Сімферополь – Після висновків правозахисників про те, що постанова Нацбанку №699, яка прирівнює громадян України з кримською реєстрацією до нерезидентів, є дискримінаційною, українські суди може захлеснути хвиля судових позовів. Свої права готові обстоювати не тільки фізичні та юридичні особи, а також організації вимушених переселенців, але й Сімферопольська і Кримська єпархія Української православної церкви Київського патріархату.
У зв'язку з набуттям чинності цієї постанови НБУ, українські банки почали блокувати рахунки фізичних та юридичних осіб, зареєстрованих у Криму. Стало відомо і про випадки, коли кримчанам відмовляли в можливості обміняти валюту і зробити грошовий переказ.
За інформацією голови однієї з організацій, яка має намір судитися з Нацбанком, «Кримського центру ділового та культурного співробітництва «Український дім» Андрія Щекуна, на цей момент вже більше двох десятків фізичних та юридичних осіб звернулися до суду з вимогою скасувати згадану постанову.
«І це тільки початок. Зараз чекаємо, коли призначать дату слухання, і готові боротися за наші права», – сказав він у коментарі для Крим.Реалії. – Ця постанова – це дискримінація мене як громадянина через приналежність до того чи іншого регіону, тому що я – кримчанин. Це порушення моїх конституційних прав. Втративши житло, все набуте, що я мав у Криму, не отримав від держави ні копійки допомоги, ні підтримки. Працюю і намагаюся залучити кошти від організацій в Україні для кримчан. А сьогодні блокують рахунки... Рахунки всіх організацій, які стояли біля витоків боротьби за Крим і проти окупації, заблоковані».
Щекун зазначив, що ця постанова була ухвалена в контексті закону про вільну економічну зону «Крим». «Біда в цьому законі. Це проблема і для вимушених переселенців: вони змушені орендувати квартири, живуть у пансіонатах, які надала влада, але перереєструватися ніде. Рахунки заблоковані. Це якийсь нонсенс», – обурився громадський активіст.
За словами Щекуна, норми ухвалених законів про вільну економічну зону «Крим» і про забезпечення прав внутрішньо переміщених осіб суперечать одна одній. «Як можна ухвалювати один закон, а другим порушувати наші права?! Держава щось лукавить», – зауважив кримчанин.
Також він розповів, що рух Євромайдан-Крим звернувся до всіх фракцій парламенту із закликом скасувати закон про вільну економічну зону «Крим» та розробити інший – про економічну діяльність на окупованій території.
Щекун запевнив, що, у випадку, якщо кримчани через українські суди не доб'ються задоволення позовів, то будуть звертатися до європейських судів.
Що робити, якщо влада хоче позбутися нашої приналежності до Криму? Цей зв'язок з Кримом, нехай і у вигляді штампу місця реєстрації, символізує те, що Крим ще не втрачений. Ми повернемося до Криму і будемо за нього боротисяАндрій Щекун
«Але сподіваємося, що виграємо суди тут. Якщо ні, підемо далі. А що робити, якщо влада хоче позбутися нашої приналежності до Криму? Цей зв'язок з Кримом, нехай і у вигляді штампу місця реєстрації, символізує те, що Крим ще не втрачений. Ми повернемося до Криму і будемо за нього боротися. Зараз боротимемося за право бути кримчанами, чого позбавляє нас нинішня влада», – наголосив громадський активіст.
«Виконувати свідомо злочинні накази не можна»
До боротьби за права співгромадян приєднався і київський адвокат Ростислав Кравець. Цього тижня мав відбутися розгляд його позову до Нацбанку України щодо постанови №699.
Ростислав Кравець розповів у коментарі для Крим.Реалії, що він, хоч і не кримчанин і живе в Києві, має намір боротися за справедливість. За його словами, в цьому процесі будуть фігурувати два жителі Криму. Судове засідання перенесене на наступний тиждень.
Подібне розділення громадян за місцем проживання, реєстрації – неприпустиме в правовій державі, якою, я вважаю, є УкраїнаРостислав Кравець
«Подібне розділення громадян за місцем проживання, реєстрації – неприпустиме в правовій державі, якою, я вважаю, є Україна», – сказав адвокат.
«Національний банк ухвалив цю постанову на виконання закону про вільну економічну зону «Крим», в якій сказано, що громадяни України – нерезиденти. Вважаю, що виконувати завідомо злочинні накази не можна. Те саме було буквально рік тому, коли розстрілювали людей: хтось відмовився, а хтось розстрілював», – зазначив Кравець.
Серед постраждалих – українська церква
Архієпископ Сімферопольський і Кримський Української православної церкви Київського патріархату Климент, який виступив днями зі зверненням до українського керівництва, у коментарі для Крим.Реалії розповів, що постанова Нацбанку торкнулася і управління Кримської єпархії УПЦ КП.
«Всі рахунки, відкриті після окупації, були заблоковані. Це говорить про те, що держава Україна в грубій формі порушує конституційні права громадян України, які зареєстровані на території Республіки Крим, – зазначив Владика. – Ніхто не має права, згідно з Конституцією, обмежувати наші права і свободи. Сьогодні, коли люди потребують допомоги, коли, по суті, держава залишила людей напризволяще, останній крок, який позбавляє можливості до існування, це – блокування рахунків у банках».
Священнослужитель попросив представників влади пам'ятати, що кримчани є громадянами України та резидентами власної країни, і закликав почати діалог з кримською громадськістю для вирішення питань анексованого півострова.
Владика Климент, звертаючись до президента, народних депутатів і прем'єр-міністра України, сказав: «Почуйте нас, кримчан, зверніть увагу на Крим. Ми є громадянами України!».
Як повідомлялося раніше з посиланням на низку українських правозахисників, на постанову Національного банку №699 «Про застосування окремих норм валютного законодавства під час режиму тимчасової окупації на території вільної економічної зони «Крим» надійшло безліч скарг.
Згідно з постановою, особа, зареєстрована на території Криму, прирівнюється до нерезидента. Тобто кримчани, які живуть на материку, прирівнюються до іноземців, які займаються економічною діяльністю в Україні.
У Нацбанку повідомили, що ввели таку норму, оскільки цього вимагає закон «Про створення вільної економічної зони «Крим», і тепер фізичні та юридичні особи, зареєстровані в Криму, мають переоформити свої рахунки, відкриті в українських банках.
Низка громадських і правозахисних організацій надіслали голові Нацбанку Валерії Гонтаревій звернення з вимогою скасувати цю постанову.
Подали позов до суду і юристи Української Гельсінської спілки з прав людини.
