Київ – В день першої річниці початку Євромайдану тисячі киян зібралися на вулиці Інститутській – місці масового вбивства учасників Революції гідності. Уздовж дороги були встановлені портрети героїв Небесної сотні, до яких покладали квіти і встановлювали свічки. Одним з тих, кому віддавали данину пам'яті 21 листопада, був уродженець Керчі Сергій Кемський. 20 лютого він загинув від вогнепального поранення в шию. Розслідування вбивства кримчанина ведеться досі, і особи, винні в його смерті, як і раніше, не встановлені.
Куля наздогнала Сергія недалеко від Жовтневого палацу під час барикадних боїв між учасниками протестів і силовиками. Як розповів кореспонденту Крим.Реалії друг Кемського Максим Русиник, вночі з 19 на 20 лютого Сергій провів нічне чергування і відпочивав в одному з наметів. Але раптово йому подзвонили, розповіли про загострення ситуації на Інститутській, і Кемський тут же кинувся на допомогу. Через кілька хвилин він уже йшов у напрямку бійців Беркута в перших рядах протестувальників, ховаючись за дерев'яним щитом. У цей момент Сергій отримав смертельне поранення в шию.
«Протестувальники віднесли пораненого Сергія в Жовтневий палац. Там він помер. Звідки саме був здійснений постріл, точно невідомо. Швидше за все, стріляв снайпер з даху однієї з будівель, розташованих неподалік», – розповів Максим.
Сергій Кемський загинув у віці 32 років. Він народився в Керчі, де закінчив школу №1. Потім Сергій вступив до Львівського національного університету за спеціальністю «політологія». Останні роки він жив у місті Коростень Житомирської області. За словами Максима, коли почався Майдан, Кемський регулярно приїжджав до Києва, ночував у наметовому містечку. Також він організовував мітинги у себе в Коростені.
«Він не був прихильником радикальних заходів. Неодноразово підкреслював, що він піде, якщо на Майдані з'явиться бойова зброя. Але не пішов. Почалися дуже напружені дні, і він не міг інакше. Він був вибуховий та сміливий хлопець. Часто водив групи туристів у походи, тому він знав, як поводитися в екстремальних ситуаціях», – розповів друг кримчанина.
Ідеї Кемського живуть
У Сергія залишилися літні мати і батько, які живуть у Коростені, а також старша сестра. Свою сім'ю він створити не встиг.
Кемський працював експертом Інституту політичних та економічних ризиків і перспектив. 19 грудня в Українській правді вийшла його стаття під назвою «Чуєш, Майдан?». У цій публікації Кемський пропонує учасникам протестів свій проект вимог до влади, а також описує своє бачення того, на яких принципах має будуватися протестний рух.
«Ми тут зібралися не для того, щоб вибирати нового доброго царя. Вимога громади полягає в перетворенні держави з феодального батога в інструмент самоорганізації суспільства. Нам більше не потрібні пастухи – нам потрібні виконавці волі громади, які ефективно координують соціальні ресурси для досягнення спільних цілей. Майдан вимагає, щоб люди, наділені повноваженнями, дбали про суспільні цінності, а не сімейні», – писав Кемський у своїй статті.
Основна ідея, яку обстоював Сергій, полягає в тому, що потрібно втілювати в життя ідеї прямої демократії. На його думку, громадяни повинні мати право обирати не лише парламент і президента, а й районних суддів, голів райвідділів міліції, прокурорів та інших чиновників. Також Кемський наполягав на тому, що в Україні має бути спрощена процедура проведення референдумів: як загальнодержавних, так і місцевих. На думку Сергія, за допомогою референдумів українці могли б зміщувати чиновників, які втратили довіру громади.
Деякі учасники Майдану вважають, що події, які відбулися в країні після повалення Януковича, показали, наскільки значущими є ідеї Кемського.
«Тепер, коли люди запитують себе, а що, власне, змінилося за рік після цих подій, ідеї нашого товариша, який загинув, обстоюючи свободу для всіх нас, є ще більш актуальними», – зазначив у коментарі для Крим.Реалії учасник Майдану, лівий активіст Денис Пілаш. – Щоб у країні відбулися реальні зміни на краще, нам слід боротися за втілення в життя ідей Кемського – відсторонення від політичної та економічної влади олігархічних груп і впровадження інститутів прямої демократії, за допомогою якої кожен може брати участь в ухваленні рішень шляхом референдумів, обирати і відкликати чиновників та силовиків будь-якого рівня».
Пілаш також зазначив, що він познайомився з Кемським на стихійному мітингу, який зібрався на Михайлівській площі після брутальної «зачистки» Майдану 30 листопада. За словами активіста, Сергій називав себе анархістом і був переконаний, що Майдану необхідно змінювати систему, а не обличчя влади.
Прокуратура затягує слідство
Від дня смерті Кемського вже минув майже рік, однак особи, причетні до його вбивства, досі точно не встановлені. За словами адвоката сімей Небесної сотні Павла Диканя, звинувачення наразі висувається групі людей, які обстрілювали протестувальників. За його словами, слідству не вдалося з'ясувати, з якої зброї був здійснений постріл.
«Прокуратура зараз провела досить великий обсяг роботи, проте організаційне забезпечення не дозволяє провести це слідство в належні терміни і на належному рівні», – зазначив адвокат.
Дикань додав, що для ефективного розслідування правоохоронцям не вистачає ні коштів, ні грамотного організаційного підходу. За словами адвоката, справою Небесної сотні займається велика кількість слідчих, але справжні професіонали задіяні дуже мало.
«Крім того, 20 лютого в Міністерстві внутрішніх справ відбулося системне знищення доказів у цій справі. Зокрема, знищувалася зброя, документи, плани розміщення бійців тощо. Згідно із заявою прокуратури, були знищені 90 відсотків доказів», – сказав Дикань.
Незабаром, за словами адвоката, справа Кемського буде передана до суду. Дикань зазначив, що він та інші адвокати Небесної сотні мають намір активно сприяти пошуку і притягненню до відповідальності не лише виконавців злочину, але й його організаторів.
