Сімферополь – «Громадська рада кримськотатарського народу» оголосила своїм завданням вибори нового Курултаю кримськотатарського народу з метою «вписати» його в російські реалії Криму та успішно обстоювати права народу. Щоправда, у цьому їй може перешкодити конкурент – ще одна новостворена організація, яка має намір говорити з Росією від імені кримських татар. Експерти сумніваються в тому, що нові гравці самостійні у своїх ініціативах.
Німетуллаєв VS Ільясов?
Учасників конференції «Громадської ради кримськотатарського народу» мали зібрати 30 листопада в будівлі Російського академічного театру ім. Горького в Сімферополі. Однак у зазначений час людей зустрів лише напис на вхідних дверях театру з повідомленням про те, що місце проведення заходу змінилося.
Новим місцем виявилося приміщення колишнього автосалону на околиці міста, яке нині використовується під СТО. У холі були розставлені стільці, встановлений подіум, на якому за столом розмістилися керівники організації «К'иримбірлігі» та почесні гості. На зовнішній стіні будівлі, зверненої до траси, на великому екрані транслювався хід конференції.
Пізніше організатори пояснили, що в оренді приміщення театру їм відмовили буквально напередодні проведення конференції. У цій ситуації «К'иримбірлігі» бачать руку кримської влади, і зокрема, віце-спікера парламенту Ремзі Ільясова, який не так давно оголосив про створення нового громадського руху під назвою «К'ирим». Рух має намір працювати з владою Криму та Росії для вирішення проблем кримських татар. Такі ж завдання ставить перед собою і «Громадська рада кримськотатарського народу». Однак при цьому співробітничати ці об'єднання не мають наміру.
«Чому вони (рух «К'ирим» – прим. ред.) раніше не сказали, що будуть йти на підтримку Росії, і не створили таку організацію? Чому вони не сказали, що будуть вибирати новий Курултай? Вони повторюють за мною», – обурений голова «К'иримбірлігі» Сейтумер Німетуллаєв.
Відповідаючи на запитання кореспондента Крим.Реалії про намір стати лідером кримськотатарського народу, Німетуллаєв скромно відповів, що сам особисто цього не бажає, оскільки «має вирішити сам народ». Разом з тим, він категорично не згоден поступитися роллю «батька народу» своєму опонентові. «Ні в якому разі тим першим особам, які були в Меджлісі, я в житті не поступлюся», – наголосив Німетуллаєв.
Віце-спікер кримського парламенту Ремзі Ільясов коментувати ці заяви відмовився. «Немає коментарів, – сказав він кореспонденту Крим.Реалії. – Самі розумієте, ситуація складна».
Навіщо потрібний новий Курултай?
Виступаючи перед присутніми співголова організації «К'иримбірлігі» Решат Аблаєв оголосив, що за місяць вони об'їхали всі регіони півострова, в результаті чого 245 осіб дали згоду працювати разом з новоствореною радою.
До складу «Громадської ради кримськотатарського народу», заснованої 4 листопада, увійшли 15 громадських організацій, які переважно знаходяться в опозиції до Меджлісу кримськотатарського народу. Нова структура відразу ж оголосила, що наділяє себе повноваженнями «представляти, виражати і захищати на всіх рівнях інтереси кримськотатарської громадськості до моменту скликання нового курултаю кримськотатарського народу й вибору його керівних органів».
Головна думка, яка неодноразово звучала на конференції, полягала в тому, що Курултай, а, отже, і призначений ним Меджліс кримськотатарського народу, обиралися в умовах українського законодавства. Тепер потрібні нові структури, які будуть повноцінно «вписані» в існуюче правове поле Росії.
Голова громадської організації «К'иримбірлігі» Сейтумер Німетуллаєв назвав минулу конференцію Громадської ради кримськотатарського народу «стартом для проведення нового Курултаю».
Були озвучені і терміни: вибори завершаться до жовтня 2015 року. Що ж стосується статусу майбутнього нового Курултаю, то на це питання в «К'иримбірлігі» поки не можуть відповісти, пославшись на те, що зараз цю тему вивчають залучені юристи.
Політичні оглядачі вважають, що «українська прописка» нині чинного Курултаю не може бути серйозною причиною скоротити термін його повноважень. Українське законодавство, за яким в Криму продовжують брати на роботу і звільняти, а також українські посвідчення, якими продовжують користуватися в кримських судах і підрозділах силових структур – тільки мала частина прикладів, які показують, що українське законодавство може успішно застосовуватися і в уже російському Криму, принаймні, під час так званого «перехідного періоду».
Організацій дві – ляльковод один?
Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелял вважає, що причина, через яку «К'иримбірлігі» так поспішає узаконити національні структури кримських татар в російському правовому полі зовсім не в добрих спонуканнях лідерів цієї громадської організації.
«У цій організації розуміють, що їх актуальність вельми обмежена в часі. Тут відчувають, як «годинник цокає». Меджліс теж не сидить, ми теж говоримо про діалог, про те, що треба розмовляти з владою»,– сказав він у коментарі для Крим.Реалії.
На його думку, «К'иримбірлігі» несамостійна в ухваленні рішень, так само як громадський рух «К'ирим».
