СРСР убивав голодом нашу свободу – Вʼятрович

Київ – У четвер, 20 листопада, до роковин Голодомору в «Українському домі» відкриється виставка архівних документів під девізом «Не знищені 1933-го – непереможні сьогодні». Цього року відзначення роковин Голодомору повʼязане з вивченням подій, які йому передували – пʼятьох тисяч повстань і бунтів українців, спрямованих проти радянської влади. Про це Радіо Свобода розповів директор Інституту національної пам'яті Володимир Вʼятрович.

Цього року так збіглося, що 21 листопада – це День свободи і гідності, який тепер ми будемо цього дня відзначати. Тобто це відзначення річниці Майдану і 10-ліття Помаранчевої революції. А 22 листопада ми вшановуватимемо памʼять жертв Голодомору. Чому цього року ми вирішили говорити про спротив? У першу чергу, тому що це майже невідома для більшості українців тема. Люди вважають, що на початку 1930-х років антирадянські виступи влада вже придушила. Але, як показують сучасні дослідження, з кінця 20-х років активізувався протестний антирадянський рух, схожий на той, що панував в Україні у першій третині 1920-х років. А часом бунти фіксували і до середини того десятиліття.

Рух 20-х років відомий завдяки дослідженням, завдяки популярній культурі (згадаймо романи «Чорний ворон» і «Холодний Яр»). Натомість про повстанців кінця 20-х – початку 30-х років минулого століття знають дуже мало. І ця проблема, події тих років, герої тих років ще потребують свого дослідження і відкриття.

– А чи досліджують в Україні повстання тих років?

– Так. Історик Богдан Патерляк захистив кандидатську дисертацію на цю тему. Людмила Гриневич займається проблематикою повстань і бунтів, які передували Голодомору. Але треба ще дуже і дуже багато працювати над цією темою і досліджувати той період українського антирадянського руху. І для досліджень науковцям доведеться їздити по різних країнах, вивчати тамтешні архівні матеріали і так далі. Маємо зʼясувати, наскільки потужними були ті виступи, наскільки були готові українці боронитись від радянської влади, за що Москва і покарала їх голодом. Я вважаю, що ця повстанська тема прозвучить цього року в Україні прозвучить особливо важливо, зважаючи на ті події, перед якими тепер опинилась Україна. Зважаючи на те, що Україна знову постала перед загрозою того, що її, її народ можуть придушити, знищити нашу свободу. Ми це вже проходили у 1932-33 роках! І ця теза, про яку ми говоримо – «Не знищені 1933-го – непереможні сьогодні, у 2014-му» – надзвичайно важлива саме зараз.

– Пане Вʼятровичу, Ви казали, що українські бунти радянська влада вбивала голодом. Зараз у Донбасі у підконтрольних сепаратистам районах населення влаштовує «голодні бунти». Чи Ви вбачаєте аналогію з тим часом, про який розповідали?

– Звичайно, аналогії є, тому що будь-яка чужа влада, яка приходить на українські землі, намагається утвердити себе найперше шляхом терору. І одним з інструментів терору, який засвоїли наступні покоління комуністів, є голод. Його, як інструмент керування людьми, як інструмент тоталітаризму зараз намагаються використати на територіях, захоплених терористами. Тому що ці люди не приховують свого патетичного ставлення до радянського минулого. Через це для них так важливі порівняння їхніх дій з діями Радянської армії у роки Другої світової війни, через те вони носять «георгіївські стрічки» і так далі.

– А чи Вам до вподоби соціологічні дані, згідно з якими понад 70 відсотків українців вважають Голодомор геноцидом українського народу?

– Я думаю, що це дуже обнадійлива тенденція, щодо збільшення кількості людей, котрі вважають Голодомор геноцидом. Ще рік тому їх було 60 відсотків, а нині вже 72 проценти. Лише за рік ми мажмо приріст у вісім відсотків! А якщо подивитись і порівняти з 1990-ми роками, то приріст становить десятки відсотків. Зараз, коли ми говоримо, що 72 відсотки українців вважають Голодомор геноцидом, це означає наступне: насправді три чверті, абсолютна більшість українців вважають Голодомор геноцидом. І таким чином, саме ця трагедія — Голодомор — є однією з тих, яка чи не найбільше обʼєднує громадян України в українському минулому.

І я думаю, що це добра підстава продовжити ту роботу, яку було розпочато свого часу ще за президентства Віктора Ющенка, щоб донести світові правду про Голодомор. Між іншим, євреї однією зі своїх місій як народу вважають розповідати світові про Голокост. Не просто тому, щоб говорити, що євреї найбільше постраждали у роки Голокосту, що їх так багато було знищено. Ні, вони про це говорять, щоб застерегти світ від можливості повторення подібного злочину. Це їхня місія. Я думаю, що наша, українців, місія – розповідати про страшний голод, про голодомор як геноцид.

– А де знайти ресурс для здійснення цієї місії?

– Є потужний ресурс української діаспори, який не потребує додаткового фінансування. Ці люди готові задарма працювати, але потребують інформаційної підтримки і злагодженості їхньої роботи з роботою українського дипломатичного корпусу. Є той же дипломатичний корпус. Це величезний ресурс, він фактично охоплює чи не кожну країну світу. Є надзвичайно сильний інтелектуальний ресурс українських науковців, який варто використати більш активно.