Київ – Події цього року в Криму значно посилили увагу до проблем кримськотатарського народу на материковій Україні. Якщо раніше більшість жителів континентальної частини країни мали про кримських татар уривчасте або стереотипне уявлення, то зараз інтерес до корінного народу півострова значно зріс. Такої думки дотримуються експерти в галузі міжнаціональних відносин, політики і представники громадянського суспільства. У той же час, за їхніми словами, на рівні держави все не так райдужно, і в українському законодавстві досі відсутні акти, що гарантують кримським татарам статус корінного народу і реалізацію прав.
«За численними спостереженнями та відомостями з найрізноманітніших джерел можна зрозуміти, що Україна, нарешті, відкрила для себе кримських татар і важливість кримськотатарського чинника не лише для Криму, але й для всієї країни. На жаль, це сталося внаслідок таких трагічних подій, як окупація Криму», – зазначила в коментарі для Крим.Реалії експерт Інституту демократії імені Пилипа Орлика Наталія Беліцер.
За її словами, останнім часом на материковій Україні з'являється все більше культурних і соціальних проектів, що популяризують кримськотатарську культуру. Причому ініційовані вони не кримськотатарськими організаціями.
«Проходить велика кількість, виставок, арт-фестивалів, які організовані спеціально під кримських татар. З'явилася низка чудових документальних фільмів. Все це, на мій погляд, однозначно свідчить і про інтерес, і про співчуття, і про відчуття солідарності, і бажання допомогти й підтримати цей багатостраждальний народ», – стверджує експерт.
За словами координатора ініціативи Крим-SOS Таміли Ташевої, величезну хвилю підтримки і солідарності кримські татари відчули, коли багато хто з них ухвалив рішення виїхати з Криму після анексії півострова.
«Раніше про кримських татар на материку знали зовсім не багато. Було відомо лише, що це ті, хто живе в Криму та захоплює земельні ділянки. А про культуру нічого відомо не було, але ситуація різко змінилася, коли люди побачили на центральних каналах, як кримські татари масово обстоюють територіальну цілісність України», – зазначила Ташева.
Із загрози перетворилися в опору
Голова ради Українського незалежного центру політичних досліджень Юлія Тищенко також вважає, що запит на знання кримськотатарської культури та історії викликаний посиленою симпатією і солідарним ставленням до кримських татар. Таку думку вона висловила в коментарі для Крим.Реалії.
«Ситуація з анексією Криму змусила українців і представників інших національностей поглянути по новому на те, що відбувається на півострові. Кримські татари зайняли дуже яскраву і тверду позицію, і це створило вищий рівень розуміння та комплементарне ставлення до цього народу», – вважає експерт.
Тищенко зазначила, що у жителів України зросли симпатії не тільки до культури кримських татар, але також виникла велика підтримка і довіра до політичних лідерів, які уособлюють національний рух корінного народу Криму.
У жителів України зросли симпатії не тільки до культури кримських татар, але також виникла велика підтримка і довіра до політичних лідерів, які уособлюють національний рух корінного народу Криму
«Ті ж Чубаров і Джемілєв якийсь час займали чи не перші місця в рейтингу симпатії до політиків. Позиція Меджлісу останніх років стимулювала зростання інтересу і глибоких симпатій українців», – стверджує вона.
На думку Наталії Беліцер, посилення інтересу України до кримських татар є взаємним. Раніше вся увага представників корінного народу півострова, як стверджує експерт, була зосереджена на Криму та вирішенні внутрішньокримських проблем, а питання державного масштабу розглядалися, як менш важливі.
«А тепер вони відчули, наскільки для них важлива підтримка материкової України. І це стосується не тільки тих, хто змушений був виїхати з Криму, але й загалом досить поширена точка зору», – вважає Беліцер.
Національний лідер кримських татар Мустафа Джемілєв також вважає, що ставлення до проблем його народу на материку значно змінилося після подій, що відбулися цього року на півострові.
«Тверда позиція переважної кількості кримських татар і представницького органу – Меджлісу щодо окупації багатьом очі відкрила. Раніше культивувалася думка, що загрозу цілісності України в Криму ставновлять кримські татари. Така стратегія була, яка особливо яскраво працювала за Януковича», – зазначив Джемілєв.
За його словами, все сталося з точністю до навпаки, і кримські татари виявилися найбільш активними прихильниками територіальної цілісності України, і стали єдиною організованою силою, яка пручається владі анексованого Криму.
У той же час, на думку експертів, на материковій території продовжує існувати думка про те, що кримські татари не достатньо активно обстоювали Крим під час військового вторгнення Росії.
«Залишимо ці маргінальні випади і закиди деяких українських радикалів на їхній совісті. Думаю, що сьогодні будь-якій розсудливій людині зрозуміло, що трьохсоттисячний беззбройний народ не має морального права перед пам'яттю своїх предків загинути в один момент, а обстоювати територіальну цілісність держави та захищати своїх громадян мають збройні сили і правоохоронні органи», – вважає історик та етнополітолог Гульнара Бекірова.
Влада як і раніше байдужа?
Експерти висловлюють співчуття, що посилення інтересу до кримських татар на материковій Україні відбулося тільки після трагічних подій цього року, а не раніше.
«Я пам'ятаю, як безуспішно представники кримськотатарської інтелігенції намагалися привернути увагу громадськості до того, що в шкільних дисциплінах, історії та літературі висвітлення подій кримськотатарської історії було, м'яко кажучи, дещо некоректним. Пам'ятаю, як вони закликали до того, щоб діячі культури – кримські татари – були активніше представлені в суспільному житті країни», – сказала Бекірова.
На думку експертів, увага українців до кримських татар поки що виявляється на рівні громадянського суспільства і настроїв населення, а держава як і раніше приділяє корінному народу Криму недостатню увагу.
«У влади також намітилося зростання інтересу, але він абсолютно недостатньо реалізований в конкретних діях. На законодавчому рівні, крім постанов Верховної Ради ще 20 березня, так і не відбулося жодних серйозних зрушень. Я маю на увазі розробку ґрунтовних серйозних актів хоча б для визначення статусу кримських татар, як корінного народу України», – вважає експерт Наталя Беліцер.
Як пояснити, наприклад, що прохідне місце в парламент України в списках головних політичних сил знайшлося лише для одного кримського татарина?Гульнара Бекірова
За її словами, на рівні Кабміну та Адміністрації президента були зроблені перші кроки в цьому напрямку. Зокрема, була створена посада Уповноваженого президента у справах кримських татар, яку обійняв Мустафа Джемілєв. Однак, на думку експерта, всі новостворені органи поки що перебувають у процесі становлення, й інші гарячі події в країні постійно відсовують рішення кримських проблем на задній план.
На думку Гульнари Бекірової, несправедливе ставлення до кримських татар на рівні держави виявилося і на останніх парламентських виборах.
«Як пояснити, наприклад, що прохідне місце в парламент України в списках головних політичних сил знайшлося лише для одного кримського татарина?» – дивується вона.
За словами Бекірової, подібне ставлення провідних українських політичних сил до кримських татар розчарувало велику кількість людей.
