Сімферополь – У Криму розпочала роботу цілодобова телефонна лінія для фіксації порушень прав людини. Кожен, хто зіткнувся з цим явищем: на побутовому рівні або при спілкуванні з представниками влади чи правоохоронних органів – може звернутися за спеціальними номерами телефонів. Ініціатори проекту обіцяють надавати постраждалим усіляку правову підтримку, а також планують тісно співпрацювати з представниками ЗМІ для розголошення фактів правопорушень.
«Гарячу лінію» для фіксації фактів правопорушень на півострові організував нещодавно створений Комітет із захисту прав кримськотатарського народу. Один із його координаторів – член Меджлісу Ескендер Барієв не так давно сам постраждав від дій силовиків, коли в його в квартирі співробітники правоохоронних органів проводили обшук.
За словами Барієва, телефонна лінія працюватиме цілодобово. Всі, незалежно від національності, хто зіткнувся з порушенням своїх прав, можуть звернутися за наступними номерами: +7 978 055 99 69, +7 978 055 99 79, +7 978 055 99 89 і повідомити про подію.
Як пояснив Барієв, оператор, який приймає дзвінок, буде опитувати потерпілого, використовуючи опитувальник, який «чітко описує ту чи іншу проблему чи подію». «Одна з основних наших цілей – формування реєстру правопорушень», – зазначив на презентації проекту Барієв. При цьому, якщо людина не побажає озвучувати своє ім'я або дані, то порушення все одно буде зафіксоване.
Інший координатор комітету, активіст кримськотатарського національного руху Сінавер Кадиров зазначив, що боротися з правовим свавіллям, з яким зіткнулися кримчани, можна в тому випадку, коли «найменше порушення, спрямоване проти прав і свобод особистості», стає надбанням громадськості. У зв'язку з цим засоби масової інформації в комітеті сприймають як партнерів.
Наше завдання – змусити владу дотримуватися прав людини у відповідності з тими міжнародними нормами, які взялися дотримуватися всі держави, а також залучити міжнародне співтовариство в частині захисту прав на даній територіїСінавер Кадиров
«Наше завдання – змусити владу дотримуватися прав людини у відповідності з тими міжнародними нормами, які взялися дотримуватися всі держави, а також залучити міжнародне співтовариство в частині захисту прав на даній території», – підкреслив Сінавер Кадиров.
Як відомо, сьогодні в Криму вважаються зниклими безвісти кілька людей: Тімур Шаймарданов, Леонід Корж, Сейран Зінедінов, Іслям Джеппаров, Джевдет Іслямов та Ескендер Апселямов. Протягом декількох місяців у будинках десятків кримчан були проведені обшуки співробітниками спецслужб Росії. Кілька активістів, які зустрічали лідера кримськотатарського народу Мустафу Джемілєва 3 травня в Армянську, затримані.
У свою чергу, Барієв нагадав, що Російська Федерація є суб'єктом таких організацій як ООН, ОБСЄ та низки інших: «У Росії є зобов'язання, ратифіковані міжнародні документи, в яких зумовлюються права людини. У своїй діяльності ми будемо посилатися на міжнародне право, Конституцію Російської Федерації, всі законодавчі та нормативні акти, які забезпечують права людини».
При цьому він підкреслив, що, в разі невиконання контрольними органами своїх обов'язків, на них будуть скаржитися в інші інстанції. «Ми звертатимемося в ФСБ. Якщо вони не будуть виконувати свої дії, то будемо скаржитися на них в інші служби», – пояснив Барієв.
Комітет також має намір співпрацювати з різними російськими та українськими правозахисними організаціями. Крім того, там планують налагодити «чіткий контакт» з Радою з прав людини при президенті Російської Федерації та уповноваженим з прав людини в Росії.
У співпраці з Меджлісом
Новостворена організація не збирається протиставляти себе Меджлісу кримськотатарського народу, а, навпаки, має намір співпрацювати з представницьким органом і допомагати йому.
Як розповів на презентації інший координатор комітету, член Меджлісу Абмеджит Сулейманов, один з напрямків у діяльності – надання сприяння благодійній організації «Фонд «Крим», який в результаті тривалої судової тяганини може втратити будівлю на вулиці Шмідта, 2 у Сімферополі, де розташовувався Меджліс. «Те, що діється з Фондом «Крим», – це незаконні дії», – додав Сулейманов.
Як відомо, 18 листопада керівнику БО «Фонд «Крим» Різі Шевкієву присудили штраф у розмірі 350 тисяч рублів, а самому Фонду – штраф в 4,5 мільйони рублів. Всьому цьому передували обшуки та арешт будівлі Фонду.
«Зламати страх у людей»
У коментарі для видання Крим.Реалії Барієв прояснив механізм роботи «гарячої лінії». «Припустимо, людина телефонує і каже, що в неї обшук, ми відразу ж, по можливості, направляємо нашого представника на місце події і повідомляємо про це журналістів», – розповів координатор.
Крім того, за його словами, представник комітету стежитиме за подальшим розвитком ситуації. У майбутньому для допомоги постраждалим планується залучати юристів. «У нас є попередні домовленості, якщо все вийде, то адвокатів ми будемо надавати безкоштовно», – зазначив член Меджлісу.
Крім того, за словами Барієва, якщо людина зіткнеться з порушенням прав на побутовому рівні: образи за національною ознакою в громадському транспорті, загрози в соціальних мережах тощо, то вона також може звернутися до Комітету із захисту прав.
Якщо людина вважатиме за потрібне, вона нам допоможе. У нас не буде якоїсь ціни або такси за послугу. Це все – волонтерський рух. У першу чергу, нами рухає майбутнє наших дітей, майбутнє наших близькихЕскендер Барієв
Відповідаючи на запитання про фінансування діяльності, Барієв сказав, що організація «поки що існує на власні кошти». «Будуть благодійні внески. Якщо людина вважатиме за потрібне, вона нам допоможе. У нас не буде якоїсь ціни або такси за послугу. Це все – волонтерський рух. У першу чергу, нами рухає майбутнє наших дітей, майбутнє наших близьких», – підкреслив Барієв.
Він запевнив, що в кожному районі Криму будуть створені осередки комітету. «Думаю, в найближчому майбутньому організація має всерйоз заявити про себе. Найголовніше – зламати страх у людей, щоб вони не боялися повідомляти про порушення, боролися за свої права», – додав Барієв.
За його інформацією, Комітет із захисту прав кримськотатарського народу офіційно не зареєстрований, оскільки, як висловився Барієв, «у цьому немає необхідності», проте діє відповідно до правового поля Російської Федерації.
