Київ - Сімферополь – Знайомий кримський татарин ділиться спостереженнями про своїх сусідів: «Раніше Мемет з Іваном такі друзі були. Щоранку разом каву пили. Свята разом, з сім'ями на шашлики, на риболовлю. Але потім Іван в березні сказав: «Ви – не наші», а Мемет і погодився: «Так, ми – не ваші». Зараз вже каву разом не п'ють, крізь зуби один з одним вітаються».
Якщо вірити теорії, поділ на «ми» і «вони» є природною частиною самоідентифікації людини. Два роки тому доцент кафедри психології Таврійського національного університету Ольга Духнич досліджувала ідентичність етнічних груп півострова, зокрема і кримських татар.
«Кримськотатарська ідентичність виглядала складно і являла собою ансамбль, що складається, по-перше, з культурної ідентичності, заснованої на традиціях, по-друге, політичної ідентичності, пов'язаної з політичними амбіціями. Третій компонент – релігійна ідентичність. Ще одна особливість, яку ми спостерігали, в основному, у молоді, це ідентичність громадянина України», – каже Духнич.
На думку дослідниці, одночасне співіснування декількох ідентичностей у одного представника не була протиріччям. Що відбувається з ідентичністю кримських татар сьогодні? Які зміни відбулися в ній за час окупації Криму? Що буде далі?
Політична ідентичність кримських татар пригнічується, – експерт
Кримський політолог Ленора Дюльберова воліє говорити про ідентифікацію як умови комунікації всередині етнічної групи і з зовнішнім світом. З цієї точки зору не можна забувати про історичний біль депортації, трагедія якої вже не одне покоління народу є однією з ключових складових для визначення «я – кримський татарин». Є також політична ідентичність, пік розвитку якої припадав на перше десятиліття незалежності України.
«Разом з українською державою кримські татари формували практику політичної комунікації, де відправними точками діалогу були питання політичної суб'єктності. Саме тоді кримським татарам вдалося відновити національні інститути управління, створити свою унікальну систему національного самоврядування», – міркує політолог.
У друге десятиріччя незалежності України намітилася тенденція до відновлення традиційної культури кримських татар, її матеріальних носіїв.
Сьогодні можна говорити не про розвиток, а лише про спроби придушення політичної ідентичності кримських татарЛенора Дюльберова
«У цей період вдалося відновити цілий ряд друкованих ЗМІ, створити медіа продукт, відродити багато ремесел, тобто, по суті, власними зусиллями сформувати культурну, причому, цілком відчутну базу, яка є здоровим фундаментом будь-якого етнічного співтовариства, що передбачає діалог, а не протиставлення», – вважає Дюльберова.
Через півроку після появи так званих «ввічливих людей» в Криму, на її думку, можна говорити не про розвиток, а лише про спроби придушення політичної ідентичності кримських татар.
Міжнаціональних шлюбів стане менше, – політолог
Стратегія сучасної Росії як будь-якої авторитарної держави полягає серед іншого і в тому, щоб руйнувати колективні форми самоорганізації. Кримські татари традиційно є найбільш згуртованою і організованою етнічною групою півострова. Тому логічно, що політичні події «кримської весни» зробили питання етнічної ідентичності народу особливо актуальними.
Одночасне відчуття загрози своїй ідентичності, яке підігрівається переживанням історичного досвіду, привело до більш дбайливого ставлення до збереження етнічних кордонівЕльміра Муратова
Спеціальних наукових досліджень з цієї теми не проводилося, але за спостереженнями доцента кафедри політичних наук і міжнародних відносин Таврійського національного університету Ельміри Муратової, одночасне відчуття загрози своїй ідентичності, яке підігрівається переживанням історичного досвіду, привело до більш дбайливого ставлення до збереження етнічних кордонів.
«З'явилася настороженість, недовіра до «інших» – до усіх не кримських татар. Це вже знайшло своє вираження в посиленні групової солідарності (наприклад, в прагненні кримських татар купувати товар переважно у представників свого народу, брати на роботу своїх співвітчизників) і може в майбутньому викликати, наприклад, зменшення кількості міжетнічних шлюбів», – передбачає вчений.
Прапорець з тамгою в машині як форма захисту
Багато звертають увагу на те, що переважна більшість кримських татар-автовласників прагнуть підкреслити свою етнічну приналежність, розмістивши на лобовому склі прапорець з кримськотатарською символікою. Футболки з тамгою – національним символом, кримськотатарські прапори у всіх варіаціях: від плакатів до прикрас користуються активним попитом у пунктах продажу в останні півроку.
«Політична ідентичність виявляється більше винесеною на материкову Україну. Я знаю історії, коли водії швидкої допомоги, кримські татари, виїжджаючи за межі клінік, їдуть під кримськотатарськими прапорами. Винає прагнення звернутися до свого етносу, до свої культури, ідентичність і прагнення зберегти свою культуру. З розвиваючого плану кримські татари перейшли в план захисний і зберігає», – зазначає психолог Ольга Духнич.
На думку спостерігачів, це нормальна захисна реакція на загрозу серйозної трансформації, асиміляції кримських татар в анексованому Криму. Якщо несприйняття Росії у вигляді вираженої української позиції досить небезпечно, то можливість консолідуватися навколо національних символів, мови, традицій дозволяє включитися у взаємну підтримку і тих, для кого Україна залишається своєю державою.
Що відбувається з ідентичністю тих, хто їде з Криму?
Окрема тема – зміна ідентичності, що відбувається у тих представників кримськотатарського народу, які в силу різних обставин покидають півострів.
Науковий співробітник Інституту соціальної та політичної психології НАПН України Ірина Брунова-Калісецька вважає, що має місце безпрецедентний тиск на ті групи кримських татар, які з різних причин не вписуються в російську політику на півострові.
Має місце безпрецедентний тиск на ті групи кримських татар, які з різних причин не вписуються в російську політику на півострові.Ірина Брунова-Калисецька
«Це все та ж, на мій погляд, потреба вижити – індивідуально, й як народ. Якщо кримський татарин, в силу різних причин, вибирає жити, але зберегтися як вільна особистість, то він найчастіше вибирає переїзд в інші регіони України. Тут трансформація проходить тому, що бути кримським татарином далеко від Бахчисарая, мечетей, кипарисів, моря і гір, майже при відсутності мовного та культурного середовища, досить складно. І знову доведеться багато чого про себе пояснювати оточенню», – попереджає фахівець.
Психолог побоюється, що багатьом в цьому випадку буде простіше... не пояснювати. У багатьох випадках це буде виглядати як ідентичність тільки всередині своєї сім'ї, певного типу «капсульний» варіант. І питання збереження ідентичності народу тут стане гострим і актуальним. І не тільки від того, чи буде Україна свідомо підтримувати кримськотатарський народ в спробах зберегтися, а й від того, що шляхи розвитку кримських татар, які залишилися в Криму та виїхали можуть надалі відрізнятися. І це також буде досить складно подолати.
