Брюссель – Союз НАТО готується 2 грудня на рівні міністрів закордонних справ проаналізувати рівень готовності до викликів, пов’язаних із російською агресією в Україні та її підвищеною військовою активністю в Європі та світі. Тоді як Москва вимагає гарантій нерозширення НАТО на схід, керівництво альянсу нагадує, що подібні вето – неприйнятні, а Росія має вибір: або повернутися до взаємовигідної співпраці, або ж опинитися у повній ізоляції.
Генеральний секретар НАТО, норвежець Єнс Столтенберґ своєї позиції не змінює: Росія має повернути Крим, відкликати свою армію, припинити живлення конфлікту на Донбасі технікою та військовими, й повернутися до поваги міжнародних законів та принципів. Водночас, з огляду на те, що Москва тільки посилює свою агресію щодо сусідів та розгортає цілу провокативну військову стратегію на кордонах НАТО, на неї слід продовжувати тиск. Зокрема, керівник альянсу закликав підтримати й приєднуватися до економічних санкцій, націлених на Росію, якомога більше держав світу.
Коли країна здійснює агресію, на кшталт дій Росії в Україні, то мають бути наслідки. Хотів би, щоб якомога більше країн приєдналося до санкційЄнс Столтенберґ
«Я вважаю, що економічні санкції мають велике значення. Рішення щодо їхнього впровадження ухвалювало не НАТО, а Євросоюз, США і низка інших держав, – заявив керівник НАТО. – Але я вітаю санкції, тому що вважаю, що коли країна здійснює агресію, на кшталт дій Росії в Україні, то мають бути наслідки. Я, звичайно, хотів би, щоб якомога більше країн приєдналося до цих санкцій, оскільки важливо, щоб були наслідки для держави, яка порушує міжнародне право».
Генеральний секретар Північноатлантичного союзу наголошує, що кращою допомогою у вирішенні гуманітарних проблем Донбасу стали б не російські «гуманітарні конвої», а реальне припинення вогню та непорушність українських кордонів.
Натомість, заявляє Столтенберґ, Росія підживлює конфлікт: надає підтримку, обладнання, допомогу сепаратистам та порушує режим припинення вогню.
Жодна країна не може накладати вето на вступ до НАТО – Столтенберґ
Так само, НАТО не даватиме жодних гарантій ні Росії, ні будь-якій іншій третій стороні щодо «невступу» України чи Грузії до організації, заявляє Єнс Столтенберґ.
«Вже сама ця ідея надання якогось виду гарантії суперечить засадничим принципам, на яких ми основані, – пояснює він. – Рішення приєднуватися до НАТО є частиною незалежних та суверенних держав. Тому ми не можемо і не хочемо надавати будь-яких гарантій, адже ми дотримуємося політики «відкритих дверей», що є дуже успішною».
Однак це компетенція виключно Північноатлантичного союзу та країни, яка бажає до нього приєднатися, додає голова НАТО. Жодна третя сторона не може накладати вето на розширення організації, наголошує він.
Тим часом, із Кремля у понеділок знову лунали заяви, ніби підтримка України з боку НАТО має деструктивний характер та ще більше розколює українців. Заступник голови російського МЗС Василь Небензя, зокрема, заявив, що рішення останнього Уельського саміту альянсу разом із анонсованими планами проведення спільних навчань країн НАТО й українців на території України до кінця нинішнього року «явно не сприяють мирному процесу і лише посилюють розкол в українському суспільстві».
Між тим, як свідчать дані останніх соціологічних досліджень, рівень підтримки населенням України ідеї відмови від позаблокового статусу держави та набуття членства в НАТО невпинно зростає.
Підсумовуючи нинішній стан справ у царині відносин Російської Федерації та НАТО, які були зупинені з моменту анексії Криму, голова організації Єнс Столтенберґ додав, що Росія має вибір: або продовжувати свою агресію і ставати чимдалі більш ізольованою, або повернутися до поваги міжнародного права й принципів, і відновити співробітництво з НАТО для взаємної вигоди.
