. Ніхто не заважає їм шукати альтернативні джерела інформації, є інтернет. Ви думаєте, ці люди гідні жалю?
ЗМІ ведуть справжню пропагандистську війну із Заходом. Ця ситуація насамперед небезпечна для самої Росії
– Але все-таки мені їх шкода. І наркоманів мені теж шкода. Хоча дуже важко зрозуміти, чому вони так вірять своїй владі. Я розумію: гордість наддержави, вплив державних ЗМІ, які ведуть справжню пропагандистську війну із Заходом... Але чому вони не думають про те, що ця ситуація насамперед небезпечна для самої Росії? Для світу ця ситуація є певним чином небезпечною, для України – звичайно, дуже небезпечною, а для Росії – надзвичайно небезпечною.
Оригінал матеріалу на сайті Російської редакції Радіо Свобода
