Рішення регіональної влади Каталонії провести дострокові вибори, які стали б по суті новим референдумом щодо незалежності від Іспанії, різко засуджує Мадрид. Там застерігають, що Барселона «йде в нікуди». Каталонія ж каже, що ці вибори залишилися єдиним шляхом до незалежності.
Прем’єр-міністр Іспанії Мар’яно Рахой різко засудив у середу, 26 листопада, рішення президента Каталонії Артура Маса провести в цьому іспанському регіоні дострокові вибори як черговий крок до незалежності.
«Пан Мас зробив ще один крок у нікуди. Він став президентом тільки частини каталонців, частини, що є меншістю, його залишила значна більшість, яка не захотіла бути з ним 9 листопада… Він хоче змусити каталонців обирати між статусом каталонця й іспанця, між статусом каталонця і європейця, а це не має сенсу і суперечить громадянським свободам і правам», – заявив іспанський керівник, згадуючи про символічне опитування в Каталонії 9 листопада.
Тоді, після судових заборон провести спочатку референдум про незалежність, а потім хоча б офіційне голосування-опитування, влада Каталонії врешті влаштувала силами активістів і неурядових організацій цілком неофіційну «громадянську консультацію». З її учасників близько 80 відсотків висловилися за незалежність Каталонії від Іспанії – от тільки участь у цьому заході взяли, навіть за офіційними даними, лише близько третини виборців регіону.
Але й такий крок розлютив Мадрид. Днями проти Артура Маса і ще кількох чільних каталонських посадовців прокуратура почала кримінальні провадження.
Каталонія хоче замість референдуму дострокові вибори
«Консультацію» 9 листопада в Мадриді називають «глибоким провалом», у Барселоні – «повним успіхом». Але Артур Мас іде далі: у вівторок він оголосив план провести в Каталонії дострокові вибори, що й викликало сердиті слова Мар’яно Рахоя.
За словами Маса, «настав час використати єдиний інструмент, який іще залишився». На його думку, вже самі вибори мають замінити референдум: якщо на них переможуть каталонські незалежницькі партії, які всі разом виставлять спільний виборчий список, це дасть їм твердий мандат на нові переговори з центральною владою Іспанії.
Звертаючись до прихильників і однодумців, Артур Мас заявив: «Ви маєте завершити політичний процес, розпочатий два роки тому і зосереджений на здійсненні права каталонського народу на рішення. Ми пройшли певний шлях, але не весь. Це була найважча частина шляху, найбільш сповнена перешкод і найбільш вирішальна. І тепер, коли ми дійшли так далеко, нас не зрозуміють, якщо ми повернемося чи зупинимося на пройденому шляху… Ми маємо знати точно, чи є в Каталонії чітка більшість, яка виступає за те, щоб створити державу, чи ні».
Каталонці хочуть принаймні федералізації Іспанії
У Каталонії, яка забезпечує 20 відсотків від усього валового внутрішнього продукту Іспанії, скаржаться, зокрема, на те, що за нинішньої політичної системи регіон віддає до центрального бюджету країни значно більші суми, ніж отримує назад. Крім того, Мадрид звинувачують у втручанні в мовну і освітню політику регіону.
Каталонія з її більш ніж 7,5 мільйонами мешканців має у складі Іспанії певну автономію у статусі «автономної спільноти», та все ж Іспанія залишається унітарною державою. За останніми опитуваннями, 60 відсотків каталонців вдовольнилися б глибокими реформами державного устрою Іспанії і перетворенням її на федеральну державу, де регіони мали б справжню автономію, зокрема, бюджетну, і за таких умов воліли б залишитися у складі Іспанії.
Каталонія історично тривалий час існувала як окрема держава – з кінця X століття як Барселонське графство, з XII століття в династичному союзі з Арагонським королівством як провідна частина цього союзу – а по тому мала широку самоврядність після створення династичного союзу з Кастильським королівством і виникнення королівства Іспанії в XV столітті. Але вона втратила всі елементи цієї самоврядності з запровадженням централізації Іспанії у XVIII столітті. Певну автономію Каталонії відновила аж сучасна Конституція Іспанії 1978 року.
